Що таке ДФТГ? Чи йдуть туди, щоб сховатися від ТЦК? Чи це формування, покликане захищати певні об'єкти? Навколо добровольчого формування територіальної громади ходить багато чуток та міфів. Хтось думає, що туди йдуть гарно заробляти, але це не так. Захисники там працюють безкоштовно і добровільно, а членство у ДФТГ не захищає від мобілізації.
Добровольче формування територіальної громади — це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з місцевих жителів для участі у територіальній обороні. Добровольці не мають статусу військовослужбовців — вони є цивільними особами у складі воєнізованих підрозділів.
Черкаське ДФТГ сьогодні потребує 36 добровольців — так званих пілотів-перехоплювачів. Для вступу потрібні час, бажання, навчання і пакет документів. Але що там насправді роблять? Про це розповідає черкащанин Сергій Кузляєв — директор телекомпанії «ВІККА», журналіст і громадський діяч, а сьогодні — доброволець одного із загонів черкаського ДФТГ.
– Я маю відстрочку. І вирішив долучитися до ДФТГ, захищати небо Черкащини. Я не знав, в який із загонів мене направлять, але виявилося, що тепер я захищаю небо неподалік своєї хати, так склалося випадково. Але зате символічно, коли питають: де захищаєш небо? Умовно можна сказати, «за моєю спиною моя хата».
«З ДФТГ вже легше потрапити в армію»
– Як все починалося?
– Якщо мені дали відстрочку, то, скажімо так, я маю віддячити державі, громаді. Тут уточню: в ДФТГ, власне, служать лише ті люди, які за певних обставин не мобілізовані. Наприклад, особи до 25 років, кому за 60 років, хто має відстрочку, бронювання, хто демобілізований. І в нас є такі, демобілізовані, але вони хочуть таки допомагати, захищати нас з вами. Я звернувся в ДФТГ. Слід було зібрати документи, зокрема, довідку про несудимість, дозвіл на зброю, ще були документи. Потім написав заяву і там укладається контракт на 3 роки, який можна розірвати у будь-який момент. Зарплати як такої немає. Бронь ніяку ДФТГ не дає. У нас був хлопець до 25 років, як виповнилося 25, то одразу отримав повістку і пішов служити.
До речі, в нас була ситуація, коли хлопці спрацювалися, вже бачать, що можуть бути питання по бронюванню тощо, то вони от компанією взяли і разом подались в певний підрозділ ЗСУ, щоб бути разом. Тобто з ДФТГ вже легше потрапити в армію і ви – вже навчена людина. Принаймні маєте певну базову підготовку.
– То хто такі оці наші захисники з ДФТГ? Це люди, що збивають дрони, захищаючи місто?
– Не лише місто. Робота черкаського ДФТГ не обмежена містом Черкаси. Ми поділені на загони, кожен загін має свою зону відповідальності. Зброя кожного підрозділу має певний радіус дії. Тому, коли лунає сигнал «Повітряна тривога», групи виїжджають на позиції. Там і «полюють» на шахедів.
Також раніше ДФТГ разом із поліцією долучалося до патрулювання міста під час комендантської години. Але зараз людей бракує, тож не патрулюємо, а лиш охороняємо небо. Я знаю, що в ДФТГ є і ексдепутати, і підприємці, і чиновники, і навіть декілька чинних депутатів. Люди співпрацюють, дехто підбирає собі, назвемо їх, напарників. І деякі гарно спрацювались. Я знаю, що група (загін «Санича»), у команді якої Валерій Данилевський, начальник обласного управління освіти, – одна із найкращих. На їхньому рахунку чимало збитих шахедів за цей час.
«Тут згадав фізику з восьмого класу»
– Ви прийшли з яким досвідом?
– Я мав за плечима службу в армії і, до речі, в ППО. Служив на Вінничині, але то було давно. І все, що там навчали (радіорелейні станції), в нинішніх умовах вже не працює. 25 років минуло. У ДФТГ я починав з низів: з посади прожекториста. Потім піднімався до «другого номера», нині – кулеметник.
Кожного тижня у нас проходять навчання: медицина, вибухова справа, поводження зі зброєю, зв'язок тощо. Знаходячись на ППД (пункт постійної дислокації), слід і за людьми стежити, які проходять, за автомобілями, які проїжджають, бо війна, все може трапитись. Бо треба розуміти, а що то може лежати біля машини, що за річ, як вона там опинилася. Були випадки в інших регіонах, коли підкладали вибухівку під авто мобільно-вогневих груп.
Звісно, проходять навчання на спеціальних тренажерах - симуляторах. Це дуже допомагає. До речі, інструктор Денис, колишній розвідник, на цих тренажерах – досить досвідчений хлопець. Денис воював, класно все пояснює на прикладах. Бачить помилку, пояснює. І це дає результат. Я знаю ситуацію, якось Денис провів навчання для однієї групи, і вони вже на наступний день збили два шахеди.
До речі, я – гуманітарій. В школі перекази та диктанти писав, вірші швидко запам’ятовував. А в ДФТГ довелося згадати фізику і геометрію з восьмого класу. Ці предмети були у мене тоді на «трійку» і я все життя казав: воно мені не знадобиться! А зараз згадую. Пам’ятаєте? Сума квадратів катетів у прямокутному трикутнику дорівнює квадрату гіпотенузи. Це фундаментальне твердження відоме як теорема Піфагора. Чому? Бо ти якраз маєш розрахувати ось цю гіпотенузу, де катети вже відомі – це висота, на якій летить шахед, і відстань до нього. Адже стрільба по повітряних цілях ведеться не так, як по піхотних. І друге треба прораховувати в голові відому формулу: швидкість, відстань і час. Адже шахед летить, наприклад, 200 кілометрів за годину. Скільки метрів за секунду? І треба швидко прорахувати, наскільки взяти випередження. І третє. Знання ТТХ озброєння. Тобто швидкість кулі за секунду. А це вже балістична складова.
– Скільки вже збили шахедів?
– Я б хотів трохи уточнити. 80% шахідів збиває авіація. Це рекси. Хлопці – молодці. Декілька разів довелося бачити вживу їхню роботу. Я, бува, читаю в коментарях в інтернеті, от, мовляв, летів шахед, чого не стріляли. Бо може бути команда: «Заборона роботи». Тому не стріляли. І в цей час працює авіація. Щоб не було «дружнього вогню». Крім того, працюють ще РЕБівці. Там взагалі не чутно пострілів. Шахед летів, летів і – впав.
Зараз активно розвивається напрямок дрони-перехоплювачі. Тому ДФТГ потребує людей і в цей напрямок.
– Що було найважче?
– Я потрапляю в якісь крайнощі. Я чергував при +27 і – 27. Але – 27 це в місті, а у нас додається вітер і всі – 33. У спеку дуже було складно, бо я тоді не розрахував і взяв замало води, а в холод мерзнуть руки, і це ускладнює роботу.
Нервово було якось, коли зник зв'язок під час чергування. Я так і досі не знаю, чому того разу так сталося. Я замінював і батарейки на рації, і переходив на резервну чистоту. А зв'язок у вогневих групах важливий. Бо без зв’язку не можна працювати. За пару годин зв'язок з’явився, але я «голову зламав», що за фігня.
Ще одне завдання мобільно-вогневих груп – акустичне спостереження. Бо шахед може летіти низько. Його не фіксують радари. Ми їх називаємо «скриті». І от коли я пішов в ДФТГ, то дуже зненавидів мотоциклістів та тих, хто орудує мотокосою, особливо в період оголошення «Повітряної тривоги». Я не виключаю, що це може бути спеціально. Але ж і нічого не стверджую. Проте, коли в останні хвилини перед початком комендантської години він летить кудись на мотоциклі, то це викликає питання. І це суттєво нам заважає.
«Грошей ще не отримував»
– По коштах. Міськрада ж виділяла вам щось?
– Сума виходить 30 тисяч на рік. Таки виділили з бюджету. Скоро буде рік, як я служу, але поки не отримав. При цьому форму купував за свої кошти. Також ми скидалися нашому бійцю на ремонт автомобіля, бо його був пошкоджений від одного з прильотів. Періодично відкриваються збори то на генератор, то на павербанки. До слова, є громади, де не виділяють кошти взагалі на підтримку ДФТГ. І це прикро.
– Хтось допомагає ДФТГ?
– Так, підприємці. Але більшість коштів – це збори і робота з меценатами. ДФТГ централізовано проводить збори, різноманітні заходи, під час яких збираються донати на ті ж автомобілі, тепловізори або обладнання.
– Що з гендерним складом в ДФТГ?
– Є жінки. І у нас в підрозділі, і в інших групах. Дехто служить як зв’язківець на ППД, а хтось чергує в мобільно-вогневих групах разом із чоловіками. В одному з районів жінка – взагалі керівник загону ДФТГ.
– Зараз продовжуєте вчитись?
– Так, знову ж і мінно-вибухова справа, і перша домедична допомога, поводження зі зброєю, а головне – тренажери. Це дуже корисно. Після них в цілому в ДФТГ покращується статистика збиття шахедів. Пам’ятаю, після першого заняття мені снились ті шахеди і тренажер. Але тренажери – це дуже корисно.
– Як можна не спати на чергуванні?
– Складно. Особливо коли нема тривоги. Коли тривога, ти заряджений, зосереджений. А коли тихі ночі, то очі ріже. Підсів на енергетики. З моїм серцем і гіпертонією не можна дуже зловживати енергетиками. Колись вони врешті перестануть діяти. Та й навантаження на організм.
– Куди падають шахеди?
– Важливо не лише влучити чи збити, а й підтвердити. У нас кожен рух фіксується і знімається на камеру. За кожним рухом - доповідь. Коли шахед падає, ми маємо викликати саперів, рятувальників. Вони оглядають. Бо можуть бути сюрпризи.
– Коли на чергування?
– Сьогодні в ніч. Якраз після роботи. І не можна покидати пост, поки не прийде інший хтось на заміну. А щоб хтось прийшов на заміну, треба, щоб той хтось був. Тож я б радив тим, хто має можливість, хто працює в місті, має відстрочку та бронювання, таки йти в ДФТГ і долучатися до спільної справи. Захист нашого неба – це наша з вами справа.
Фото "Прочерку" та надані ДФТГ
реклама
