У Черкасах відкрили новий тимчасовий притулок для внутрішньо переміщених осіб. Це колишній садок, який занепадав — тепер тут облаштовані кімнати для проживання переселенців. Проєкт реалізовано завдяки співпраці Європейського інвестиційного банку та Черкаської міської ради. Загальна вартість — майже 96 млн грн: 80% профінансував ЄІБ, решту — бюджет Черкаської міської територіальної громади.
«Нас доля звела вже в Черкасах»
Студентка Олеся з міста Волноваха виїхала у 2022 році. Спершу переїхала в сусіднє місто, де провела близько двох тижнів, потім перебралася на Західну Україну. Зрештою опинилася в Черкасах, де нині навчається. Житиме в кімнаті разом із Владиславом — він теж студент, родом із Білицького поблизу Покровська.
— Нас доля звела вже в Черкасах. Тут ми знімали житло, а тепер отримали можливість проживати в цій будівлі. І це, звісно, дуже зручно, адже студентам складно оплачувати оренду квартири за 10 тисяч гривень на місяць, — каже Владислав.
Марина Березовська з Новогродівки неподалік Покровська працювала машиністкою на шахті. Пригадує, як отримала наказ від диспетчера вивозити «водяних» — працівників перед затопленням шахти. Вийшовши на поверхню, побачила, що половини її вулиці вже немає — усе розбомблено.
У пані Марини троє дітей. Старший — у Чехії, двоє — у Домантовому на Золотоніщині, де їх прихистили місцеві жителі.
— Ми приїхали в Черкаси, тут із чоловіком жили на його шахтарську пенсію — половина йшла на оренду квартири. Я пробувала працювати на різних роботах, але часто потрібно було працювати по 12 годин. Знаходила варіанти з 8-годинним графіком, але місця вже були зайняті. Також підробляла, доглядаючи за літніми людьми. Тому проживати тут, у тимчасовому житлі, для нас — як знахідка. Це суттєва допомога, — каже пані Марина.
Голова ради ВПО при Черкаській міськраді Олеся Воронцова зазначає: головним критерієм оцінки проєкту будуть відгуки самих мешканців. І дуже сподівається на відкриття подібних об'єктів надалі.
Дані: brp.org.ua
Будівля: функціональна, безбар'єрна, з укриттям
Будинок енергоефективний і повністю доступний для маломобільних груп населення. 51 кімната, облаштовані кухні, санвузли, душові. Простір умебльований та обладнаний технікою. Є укриття, встановлено два ліфти та підйомники. Ремонтні роботи тривали півтора року — з жовтня 2024 року. Обидва корпуси облаштовані з урахуванням вимог доступності й енергоефективності.
Щодо доступності для маломобільних груп населення - проект зроблений з урахуванням їх потреб: пандуси, зовнішні ліфти, санвузли, широкі входи у кімнати, наскільки це було можливо в рамках таких видів робіт, кажуть у міськраді.
Фото: dream.gov.ua
Наразі у Черкасах офіційно зареєстровано 27 209 ВПО, в Україні — 4,6 мільйона.
— Ми готові реалізувати ще два таких проєкти. Ми розуміємо, що це навантаження на міський бюджет, але ми готові, бо повинні це робити. Цей проєкт дає нам можливість використати приміщення, які простоювали. Тут замінені всі комунікації, зроблений дах, облагороджена територія, а люди, що тут житимуть, підтримуватимуть його санітарний стан, — каже міський голова Черкас Анатолій Бондаренко.
Він також додав, що черга на отримання місць у притулках залишається великою — нею опікується департамент соціального захисту. Попереду — ще один покинутий садок, який планують перепрофілювати: проєктно-кошторисна документація вже готова, потрібні лише кошти.
Щодо цього приміщення, сюди втрапили частково люди з черги, а частково - люди, які працюють у різних галузях міського господарства. Але всіх обʼєднує одна ознака: вони ВПО. Також перевага надається сімʼям з дітьми, особам похилого віку та особам з інвалідністю.
Такою будівля була раніше
Заступниця мера Черкас Марина Гаркава наголосила на значимості проєкту, бо він є прикладом ефективної співпраці з європейськими партнерами.
«Сподіваюся, люди будуть членами громади, інтегровані в неї»
Голова регіонального представництва Європейського інвестиційного банку в Україні та країнах Східної Європи Крістіна Мікулова поділилася особистим досвідом.
— У мене жили бабуся, мама, хлопчик. Вони були в нас місяць, потім ми знайшли для них притулок. Втрата житла — це дуже страшно. Тому до проєкту долучилися одразу. Цей проєкт реалізований у рамках наших базових послуг з відновлення обсягом 740 мільйонів. Тут була занедбана будівля — а тепер якісна споруда, де житимуть люди, серед яких 25 дітей. Цей об'єкт показує системність підходу: не лише гуртожиток, а кухня, укриття, пральня, соціальна кімната. Я б сказала, що ми воюємо на будівельних майданчиках, розробляючи за європейськими стандартами нове житло, — каже пані Крістіна.
Заступниця міністра соціальної політики, сім'ї та єдності України Тетяна Кірієнко повідомила, що у 2026 році держава передбачила фінансову підтримку громад — зокрема субвенції на створення фондів житла для тимчасового проживання ВПО, у тому числі в сільській місцевості.
— Я бачила багато об'єктів в Україні, де живуть ВПО. Тут дуже гідний об'єкт. Сподіваюся, люди будуть членами громади, інтегровані в неї, — каже вона.
Очільниця портфоліо проєктів «Інклюзивне зростання та сталий розвиток» програми ПРООН в Україні Марія Гуцман наголосила: ключовим бенефіціаром будь-якої відбудови мають бути люди. І додає, що нині ПРООН паралельно працює і над проєктами підводного розмінування.
На Черкащині зареєстровано 140 тисяч внутрішньо переміщених осіб. 35 офіційних місць тимчасового проживання приймають 2,5 тисячі мешканців, а загалом в області діють 63 об'єкти для ВПО. Про це інформує перший заступник голови Черкаської ОВА Наталія Кравченко
— Цей об'єкт — результат спільної дії міжнародних партнерів і місцевої влади. Важливо, що тут дотримані всі вимоги безбар'єрності. Це особливо важливо сьогодні, — каже Наталія Кравченко.
Відкриття цього притулку в Черкасах — це не лише про відновлену будівлю, а передусім про зміну підходу до підтримки внутрішньо переміщених осіб. Йдеться про інклюзивний простір, де враховані потреби різних категорій — від родин із дітьми до людей похилого віку та осіб з інвалідністю. Принцип розподілу місць — через чергу та з урахуванням соціальної вразливості. Водночас цей проєкт демонструє роль громади як активного учасника процесу інтеграції: місто не лише надає житло, а й створює умови для включення переселенців у повсякденне життя — через роботу, освіту, соціальні зв’язки. Саме така взаємодія — між владою, міжнародними партнерами та самою громадою — формує основу для відновлення не лише інфраструктури, а й довіри, стабільності та відчуття дому для тих, хто його втратив.
Дивіться також відео
Фото і відео Назарія Вівчарика
«Публікація підготовлена редакцією у межах проєкту "Підтримка місцевих медіа для прозорого висвітлення процесів реконструкції", який реалізує Інститут регіональної преси та інформації (ІРМІ) за підтримки програми Європейського Союзу спільно з Данією, Німеччиною, Францією та Литвою «EU4Reconstruction». Зміст публікації є виключною відповідальністю редакції і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, ІРМІ та інших партнерів ініціативи»
реклама
