Презентація багатообіцяючої постановки – драматичної поеми-тетралогії «Тарас» відомого українського поета Богдана Стельмаха – відбулася сьогодні, 26 січня у Черкасах. Постановку усіх вистав здійснить відомий режисер Сергій Проскурня. Прем’єра першої частини епосу «Тарас: слава» планується на 10 березня цього року.
Задум режисера-постановника полягає у тому, щоби створювати одну виставу у рік, починаючи з останньої, – таким чином рухаючись від смерті до народження. Тож у ювілейний 2014 рік на черкаській сцені буде відтворено всю біографію Тараса Шевченка. У рамках відзначення 150-річчя з дня смерті та 200-річчя з дня народження Кобзаря, ця постановка стане чи не найбільшою подією не лише в Україні, а й у світі.
– У всіх чотирьох частинах роль Шевченка виконуватимуть різні актори. Почнемо з останньої частини, де Тарас йде у вічність, але приходить до нас на сцену з дуже цікавим – останнім періодом свого життя. Вже у 2014 році, коли всі вистави будуть готові, ми гратимемо їх один день як великий фестиваль. Це світова практика, подібне роблять з п’єсами Шекспіра тощо, – розповів присутнім ідейний натхненник проекту Сергій Проскурня, який, до речі, був також ініціатором та керівником Міжнародного театрального проекту «Циганський барон», що сколихнув мистецьке життя Черкащини наприкінці 2009 року. – Про виконавців. На роль Тараса Шевченка у цій четвертій частині «Тарас: слава» ми запрошували кількох акторів. Прийшли до висновку, що цю роль виконуватиме Олександр Денисенко. Це один з найцікавіших на сьогодні культурних діячів, працює головним режисером «Радіо «Культура», він викладає, має власну школу. Це видатний режисер і драматург. Шевченко – це постійна тема його творчості.
На думку Сергія Проскурні, майбутнє старовинних міст України – в актуалізації історичної пам’яті. Саме тому нині слід створювати культурні бренди. «Тарас Шевченко для Черкас і є тим трендом, який може підтримувати місто і весь край енергією свого імені», – зауважив пан Сергій, наголосивши, що бренд може працювати на розвиток краю.
– У 2001 році наш театр привселюдно оголосив, що він відкриває експериментальну площадку, де кожен талановитий режисер може реалізувати свої задуми і плани. З тих пір наш театр привертає увагу молодих, креативних, талановитих режисерів. І це вже історія. Щороку ми реалізовуємо якийсь проект, – розповів директор Черкаського обласного академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка Володимир Осипов. – І приємно, що з початку року наш театр розпочинає такий великий проект. Ми завжди відчували необхідність розкриття творчої спадщини Шевченка. Саме тому в репертуарі театру з’явилися такі твори як «Великий льох», «Назар Стодоля». Але то були спектаклі за творами Шевченка. Нині ж будемо працювати над твором про самого Шевченка. Я вважаю, що це дуже перспективний проект. Прем’єру плануємо на 10 березня. Тоді ж ми розпочинаємо фестиваль театрів імені Тараса Шевченка.
Сам автор поеми-тетралогії «Тарас» галичанин Богдан Стельмах зазначив, що він вже знайомий з Черкасами. Так, коли черкаський театр ставив постановку «Циганський барон», Богдан Михайлович виступав там в якості перекладача (мова оригіналу була німецька – ред.). Тоді ж пан Стельмах отримав досвід роботи з Володимиром Осиповим.
– Досвід роботи з Сергієм Проскурнею також пов'язаний з Черкасами. Тут він ставив Мольєра. Я писав тексти пісень. Тоді, а це був 83-й рік, був мій дебют в черкаському театрі, – посміхнувся Богдан Михайлович. – До речі, учора я знайомив черкаських акторів зі своїм твором «Тарас: слава». Я майже п’ять годин читав їм твір. І у них тепліли очі. Вони були розчулені і зацікавлені.
– Мені телефонували актори, що побачили свої прізвища в «масовці», а не серед персонажів. Почали вимагати, щоб я передивився все, – додав Сергій Проскурня. – До речі, у нас не вистачає в Черкасах акторів. Весь колектив театру задіяний. Тож ми запрошуватимемо також акторів не черкаських у цю постановку. Адже у творі понад сто дійових осіб. От є актор, що грає 7 ролей!
На думку міського голови Черкас Сергія Одарича, презентована постановка може привернути до Черкащини увагу тисяч шанувальників творчості Шевченка. «На цю зустріч я приїхав від губернатора, де проходила нарада, присвячена стратегічному плануванню розвитку області до 2015 року. Там звучав і культурний аспект питання, зокрема, мова йшла про бренд Тараса Шевченка. Нам потрібно створювати цей бренд, потрібно і в культурному, і в духовному плані. А ще ми можемо отримати з цього економічні дивіденти для міста», – наголосив Сергій Одарич.
– А яка вартість постановки? – звернувся «Прочерк» до Сергія Одарича і Сергія Проскурні.
– Що в цій ситуації говорити? – запитав Проскурня у Одарича, але далі пояснив: Ми знали ,яка буде вартість «Циганського барону». Але в процесі роботи, у зв’язку з тим, що нам був заданий неймовірно швидкий темп, вартість вистави трохи збільшилася. Взагалі, нам потрібно вчитися в Європи. Там на роботу над проектом максимально дається 35 днів. Щодо вартості, то ми не розглядаємо частини поеми окремо. Сподіваємося, що цей проект буде введений у план основних шевченківських заходів. У зв’язку з цим розраховуємо на державну підтримку. Хоча ми свідомі того, що розраховувати на державні кошти не можна… Є велика робота Сергія Олеговича по формуванню фінансового пакету.
– Сергій Олегович, у прес-релізі до події написано, що ви являєтесь патроном даного проекту… Ваші кошти вкладені в проект?
– Ох, я так не люблю слово «патрон». На сьогодні ще не вкладено нічого, але є чітке розуміння і чітке бажання цей проект втілити. Тому я думаю, що протягом найближчих днів доведеться активно попрацювати, подумати, хто може до проекту долучитися. Попередні кроки ми зробили. Але поки що говорити зарано. Думаю, що через місяць можна буде сказати наскільки вдалося забезпечити фінансування і з яких джерел…
Цікаві моменти. «У постановці будуть два цікавих персонажі, які з’являться на початку і будуть задіяні аж до кінця. Вони знають все про Шевченка. Це те, що поєднує постановку з античним театром, з міфами. Ці персонажі – Доля і Козак-запорожець. Крім того, будуть ще два персонажі: Добра слава і Погана слава. У зв’язку з тим, що ми творимо сучасний і актуальний театр, для нас постать Шевченка не є музейною чи схожою на воскові фігури. Тож ці дві постаті будуть немов PR-менеджерами. Вони можуть підходити до актора, який грає Тараса Григоровича Шевченка, з лупою, калькулятором, мобільним телефоном, вони можуть шукати на «Вікіпедії» якісь відгуки суспільства на цю постать і просто аналізувати все це, щоб з’ясувати… як зробити бренд!» – розповів наприкінці зустрічі Сергій Проскурня.
Про підтримку проекту. «Сергій Одарич говорив, що робота над втілення цього проекту вже давно триває… Після виборів мер зателефонував мені і запитав, що я роблю. Він сказав, що пора починати новий проект. Я сказав, що ми готові, бо у нас є ідея. Сподіваюся, що і губернатор не залишиться поза цим проектом, і усім миром ми цей проект реалізуємо», – впевнено сказав Володимир Осипов.
Коментарі
Що ми робимо ? Ми скаржимось , виказуєм невдоволення ... іноді щось, комусь пишем без надії бути почутим. Наприклад мені це набридло. Єдиний вихід це - локалізований рух за зміни ....
У яму падати усім НАМ, усі ВОНИ з повними кишенями грошей безбідно проведуть залишок життя на Канарах
Вибори - це коли чесна боротьба ідей у межах чинного законодавства. Регіонали ж цього ніколи не розуміли, тому гратися з ними у вибори безперспективно ...Але за їх політичне майбутнє не варто хвилюватися. З кожним днем так званих реформ копається все глибша яма у яку ой як боляче буде падати усім тим, хто зараз у всьому правий і вказує українському суспільству як правильно жити.
На сайті більш пустопорожнього коментаря ще не зустрічав! "Гонта", що це за лопотіння про корчі? Ви не згідні з тим, що цезарю-цезареве, а меру - мерове? А наш мер, здається, любить тільки функції цезаря - бали,нарізання землі, фестивалі, нарізання землі,театральн і постановки, нарізання землі з закриванням лікарень. Де в цьому переліку мають протиснутися банальні, а не "царські" функції мера? Бо всю чорнову роботу намагаються спихнути на ОСББ, які пізніше просто "кинуть" із фінансуванням
Нізащо не доведете мені, що Проскурня - це "святе"!
В українській слово "корчувати" - означає виривати з коренем, а корчі - то зовсім з іншої опери. А "до речі" пишеться, до речі, окремо - даруйте за тавтологію. Та й більш чуднОї вербальної конструкції, аніж "питаннями треба володіти", я ще не зустрічав.Це щось із розряду "здєсь вам - нє тут"?
Стрічка RSS коментарів цього запису