«Прочерк» вже повідомляв як очільник області Сергій Тулуб на колегії з нагоди своїх перших 100 днів роботи привселюдно вичитав пані Левицьку. Наводимо гнівну цитату губернатора повністю:
– Учора до мене на прийом прийшов інвалід Великої Вітчизняної війни Федір Петрович Людний з Кам’янки. Він написав книжку «Дорогами війни». З 2005 року цю книжку чоловік віддав видавництву «Відлуння-Плюс». За нього заплатили кошти за друкування – 8 тис 913 грн. І що ви думаєте? До сьогоднішнього дня ця людина не має книжки. А ми кажемо про рік ветерана війни! (Верховна Рада України проголосила 2010 рік в Україні роком ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років – «Прочерк»). Ця людина ходить по всім відомствам, організаціям, їй не треба гроші, лише надрукуйте і віддайте книжку! І ця людина звертається до облдержадміністрації протягом останніх двох років і не знаходить підтримки! – такий різкий вступ не віщував нічого хорошого, і губернатор справді оголосив вирок. – Я читаю при ветеранові останню відповідь начальника Головного управління з питань внутрішньої політики. І це яскравий приклад байдужого ставлення чиновника… І мені розповідають, що нічого не можна вирішити! Як це не можна вирішити? До речі, я просив би шановних правоохоронців розглянути, що там за керівник такий в цьому видавництві – Прилуцький? Чому він так знущається з інваліда Великої Вітчизняної війни?.. А розпорядженням голови ОДА за байдуже ставлення до розгляду звернень громадян Елеонора Левицька вчора (малося на увазі 13 липня – «Прочерк») звільнена з посади.
«Прочерк» вирішив звернутися за коментарем до згаданого губернатором директора видавництва «Відлуння-Плюс» Олександра Прилуцького. Як виявилося, ця людина – інвалід першої групи по зору.
– Ніколи не міг подумати, що можу опинитися на вістрі політичних «розборок». Скільки вже перевірок і судів ми пережили з приводу цієї книжки Федора Людного. А причина – непроплата автором коштів за книгу (вона має 592 сторінки і тверду обкладинку). Та якби нам постійно траплялися такі замовники як цей чоловік, то видавництво вже б не працювало, – зітхає Олександр Іванович. – А так маємо 15 років досвіду, за цей час видали більше 600 найменувань книг тиражами від 200 штук до 50 тисяч. Замовлення нам надходять і з України, і з-за кордону. Однак, як я розумію, Федір Людний поставив собі за мету позбавити нас ліцензії, а ще отримати гроші і готовий тираж книг за безцінь. Тобто чоловік захотів все й одразу! Але ж ми не благодійна організація. На підприємстві працюють інваліди різних груп і кошти доводиться заробляти, розраховуючи лише на власні сили.
За словами пана Прилуцького знайомство з жителем Кам’янки Федором Людним з черкаським видавництвом розпочалося тоді, коли чоловік замовив книгу «Шумить холодноярський ліс». Її видали наприкінці 2003 року.
– Правда і з нею виникали проблеми. Зокрема, автор надав неперевірену інформацію і люди, яких він «поховав», приходили до нас скандалити. Але принаймні фінансових проблем не виникало, бо фінансувало видання книги Лісове господарство. Після того, як книжка була готова, Людний вирішив видати іншу – про ветеранів війни Кам'янщини, – розповідає Олександр Прилуцький.
За словами директора видавництва, уже на початку роботи виникли технічні труднощі: принесені диски кам'янчанина не відкривалися, тож доводилося перескановувати багато матеріалів заново. Також багато фотографій, якими автор збирався наповнити книгу, були поганої якості, і їх потрібно було довго обробляти. Цікаво, що на вимогу видавництва укласти договір Федір Людний відповів відмовою. Чоловік мотивував це невизначеністю з джерелами фінансування видання, адже власних коштів не мав.
– Зважаючи на поважний вік автора та заслуги, попередньо в усній формі домовились, що роботи виконуватимуться при надходженні коштів від замовника, – говорить Олександр Прилуцький. – Поступово Федір Петрович привозив все більше матеріалів. Але спонсора, щоб видати книжку, знайти не міг. Через пошуки спонсорів автор постійно вносив правки та нові фото у макети книг (це майже готова книга, яку, після перегляду, автор дозволяє пускати на друк або ні – «Прочерк»). Автор навіть додав у книгу фото колишнього губернатора Олександра Черевка з сім’єю, бо той ніби обіцяв допомогти з видачею книг. І фото батька Черевка – Володимира Петровича – він додав, хоч той ніякого відношення до ветеранів війни Кам'янщини не має, бо він зі Звенигородщини. Насамкінець я допоміг Федору Петровичу знайти спонсорів. Він підписав вже шостий макет до друку і… знову передумав. Адже робота над книгою тривала роками: змінилася ціна паперу, величина книги. Я попереджав автора, що доведеться перераховувати вартість робіт і доплачувати. І він погоджувався.
Після підписання макету книги до видання, Федір Петрович з готовністю вніс кошти у сумі 1000 гривень.
– Але через місяць передумав і почав вимагати за перераховані двома роками раніше спонсорські кошти виготовити стільки книг, скільки по коштах вдасться, – говорить пан Прилуцький. – Ми, звичайно, не погодились, бо спонсорські кошти пішли на верстку, виготовлення макетів та друк обкладинки. І тут почалося: він направляв на нас вже і працівників прокуратури Соснівського району, були у нас і фахівці КРУ, міліція приїжджала, а тоді почалися суди. До речі, і в облдержадміністрацію він звертався, коли областю керував пан Черевко. Елеонора Левицька, яку звільнили, зверталася до нас за поясненням і ми все детально розповідали…
Нині видавництво «Відлуння-Плюс» готове повернути Федору Петровичу тисячу гривень, які він проплатив за видання книг, 500 обкладинок до книг, які видавництво вже надрукувало та макет в електронному вигляді. Що ж до спонсорських коштів наданих видавництву, то вони витрачені на виготовлення макету і друкування обкладинки. Та, за словами Олександра Прилуцького, автора це не влаштовує, тож він продовжує судитися.
- Людний вже двічі доводив до нервового зриву нашу верстальницю, інваліда 2-ї групи, а коли ми з ним бачилися останнього разу, то він сказав, що я, мовляв, на колінах приповзу до нього. Але поки що поплатилася Левицька. Хоч вона була ознайомлена із справами, та як же вона могла вплинути на ситуацію? Якщо Сергій Борисович Тулуб так хоче допомогти ветерану, нехай матеріально підтримає видання цієї книжечки. Все. Іншого варіанту немає.
Коментар «Прочерка»: Сергій Тулуб продовжує глибоко нещиру практику звільнень чиновників попередньої владної обойми. Напускає яскравого туману. «Недоліки і зловживання при організації харчування у школах» - аргумент проти головного освітянина області Олени Фещенко, до чиєї компетенції тендери на шкільне харчування не входили. «Політична діяльність у службовий час» - проти начальника управління молоді і спорту Віталія Коваля, у гаражі якого знайшли аж дві пачки газет «За Україну». Тепер – «байдуже ставлення до звернень громадян».
Замість гідного – спокійного – розлучення з високими чиновниками ОДА, Сергій Тулуб обирає варіант їх публічного та популістського приниження. У випадку з начальником облуправління з питань внутрішньої політики – приниження і Левицької, і ветерана з Кам’янки, і сліпого видавця з Черкас.
ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ: "Ветеран, через якого розгнівався губернатор, збирається звертатися до Європейського суду та звинувачує обласного прокурора у змові!"
Коментарі
Ненашев.
А пан Тулуб трохи не за те вхопився. Назвати це причиною звільнення Л. ...абсурд. А він, цікаво, опісля хоч посприяє "бідному ветеранові")?
Пан Прилуцбкий, дай Бог Вам сили і нервів!
Стрічка RSS коментарів цього запису