«Немає зв’язку між народом і Народними радами», - черкаські експерти

Черкаські громадські активісти й експерти в питаннях проведення виборів вважають створення Народних рад наслідком того, що «справжні» ради перестали справлятися з завданнями які, на них покладає народ. Проте на практиці ніякими помітними досягненнями Народні ради поки що себе не зарекомендували.

Діяльність Народних рад інформаційному агентству «Прочерк» прокоментували голова обласної організації Комітету виборців України Максим Михлик, заступник голови облорганізації КВУ та член Черкаської міської Народної ради Юрій Сас та координатор Коаліції молодіжних громадських організацій «Молода Черкащина» Вікторія Феофілова.

На думку експертів, виникнення Народних рад спричинено небажанням офіційних рад належним чином реагувати на важливі зміни в політичному житті країни, які відбулися останнім часом.

– Народні ради – це рух знизу, від людей, які не бачать ніякої віддачі від «справжніх» рад, – зазначив Максим Михлик. – Люди вимагають якихось дій, вираження своїх побажань, прагнення до змін. А ради, які були обрані, самоусуваються від цього процесу, і тому від безвиході з’являються Народні ради.

Поділяє його думку й Вікторія Феофілова.

– Ситуацію, яка склалася в Україні, треба якось «розрулювати», – зауважила експерт. – Бо зрозуміло, що постійні перемовини абсолютно ні до чого не приводять. Час іде, народ у напрузі, і щось треба робити. Виникла ідея створювати паралельні органи влади, які теоретично можуть бути визнані народом та міжнародними структурами. Ця ідея мені зрозуміла і здається, власне, правильною: в радикальний спосіб захопити органи влади – це, звісно, гірше. А Народні ради – це такий мирний спосіб опозиції і тих, хто її підтримує, перетягувати владу на себе.

– Фактично, сьогодні народні ради є органами координації зусиль опозиційних партій, громадського сектору, непарламентських сил, окремих активістів, – додає Юрій Сас. – Там обговорюються питання узгодження дій, планування мирних протестних акцій, допомоги постраждалим від свавілля режиму.

Разом з тим, Народні ради так і не стали «паралельними органами влади», як про це йшлося на початку.

– Народні ради були утворені зборами громадян як координаційні органи людей, які розділяють вимоги Майдану, – вважає Юрій Сас. – Питання про повноваження, легітимність та статус може виникнути лише в той момент, коли Народні ради намагатимуться взяти собі повноваження існуючих органів влади.

Максим Михлик відмовляється розглядати Народні ради як паралельні органи місцевого самоврядування. «Це – політичні утворення, які ставлять перед собою політичні завдання: переформатування більшості в радах, протестні акції, заяви, захист постраждалих учасників протестів тощо», – наголошує Михлик. Він проводить аналогії між нинішніми Народними радами і радами селянських, робітничих та солдатських депутатів, які активно створювалися під час революції 1917 року й тривалий час досить мирно співіснували з офіційними органами влади. «Вони не мали ніякого юридичного статусу, але виражали чаяння людей», – заважує Михлик. І додає, що «тодішнє гасло «Влада радам!» доречне й сьогодні».

Таким чином, юридичний статус Народних рад на сьогодні є невизначеним.

– Звісно, в законі про такі органи як Народні ради, нічого не сказано, – зауважує Максим Михлик. – З іншого боку, за Конституцією, носієм влади в Україні є народ. Люди (звісно, не весь народ загалом, а достатньо велика маса людей) наділяють Народні ради повноваженнями представляти свої інтереси.

На думку Юрія Саса, юридичний статус Народних рад на сьогодні взагалі не є актуальним питанням, адже вони не проголошують себе органами влади.

– Деякі рішення глобального політичного характеру приймалися на зборах прийняттям рук, – каже Сас. – Це можна розцінювати як висловлення волі тієї частини народу, яка бере участь в акціях протесту. Жодних антиконституційних дій Народні ради не вчиняли і не вчинятимуть.

Щодо реального досвіду діяльності Народних рад наші експерти висловилися доволі критично.

– На жаль, на практиці й Народні ради не дуже виправдовують очікування людей, – каже Максим Михлик. – Поки що ніяких очевидних наслідків їхньої роботи на Черкащині не помітно. Для порівняння візьмемо Народні ради у Західній Україні: вони створили об’єднання в міських, районних, обласних радах й активно працюють, беручи на себе відповідальність. Вони створюють загони самооборони, приймають рішення про пікетування, організовують допомогу Майдану. Помітно, що люди працюють. У Черкасах я цього поки що не бачу.

Вікторія Феофілова була ще категоричнішою. На її думку, на сьогодні «зв’язку між народом і Народними радами немає». Діяльність Народних рад поглинається сутичками й непорозуміннями у середовищі самих опозиціонерів та громадських течій, які підтримують Майдан. Це викликає подив і нерозуміння народу, який був готовий підтримати Народні ради. Крім того, на думку Феофілової, на місцях існує безліч зв’язків різного характеру між місцевими депутатами-опозиціонерами та їхніми провладними колегами. Все це не додає довіри до Народних рад з боку народу.

– Думаю, якщо в якихось областях Народні ради проявили себе досить дієво, то в таких областях, як Черкащина, вони мають радше вигляд якоїсь імітації, – вважає Вікторія Феофілова. – Діяльність обласної Народної ради, якщо вона і ведеться, взагалі не помітна широкому загалу. Міська Народна рада збирається, вона трохи ближча до громади, але й тут не помітно якихось конкретних кроків.

На думку Феофілової, на сьогодні Народні ради не контролюють не тільки ситуацію в області чи місті, а й сам протестний рух.

– Якби Народні ради дійсно контролювали й організовували протестний рух, то вони б мали мандат довіри від народу. А так його немає. Люди, які щовечора виходять на площу в Черкасах, так само не розуміють, чим займаються ці Народні ради. Є окремі особистості, які намагаються очолити рух людей, допомогти постраждалим тощо. Але щоб це був єдиний орган з єдиним планом дій, який був би знаний і зрозумілий для народу, такого немає.

Разом з тим, Вікторія Феофілова не виключає, що стиль і практика діяльності Народних рад зміниться, і вони ще можуть отримати народну підтримку.

З іншого боку, наші експерти вважають, що Народні ради можуть зробити свій внесок у політичне життя Черкащини й іншим способом: висунути лідерів, які можуть у подальшому працювати в оновлених офіційних органах влади.

– Перспективу діяльності Народних рад сьогодні прогнозувати дуже важко – занадто швидко й непередбачувано розвивається політична ситуація, – зауважує Максим Михлик. – Але можна з упевненістю сказати, що діяльність Народних рад і людей, які ввійшли в них, відіб’ється в майбутньому на виборчих перспективах цих людей і політичних сил, які вони представляють. Зараз багато хто намагається пересидіти, подивитися, що буде далі, і дуже мало людей, які готові взяти на себе відповідальність.

Про це ж каже і Юрій Сас:

– Перспектива стати органами влади у народних рад є, але еволюційна і в рамках закону – вважає він. – Йдеться про те, що в разі виконання головної вимоги Майдану – зміни всієї системи влади, до органів влади на місцях мають прийти відповідальні політики та активісти. Але це можливо лише через чесні і справедливі вибори. Ми не бачили таких виборів з 2009 року, – додає експерт.

Довідка «Прочерку»

22 січня на установчих зборах було створено Народну Раду України – «орган представництва народних депутатів із захисту Конституції». Наголошувалося, що створення Народної Ради має бути підтверджено громадянами України шляхом збору підписів.

Згідно з Декларацією про створення Народної ради України, у кожній області, в містах та районах на базі депутатських фракцій опозиційних партій в обласних, міських та районних радах утворюються місцеві Народні ради як міжфракційні депутатські об'єднання, які разом з загальнонаціональною Народною Радою здійснюють захист Конституції, прав та свобод людини.

Установчі збори Черкаської обласної Народної ради відбулися 26 січня в приміщенні центру підвищення кваліфікації державних службовців (колишнього Будинку політосвіти). Головою обласної Народної ради було обрано депутата облради, керівника обласної організації ВО «Батьківщина» Анатолія Бондаренка. До президії обласної Народної ради ввійшли народний депутат України Леонід Даценко, керівник обласної організації ВО «Свобода» Юрій Ботнар, голова Черкаської обласної організації партії «УДАР» Віталій Іляшенко, активісти черкаського Майдану Віталій Коваль, Юрій Сушко, Петро Чернявський.Згодом було оголошено, що в обласній раді планується створити депутатську групу «Народна рада».

Черкаську міську Народну раду було створено 27 січня під час установчих зборів у приміщенні Придніпровського райвиконкому. Під час організаційного засідання Черкаської міської Народної ради 29 січня в міському Будинку культури імені Івана Кулика тут вимкнули світло. Але це не завадило обрати президію міської Народної ради, до якої ввійшли голова депутатської групи«Вільні демократи» в міськраді Олег Ліходькін, депутат від «Батьківщини» Микола Добровольський, представник «УДАРу» Андрій Кондратенко, представник «Свободи» Ярослав Нищик, представник «ДемАльянсу» Таїсія Плахута, представники громадськості Анатолій Рекун та Юрій Сас. 31 січня було вирішено створити у міськраді депутатську групу «Народна рада».

У прокуратурі Черкаської області 29 січня заявили, що діяльність Народних рад не є легітимною.