Голова Комітету виборців України Олександр Черненко у інтерв’ю «Прочерку» розповів про неофіційний початок виборчої кампанії та настрої виборців. Експерт сподівається, що старі методи фальсифікацій навряд чи спрацюють в нинішніх умовах, бо люди хочуть повного перезавантаження влади й не піддадуться на примітивний підкуп чи адміністративний тиск. Детальніше про це – читайте у інтерв’ю.
«Хтось хоче отримати контроль над виборчими комісіями»
– З чим пов’язана велика кількість бажаючих поборотися за президентську булаву? Як відомо, про намір балотуватися на дострокових президентських виборах заявили 46 громадян.
– Дійсно, ми допускали, що на цих виборах, як і на будь-яких інших, буде значна кількість технічних кандидатів, але ніхто не міг передбачити, що їх буде так багато. Адже треба зважати на те, що виборча кампанія позапланова, форсмажорна, з уже явними фаворитами. І навіть ЦВК, коли розробляла бюджет виборів, то прогнозувала участь близько 20 кандидатів. Сьогодні вже зрозуміло, що їх буде більше. Це зумовлено тим, що багато кандидатів будуть робити ставку не на якусь чесну боротьбу, а на виборчі технології. А будь-яка технологія передбачає у тому числі наявність технічних кандидатів і присутність їх представників у виборчих комісіях. Тому велика кількість кандидатів говорить про те, що хтось хоче отримати контроль над виборчими комісіями.
Єдиний позитив (якщо можна так висловитися), то це те, що технічних кандидатів, очевидно, зареєструвала більшість реальних кандидатів. А це означає, що монополії, як при Януковичу, не буде і однобокого впливу на комісії не буде. Разом з тим, багато хто розглядає ці вибори як старт парламентської кампанії. Тому участь у президентських виборах для когось є такою собі роботою з набирання балів для парламентських виборів. Але дехто реєструється заради інформаційного кілерства. Наприклад, екзотичний кандидат Дарт Вейдер. Він брав участь в 2010 році у виборах міського голови Одеси, і його діяльність була повністю спрямована проти одного з кандидатів. І він цілеспрямовано займався «мочиловом» цього кандидата: зривав йому зустрічі тощо. Адже інформаційно Дарт Вейдер – цікавий персонаж. Думаю, що на цих виборах він також псуватиме комусь з кандидатів життя. Поки не готовий сказати кому.
– Чи не намагаються деякі кандидати на час виборів сховатися від закону за статусом «кандидата в президенти»?
– Так, щодо Добкіна, Царьова, Кузьміна… Статус кандидата не дає їм недоторканості за законом. Але з точки зору інформаційності, то якщо затримають кандидата в президенти, то це вже можна буде розцінювати як політичне переслідування, зайвий скандал тощо. Тому я думаю, що ті кандидати, які мають якісь претензії з боку прокуратури, вирішили за 2,5 мільйони гривень застави «купити» на два місяці спокій від правоохоронних органів.
– Чи може вже в першому турі визначитися кандидат?
– У будь-якому разі другий тур буде. Це показує соціологія. Щоправда, ми ще не проводили соціології після підтримки Кличком Порошенка. Безперечно це щось додало Порошенку. Але очевидним є те, що немає таких настроїв в суспільстві, щоб половина й більше виборців були готові проголосувати за когось одного. Можливо, якби ще Тимошенко не брала участі у виборах, то питання були б зняті, проте… Я не бачу такого ресурсу в котрогось з кандидатів, хоч і не виключаю: такий ресурс може під час виборчої кампанії з’явитися.
Щодо соціології, то я показників конкретно по Черкащині не маю, проте якщо говорити за Центральну Україну, то явним фаворитом тут є Петро Порошенко. Непогані позиції в Юлії Тимошенко, проте в неї більше сільський електорат.
«На черкаських виборах головна боротьба точитиметься саме між колишніми союзниками по опозиції»
– У Черкасах вибори Президента будуть поєднані з виборами до міськради та виборами міського голови. Наскільки це ускладнить сам процес виборів?
– Давайте говорити спершу про технічний, а потім про політичний аспект. Сьогодні дуже погано, що досі не прийняті зміни до Закону «Про місцеві вибори». Закон дуже поганий і дозволяє фальсифікації та зняття кандидата з реєстрації, щоб не допустити його до виборів. Закон необхідно міняти. Необхідні зміни підготовлені і мали вже на минулому тижні голосуватися. 1 квітня вони були винесені на розгляд, але були провалені, бо політики не домовилися. Тому сьогодні найбільша небезпека місцевих виборів – це недосконалий закон. Є попередні обіцянки, що 8 квітня, коли Рада збереться на наступну сесію, закон все-таки буде вдосконалений. Але ж 4 квітня розпочинається виборча кампанія. Отже, закон буде вкотре змінений під час кампанії. Це погано. Але його змінювати треба, бо ми можемо отримати дуже проблемні місцеві вибори, які і без того будуть проблемні. Та якщо ми говоримо про зменшення ролі адмінресурсу і підкупу, то ми дуже побоюємося, що на місцевих виборах ці проблеми повторяться. Наприклад, по виборах у Київраду ми вже фіксуємо моменти, що можна трактувати як підготовку до підкупу. Тобто гроші не роздають, але вже запитують, за скільки люди готові продатися. Тому місцеві вибори в цьому плані будуть дуже непростими.
Якщо говорити про черкаську проблематику, то якихось правових недоречностей тут немає. Дільниці сформовані як для президентських виборів. Але вони виконуватимуть функцію і для місцевих виборів. Тут лише навантаження більше буде на територіальні комісії, які повинні будуть чесно встановити результати.
Окреме питання – заручення місцевих політиків підтримкою популярних постатей всеукраїнського масштабу. Хто заручиться – той матиме перевагу. А щодо міськради, то тут, я думаю, на місцевих черкаських виборах головна боротьба буде точитися саме між колишніми союзниками по опозиції.
– Чи помітна з Києва активність кандидатів у мери в Черкасах?
– Не дуже. Ми навіть в Києві не бачимо активності кандидатів на посаду мера столиці. Тільки нещодавно дізналися, що буде балотуватися Кличко. Оробець сказала, що балотуватиметься. Та ще питання, чи балотуватимуться Луценко, Катеринчук… Ми бачили, що в останній момент реєструвалися кандидати в президенти. Те ж повториться і на місцевих виборах. Будуть до кінця домовлятися, торгуватися і шукати свій формат участі у виборах. До речі, нині більше 60% громадян хочуть і дострокових парламентських виборів. Бо 50-70 нардепів просто не з’являються в парламенті, проте в них не можна забрати повноваження. І хоч парламент має кворум, проте він неповноцінний…
– До речі, щодо нардепів, які прогулюють роботу. Як, наприклад, виборцям змусити працювати Володимира Олійника?
– Є вичерпний перелік підстав, коли нардепа можна позбавити мандата. Це смерть, особиста заява, втрата громадянства, втрата дієздатності. Нібито під жоден з пунктів Олійник не підпадає. Що ж робити? Максимум, що сьогодні можна зробити, то це не платити їм зарплату. Для цього достатньо рішення керівництва Верховної Ради. Та якщо ми позбавлятимемо одного депутата повноважень, то треба посувати список. А якщо це мажоритарник, то треба проводити вибори в округах. Щоб не розпорошуватися на це, потрібна політична воля і політична заява, у тому числі кандидатів у президенти, що в разі перемоги ми йдемо на позачергові парламентські вибори. Технічно це можна зробити восени, наприклад, наприкінці жовтня. А може, потім, уже після широкої дискусії влітку, вийдемо на осінь з новою Конституцією. Бо ми розуміємо, що повернення до Конституції 2004 року – це вимушений перехідний крок. А зміна Конституції – це також одна з підстав для позачергових виборів. Адже з’являються нові повноваження Верховної Ради, і під них потрібний новий парламент.
– Чергові вибори виливають в суспільство чергову порцію бруду. Наскільки чесними можуть бути нинішні вибори?
– Хотілося б, щоб конкуренція політиків не звелася до взаємних звинувачень і обливання брудом. Щось подібне ми переживали в 2010 році. Згадайте педофільний скандал, штучно розкручену істерію навколо свинячого грипу. Сьогодні будуть створені якісь проблеми, які можуть тримати напругу до виборів. І хтось із цими надуманими проблемами боротиметься, заробляючи на цьому бали. Я думаю, це будуть і постійні звинувачення – хто скільки вкрав, хто де був під час Майдану…
– Ми зараз говоримо про вибори. Та що буде після них? Чи не зникнуть у нас ті самі обласні адміністрації, про що говорять вже нині деякі політики?
– Це все складові адміністративної і конституційної реформ. Ми не можемо просто взяти й скасувати посади губернаторів, не змінюючи ситуації з місцевим самоврядуванням. Можливо, нам буде ближче польський взірець, коли є префектури, але питання місцевих громад вирішують обрані ради і їхні виконкоми, а питання зовнішньої політики, оборони, правопорядку вирішують відповідні структури, створені по вертикалі з центру. Звісно, не можна зараз усе робити наскоком, без виписаної зміни повноважень місцевих рад, виконкомів. Та, думаю, за ті півроку після президентських виборів, коли ми будемо йти до нової Конституції, після публічної дискусії, залучення експертів усе це можна буде вирішити. Нині ж треба все зважувати. У нас он і так новопризначені керівники обласних адміністрацій або не мають досвіду, або в конфлікті з місцевими елітами.
«Головне не використовувати свою посаду для сприяння і преференцій власному бізнесові»
– Щодо виходу Томенка з «Батьківщини»… Наскільки такі процеси можуть поширитися в партії? Чи інші депутати наслідуватимуть цей приклад?
– Він досить так делікатно, з іронією, але, як на мене, правдиво сказав, що «Батьківщина» досягла мети. Юлія Тимошенко на свободі, а «Батьківщина» у владі…
– Чи не посиплеться тепер партія?
– Є питання, бо партія зазнала серйозного переформатування ще коли було об’єднання з «Фронтом Змін». І, скажімо так, «Батьківщина» до ув’язнення Тимошенко – це одна партія, а після звільнення – інша партія. І хоч там були внутрішні протиріччя, проте нині всі бачать, що Юлія Тимошенко не є лідером перегонів. Є багато питань. Я знаю, що значна частина партійців була проти її висування в президенти. Можливо, це стало причиною виходу Томенка з партії. Цей вчинок послабив партію. Але він є частиною політичного процесу, бо, на жаль, «Батьківщина» перебуває в кризі.
– Як ви ставитеся до можливого Президента – вихідця з бізнесу?
– Так є в усьому світі. Головне тут не використовувати свою посаду для сприяння і преференцій власному бізнесові. Якщо він не використовуватиме адміністративні ресурси, то чому б ні? Єдиним запобіжником тут буде серйозний громадський і журналістський контроль.
– Чи варто новообраному Президенту продавати свій бізнес, займаючи найвищий пост у державі?
– Зобов’язувати когось щось продати… Ви ж розумієте, як це все робиться?.. Людина продає бізнес родичам і продовжує ним керувати. Тож тут важливе розуміння, що, обійнявши високу посаду, слід утримуватися від спокуси впливати на свій бізнес з висоти цієї посади.
– Скількох фахівців направить КВУ на Черкащину для контролю за ходом виборів?
– У нас безліч спостерігачів, волонтерів. Плануємо провести цілу мобілізаційну кампанію, і думаю, що кількість волонтерів може зрости і до 5 тисяч. Але як мінімум три тисячі по Україні буде. З них на Черкащині буде більше двохсот. Сьогодні ми реалізовуватимемо низку програм, зокрема, «Я спостерігач». Тобто формуватимемо з охочих таку собі базу даних і реєструватимемо їх в окружних комісіях. У нас буде широка кампанія по освіті і навчанню членів виборчих комісій. Крім того, уважно стежитимемо й за місцевими виборами. Бо є цікава деталь. Наприклад, міжнародні спостерігачі (зокрема, від ОБСЄ) мають мандат на спостереження за президентськими виборами. І якщо в місцевих виборах їх щось цікавитиме, то лише те, що якимсь чином впливатиме на чесність президентських виборів. У той самий час, якщо вони бачитимуть порушення на місцевих виборах, то у своїх звітах цього не відображатимуть, бо не мають на це повноважень. Саме тому на громадських і місцевих спостерігачів ляже велика відповідальність.
реклама
Коментарі
Так от перше питання цьому .......: Де ти особисто ..... ховав свою ..... під час Майдану? Ото жжжжжжж! Тому ...... не квакай.
Стрічка RSS коментарів цього запису