Про забудову скверу за драмтеатром, прорахунки конкурентів та дорогу ковбасу розповідає засновник ПП "Бізнес-Гранд" Андрій Бородай

Оточений високим муром глибокий котлован просто у центрі Черкас за обласним музично-драматичним театром ім. Т. Г. Шевченка людям доводиться обходити вже не перший рік. Ще наприкінці минулого року тут повинен був відкритися шестиповерховий "Фонтан сіті-центр". Однак завадили цьому, як зазначає забудовник, економічні та політичні причини.

Нині фірма, що займається будівництвом торговельно-розважального центру, шукає інвестора, який би допоміг завершити проект. Детальніше про долю "Фонтан сіті-центру" "Прочерк" розпитав у черкаського бізнесмена, засновника ПП "Бізнес-Гранд" (мережа супермаркетів "Гранд Маркет") Андрія Бородая.

– Андрію Дмитровичу, коли буде завершено будівництво торгівельно-розважального центру?

– Про терміни нічого не можу сказати і поясню чому. Але насамперед уточню, що ми приймали рішення про будівництво саме торгівельного центру, хоч потім його стали називати торгівельно-розважальним. Бо в ньому за проектом має бути 4 кінозали. А казино, як кричать наші опоненти, там не буде. Що ж до історії проекту, то ідея розроблялася ще при мерові Волошині. Але підходив час виборів міського голови і, з метою уникнення використання факту будівництва торгівельного центру як розмінної монети різних політичних сил на майбутніх виборах мера міста, було вирішено відкласти проект. Тому ідею будівництва "Фонтан сіті-центру" стали втілювати вже при Одаричі. У нас було багато опонентів, які вставляли палки в колеса, тому процес затягувався. Потім у влади виникла ідея проводити громадські слухання з приводу нашого будівництва і таке інше. Так ми дотягнули до кризи… Тож встигли вирити котлован, зробити частину фундаменту і на цьому зупинилися.

За лаштунками. Незвичний для черкащан ракурс будівництва за обласним театром

– Опоненти у вас були через те, що ви розпочали будівництво на місці колишнього скверу?

– Ті, хто кажуть, що ми забрали у черкащан сквер, мислять алогічно-філософськи. У них немає фундаменту під їхніми думками. Можна розписати скільки і що мало місто, коли був сквер, і розписати досягнення проекту. І економічна перевага буде явно в сторону нового. Наведу простий приклад. Коли там був сквер (хоч його і не можна було так назвати, а тим більше назвати красивим), влада повинна була все одно витрачати кошти, щоб сяк-так його доглядати: наприклад, підмітати. Але доходів він не давав. Нині, навіть коли там яма, місту вигідно це, бо воно отримує кошти за оренду. Взагалі ж, сквер був як технічна споруда, фонтан якого колись охолоджував комп'ютери обласного статистичного управління, що розташоване поряд. Сучасні комп'ютери цього не потребують.

Слайд з презентації: Інвесторів запрошують долучитися до зведення найяскравішого торгового центру Черкас

– Яким повинен бути торгівельний центр на місці скверу?

– Сучасним. Він матиме шість поверхів, два з яких будуть підземними. Внизу буде двоповерховий паркінг і продовольчий супермаркет. У наступних трьох надземних поверхах будуть розміщені торгові приміщення непродовольчої групи. А це різні бутики з передовими європейськими брендами тощо. Будівля буде оснащена сучасною технікою, зокрема, ліфтами, щоб покупцям було зручно переміщатися. Четвертий поверх ми планували використати під кінозали. Але сьогодні, у зв'язку з кризою і можливим приходом інвестора ми готові до зміни проекту у якійсь його частині.

– З інвестором ще не визначилися?

– Йдуть лише переговори як з українськими так і зарубіжними інвесторами. Тож поки що не можу точно сказати хто інвестор.

– А коли знайдете інвестора, то скільки часу буде потрібно на завершення проекту?

– Технологію будівництва порушувати не можемо. А за проектом час будівництва становить півтора –два роки за наявності фінансування. Багато часу йде на оформлення документів. Ми вирили котлован і почали бетонувати в десять разів швидше, ніж оформлювали документи. А їх у нас стільки, що скоро замість шпалер використовуватимемо.

Земельна ділянка буде придбана у міста за 1.2 мільйони гривень

– На нещодавній сесії міськради депутати проголосували за проект рішення, згідно якого вартість земельної ділянки на місці будівництва знижується вдвічі. До цього вартість ділянки становила 2,44 млн грн. Нині – 1,2 млн грн. Це дозволить вам швидше реалізувати проект?

– Орієнтуючись на інвестиційні кошти, ми повинні зробити хорошу інвестиційну платформу. До цього, землю, де триває будівництво, ми орендували. Але якщо земля в оренді, її вартість завжди можна змінити, а тому прорахувати фінансовий проект неможливо. Тож ми прийняли рішення викупити землю. Але дорожче 1,2 млн грн. ми б просто фізично не могли цього зробити. І ніхто б не міг. Ну от скажіть, чи купите ви в магазині дорогу ковбасу за 100 гривень, якщо у вас в кишені лише 50 грн.? Отож… Нікому не цікаво, що посередині міста яма. І нам у першу чергу не цікаво, бо туди вкладені заморожені гроші і через це підприємство лихоманить. Тому знаходимо шляхи вирішення ситуації.

– До речі, Андрію Дмитровичу, ви є власником двох магазинів "Гранд Маркет" у місті. Ви знаєте, що нещодавно через фінансову проблему у Черкасах закрилися магазини "Спар". А для ваших магазинів криза вже пройшла?

Власник супермаркетів "Гранд Маркет" Андрій Бородай менше робить помилок у бізнесі, бо вчиться на невдачах конкурентів.

– Невідомо чи криза закінчилася. Ми вкладали в місті у будівництво 10 млн дол. кредитних коштів. Сьогодні такої можливості немає. А щодо мережі "Спар", то ми різні за характером структури. Крім того, вважаю, що керівники "Спару" часто йшли на купівлю нерентабельних проектів, що викачували з них кошти, а належного доходу не давали. Ми ж розвивали мережу по-іншому. А взагалі, від усіх наших конкурентів вчимося, чого не треба робити. Це в житті на чужих помилках вчитися важко, а в бізнесу, де присутня математика, легше.

– Проект "Фонтан сіті-центр" фінансувався за рахунок "Гранд Маркету"?

Через фінансову кризу будівництво "Фонтан Сіті" зупинилось.

– Не тільки. "Гранд Маркет" випустив облігації. І люди, що їх мали, отримували дивіденти, а це 26% річних. Це спрацьовувало, щоб прив’язати до себе покупця, адже коли ти маєш долю в підприємстві, то купуючи там товар, автоматично вкладаєш гроші в себе. І чим більше заробить об’єкт, тим більше ти матимеш дивідентів. Більшість бажаючих скористатися такими облігаціями – це були в основному юридичні особи, банки. Таким чином було залучено на будівництво близько 15 млн грн.

– Поки будівництво призупинене, витрачаєте кошти на його утримання?

– Дощова вода якось дуже залила котлован, то ми облаштували обвідні канали. Доводиться витрачати кошти на охорону об’єкта. А взагалі, якби ми отримали у цьому році інвестиційні кошти, то і розмови всі були закриті, бо ми вже б будували.