Мер Золотоноші Віталій Войцехівський має репутацію одного з найуспішніших міських голів Черкащини. Обраний у 2010 році за підтримки дуже широкого спектру партій, Віталій Олександрович зарекомендував себе як цілком аполітичний мер. Уже за перший рік своєї роботи він зумів змінити образ Золотоноші, яка перетворилася з типової черкаської глибинки на досить ошатне містечко європейського типу.
Чим живе Золотоноша тепер, як міському голові вдається знаходити спільну мову з місцевою Народною радою та обласним керівництвом, що передбачається здійснити в місті найближчим часом – про це Віталій Войцехівський розповів у ексклюзивному інтерв’ю «Прочерку».
– Віталію Олександровичу, в якому режимі працює міська рада в нинішні буремні часи?
– Працюємо у звичайному режимі – так, як, скажімо, півроку тому. Люди виконують ті самі завдання. Зрозуміло, що вони дивляться телевізор, і те, що відбувається на сході України, негативно впливає на їхнє світосприйняття, створює тривожний настрій. Але на роботі це не відбивається. У революційний період наші люди теж тримали себе в руках – у Золотоноші не було ані штурмів, ані атак, ані побитих вікон. І слава Богу, що все минуло благополучно. Якщо відверто, то я переконаний, що там, де громада відчуває дієздатність влади, небезпечних протистоянь, як правило, не буває.
– І все ж в останній час – було щось із того, що називають «сепаратистськими проявами»?
– Тижнів зо три тому хтось намагався зняти з будівлі райдержадміністрації прапор України. Зловмисники злякалися охоронця і втекли. Думаю, що це було просто хуліганство, а не сепаратизм. Святкування 9 Травня у нас пройшло добре, без жодного ексцесу. Навпаки, відчувалася справжня згуртованість людей. Я б сказав, навіть патріотизм. Захід був дуже масовим. Ветерани Великої Вітчизняної війни відчули, що в Золотоноші їх поважають і шанують.
– А взагалі, через неспокій на сході України довелося згортати якісь масові заходи?
– На жаль, довелося. У нас на перше півріччя було заплановано багато різноманітних подій – свята, капусники... Навіть шкільне свято «Грайлива веселка» скасували. До 9 Травня всі урочистості обмежувалися офіційною частиною. І в День Перемоги всі відчули, як люди скучили за святковими заходами. Цілий день місто було в парку, воно святкувало. І вийшло чудово – ми і ветеранам змогли віддати пошану, і молоде покоління відпочило.
– Золотоноша має репутацію міста з розвинутою культурною сферою...
– Ми, дійсно, маємо багато відомих як аматорських, так і народних колективів, талановиту молодь. Починаючи з 1 травня, весь літній період у міському парку двічі на тиждень грає духовий оркестр. На літньому майданчику безкоштовно демонструють фільми та мультфільми. Наші творчі колективи достойно виступають на різноманітних фестивалях. Зокрема, і на міжнародних. Ми пишаємося і нашою «Лебідкою», і чоловічим хором. До речі, всі концерти 9 травня ми робили своїми силами. Ще раз переконалися, що навіть коли «стріляють гармати», музи мовчати не повинні.
– Чи є у вас переселенці з Криму?
– Є одна молода сім’я. Вони приїхали ще в перші дні окупації Криму. Жили просто біля військової частини в Сімферополі, і коли там розпочалися негаразди, ця сім’я приїхала в Золотоношу. Ми надали їм допомогу. Зараз переселенці живуть у гуртожитку. Але в нас є золотонісці, які переїхали до Києва. Вони планують віддати свою батьківську хату, в якій уже ніхто не живе, переселенцям. Хата гарна – із газом, з водою, з усіма зручностями.
– Міська рада працює з кримчанами?
– Так, долею цієї родини цікавляться депутати; за неї також відповідає мій заступник. Але сталося так, що громадськість майже все зробила сама. Неформальна допомога випереджає формальну, і тепер ці люди мають усе необхідне. Обоє працюють – чоловік – будівельником, а жінка – продавцем. Їм життя на новому місці подобається, і тепер планують перевезти сюди й своїх родичів.
– А як вплинули останні події на економіку Золотоноші?
– Два наші основні підприємства, які поповнюють міський бюджет, – це ПАТ «Золотоніський маслоробний комбінат» і підприємство «ФЕС УКР» (виробник «MacCoffee»). Зрозуміло, що ситуація в державі відбилася на їхній роботі, адже їхня продукція надходила на російський ринок. Тепер потрібно або переорієнтовуватися на інші ринки, або взагалі переходити на іншу продукцію. Хочеться вірити, що й у російської влади переможе здоровий глузд. А продукція золотоніських підприємств дійсно якісна, міжнародного рівня. І приємно, що ці підприємства дуже активно співпрацюють із містом.
– «ФЕС УКР» – це російська компанія?
– Ні, це підприємство з сінгапурськими інвестиціями. Просто ця компанія, крім нашого, ще має підприємство під Москвою. Золотоніське підприємство активно розбудовується. Наразі йдеться про створення ще одного цеху – для виготовлення натуральної кави. Зараз фахівці «ФЕС УКР» вивчають споживання кави в Україні та сусідніх країнах. Підприємство дуже перспективне. Зараз там влаштовано на роботу більше 300 осіб. Всі вони мають достойні умови праці. Значною мірою завдяки допомозі цього підприємства центр Золотоноші набув сучасного привабливого вигляду.
– Між іншим, благоустрій вважають одним із головних Ваших досягнень на посаді міського голови. А які у вас дороги?
– Ми ніколи не вважали їх ідеальними, але якщо порівнювати їх із дорогами інших черкаських міст і селищ, то в нас усе-таки – кращі. Перезимували вони непогано. Я вважаю, що це результат того, що останні три роки шляхам приділялося багато уваги. Усі роботи велися під повним контролем міської ради. Ремонтували їх ті, кого ми обирали, а не ті, кого нам нав’язували. Робили якісно, бо хотіли працювати з нами і надалі. На досягнутому ми, звісно, не зупиняємося. Оскільки перетворити Золотоношу на справжнє європейське місто – для нас не просто гасло, а конкретний план дій.
– Чим ще можете похвалитися?
– Незабаром у Золотоноші має відкритися ще одне підприємство – воно вироблятиме штучний камінь, і на ньому працюватиме близько сотні працівників. Наразі тут проводиться тестування обладнання. Готуємо земельні ділянки ще під два перспективні підприємства. Крім того, в місті відкрилося три великих торговельних комплекси.
– А як почуваються «традиційні» підприємства?
– Проблеми, на жаль, існують. Приміром, рік тому перестала працювати швейна фабрика – їй не вдалося втриматися на ринку. Також у кризовій ситуації перебуває єдине державне підприємство Золотоноші – «Златодар». 23 квітня порушено справу про банкрутство. Але розпочинається новий сезон, і хочеться вірити, що цьому хлібоприймальному підприємству вдасться спрацювати вдало. А всі інші підприємства діють. Успішно працює лікеро-горілчаний завод «Златогор». Ефективно тримається на ринку і машинобудівний завод імені Лепсе, де виробляють обладнання і для залізниці, і для металургії, і для сільського господарства. Добре працюють підприємства харчової промисловості – консервний завод «Агроспецпроект», підприємство «Роял Фрут Гарден» (виробляє концентровані соки і сидри), «Сільвер Фуд» (рибні консерви), «Еконія» (вода для дитячого харчування), завод продтоварів. Якщо порівнювати перший квартал поточного року з першим кварталом минулого – реалізація продукції золотоніських підприємств зросла на 7 відсотків! Отже, добре працюють ті, хто має гарний менеджмент. І це, зауважую, в нинішніх складних умовах.
– А як ви оцінюєте членів своєї команди – як менеджерів?
– Досить високо. Всі вони з поставленими завданнями справляються. За три з половиною роки в нашій команді практично не відбулося змін – її ніхто не залишив. Наш дружній колектив набуває досвіду і працює ще ефективніше.
– Ваша команда орієнтована не на політику...
– Нам немає коли бігати з прапорами. Ми розв’язуємо зовсім інші завдання. Не повинні міський голова та його заступники в робочий час займатися політикою. Наш основний пріоритет – розвиток міста.
– А як Ви оцінюєте співпрацю з обласним керівництвом? Вона була кращою раніше чи зараз?
– Співпраця повинна бути завжди. Я прекрасно усвідомлюю, що за моєю спиною – майже 30-тисячна міська громада. Тому намагаюся шукати здоровий компроміс із усіма. Не завжди це вдавалося. Але я ніколи не опускав руки – добивався, переконував. Так само дію і тепер. Щоправда, однодумців переконувати, звичайно, легше. Зокрема, я дуже вдячний Наталії Старіковій (першому заступнику голови ОДА, – ред.), яка завжди реагує на ініціативи міст Черкащини і допомагає у розв’язанні наших проблем.
– А як складаються стосунки із золотоніською Народною радою?
– У Народній раді змінюються люди. Наразі радикали відійшли на другий план, їх золотонісці не зрозуміли. З часом наші стосунки стають дедалі цивілізованішими. Радує, що Народна рада розуміє, що потрібно не боротися з місцевим самоврядуванням, а сприяти йому в поліпшенні життя міста. Хлопці з Народної ради допомогли з проведенням Дня Перемоги. Десь аж за Черніговом знайшли польову кухню, купили її, провезли її повз усі блокпости через пів-України. 9 Травня у парку варили кашу. І не тільки ветеранам. Нею смакували всі охочі. Вважаю, що в нас нормальна співпраця. Зараз готуємося до літнього сезону. Маємо багато спільних планів.
– Яких саме?
– Дуже важливих. Сподіваємося ще більше зміцнити економічний потенціал Золотоноші, відкриваючи нові підприємства. Крім того, наше місто дуже потребує спорткомплексу. Вже зроблено його проект. Плануємо розпочати будівництво. Дуже багато проблем пов’язано з водогоном, водовідведенням. Зараз під нашою центральною вилицею – Шевченка – прокладено каналізаційний колектор. Він дуже старий, і його конче потрібно міняти. Зрозуміло, що це дуже дорого – десятки мільйонів гривень. Але дорогу долай то, хто наполегливо по ній іде.
– А що планується робити на очисних спорудах?
– Незабаром у нас завершиться спорудження другої черги очисних споруд. Дуже сподіваюся, що цьогоріч виділять кошти на третю чергу. Якщо так буде, то наступного року наші очисні споруди стануть найкращими в області.
реклама
Коментарі
И тебя вылечат
Хватит использовать мой ник. Я с Войцеховским не знаком.
Не волнуйся. Мы тебя пропустим первым, ведь инвалиды - вне очереди.
А "жесть - депутат" и правда неудачник.
Депутат - депутат... А больше никаких заслуг...
Сидит одн. ... и поети дефирамбы Войцу под разными никами в т.ч. и под Жесть, видать плохи дела у вашего политического .....
Судя по тебе можно сказать тоже самое а вообще то я депутат.
Стрічка RSS коментарів цього запису