Переселенці: «У Золотоноші – добре, але хочеться додому»

Такого напливу гостей зі східних регіонів України, який Черкащина переживає зараз, не було навіть у ті далекі роки, коли наші міста вважалися курортними, а екологія – мало не зразковою. Наразі маємо і економічні, і екологічні проблеми. Та, як виявилося, тепер у нашої області з’явився несподівано цінний ресурс – мир...

Переселенцi сподiваються на швидке повернення

– Сьогодні в Золотоноші перебуває понад три десятки переселенців зі сходу України, – розповіла «Прочерку» заступник міського голови Золотоноші Світлана Суддя. – Це – з півтора десятка родин. Більшість – із Донецької області, трохи менше – з Луганської.

Світлана Василівна уникає точних цифр: кількість прибулих постійно зростає. Як нам розповіли в міськвиконкомі, багато людей прибуває до Золотоноші за певними адресами: до родичів, друзів та знайомих. Вони сподіваються перебути на Черкащині найгострішу фазу війни, а потім повернутися додому. Адже ні для кого не секрет, що оселі та майно переселенців часто стають легкою поживою мародерів та влади так званих народних республік.

Частина переселенців – із гарячих точок, таких як Слов’янськ чи Краматорськ, де ведуться запеклі бої. Інші – із поки що відносно мирних міст і селищ, де уже з’явилися люди в незрозумілих військових формах, на військовій техніці, які вимагають у людей активної підтримки та зухвало втручаються у їхнє життя.

Побоюючись можливих неприємних ситуацій, що можуть виникнути після повернення на батьківщину, а також репресій щодо своїх родичів, переселенці практично одностайно відмовляються називати свої імена. Серед донбасців, які приїхали в Золотоношу, більшість – жінки та діти. Є навіть родини з трьох поколінь жінок: бабуся, мати й донька.

Так, у родині, що прибула з Донецька, – тільки жінки. Чоловіки залишилися вдома, щоб стерегти від можливих нападників квартиру.

Золотоноша вiтає гостей

Частина сімей приїхала всерйоз і надовго, але більшість сподівається на швидке повернення. До Золотоноші з Донбасу приїхали дві сестри з дітьми. Вони кажуть, що пробудуть тут не більше місяця, а тому відмовляються від будь-якої соціальної допомоги.

Утім, більшість переселенців налаштовані менш оптимістично. Навіть ті, хто прибули «в гості» до родичів (наприклад, одна сім’я із Артемівська), воліють все-таки прийти до міськради і зареєструватися як переселенці – просто «про всяк випадок».

Зрозуміло, що найгірше – тим, хто тікали від війни світ за очі, як кажуть, «у нікуди». Турбота про такі сім’ї цілком лягає на владу – обласну та міську. Так, кілька сімей, що звернулися до обласного контактного центру, було направлено на проживання до гуртожитку, підпорядкованих департаменту освіти ОДА Золотоніського професійного ліцею та Золотоніської санаторної школи-інтернату. Юридичну, фінансову, та й просто побутову допомогу їм надає міська влада Золотоноші.

– Добре, що обласне управління освіти знайшло можливості підійти до розселення переселенців неформально, влаштувало їх у гарних умовах, – сказала в розмові з нами заступник мера Світлана Суддя. – Як показує наше спілкування з переселенцями, вони задоволені умовами проживання та ставленням до них людей. Єдине, за що вони переживають, – за те, що відбувається у них удома.

Як і слід було чекати, найкраще адаптувалися на новому місці діти. Вони швидко знайшли спільну мову з золотоніськими однолітками й чудово проводять літні канікули в новому для себе місті.

Дiти переселенцiв безкоштовно вiдпочивають в оздоровчих комплексах

– У нас є доручення міського голови Віталія Войцехівського максимально сприяти переселенцям в усьому. Отже, всі питання, які в них виникають, ми намагаємося вирішити, – розповіла «Прочерку» начальник відділу у справах сім’ї та молоді Золотоніської міськради Людмила Вареник. – Наприклад, відновлюємо соціальні виплати: на догляд за дитиною до 3 років, аліменти, пенсії тощо. У Слов’янську навіть пенсії за останні місяці не отримували, бо в цьому місті проблеми з нарахуванням. Усім, хто хоче знайти роботу, її підшукують.

Думають у Золотоноші й про можливу перспективу. Якщо сім’ї переселенців залишаться тут на осінь, необхідно буде вирішити питання з улаштуванням дітей до шкіл і садочків.