Федір Гонца: «Нова архітектура тільки паскудить Черкаси»

Будуючи торгові та розважальні комплекси, зводячи офісні приміщення чи перебудовуючи квартири в багатоповерхівки на комерційні заклади, ніхто не думає, як це вплине на загальну картину Черкас. Відсутність такого середовищного підходу, коли ті чи інші об’єкти проектуються без врахування оточення – ось причина занепаду архітектури в Черкасах. Натомість молоді фахівці, у яких є свіжі ідеї, реалізувати себе не можуть. Конкурсів у місті немає, а всі замовлення – в руках «клану». Так вважає черкаський архітектор Федір Гонца. З гострою критикою будівничих  процесів на Черкащині  він виступив з нагоди Дня архітектури на своєму блозі. Спілку архітекторів називає «будинком зі старих шльондр» і  вважає приреченим те місто, де «архітектор стоїть у позі лакея». Про це та інше – в інтерв’ю «Прочерку».

- Яка найбільша проблема нині склалася у архітектурній сфері Черкас?

- Проблема в тому, що в нас відсутній середовищний підхід, коли проектується цілісна картина, а не окремі об’єкти. Тому ми бачимо на фасадах будинків по троє-п’ятеро дверей, бачимо, що в центрі міста вирішується проблема не площі загалом, а стоянки для автомобілів. Тобто будуємо щось там, щось там, а який це буде мати загальний вигляд, – усім байдуже. Шпарять об’єкти і все.

На фасадах черкаських будинків по кілька дверей

 - В нас немає нормального архітектурного підходу, який має тисячолітні традиції. Ситуація подібна до того, як зашорюють коня, аби він дивився лише прямо… Але ж ми живемо в середовищі, і від такого підходу місто втрачає. Тому що з’являються одиничні об’єкти, які зовсім не гармонізують у просторі. Приміром, натиснули на магазин, то він зробив біля себе доріжку, не натиснули – не зробив. Колишні архітектори так не працювали. Вони проектували кожен об’єкт, враховуючи простір, повітря, зелені насадження. Гадаю, необхідно, щоб міська влада скоординовувала дії всіх – і архітекторів, і дизайнерів, і рекламних агентств. Щоб була чітка концепція, що і  як робити в місті. І ця концепція має бути постійною, як правила в мові.

- Що спричинило таку ситуацію в місті?

- У нас ціла плеяда архітекторів приїхала в місто у 50-60-х роках, коли Черкаси стали обласним центром. Вони фактично збудували Черкаси – розвивали, розбудовували, створювали нові об’єкти. І ці архітектори досить дружні між собою. Навіть коли бачать, що щось виходить погано, все одно будуть так би мовити, захищати свій цех, чи то пак, клан.

Приміщення критого ринку, на думку архітектора, дуже цікава конструкція, але її захаращено палатками та вагончиками

Ще свою роль відіграє й те, що трохи втратився фах. Люди, яким 50 – 60 років, отримали вже не той фах, котрий мають старіші. Бо існує диференціація – архітектор-містобудівник, архітектор житлових будинків та споруд і так далі. У нас люди без містобудівного підходу. Вони перейшли з об’єктів.  А концепції нема. Це як свято без режисера. Немає кому керувати всім процесом, тому й місто в нас таке хаотичне. Узяти, до прикладу, центральний ринок. Споруда дуже цікава, але її стихійно забудували з усіх боків, і вже вона стоїть занедбана, як сарай.

Ескізний проект офісної будівлі, який мав розташовуватися в центрі міста на вул. Благовісній. Однак його так і не збудували ( автор – Федір Гонца, 2009 рік)

- А які, на Вашу думку, найбільш вдалі й невдалі архітектурні об’єкти в Черкасах?

- Серед сучасних споруд нині переважають індивідуальні будинки. Поки що я не можу назвати масштабних проектів, які б вразили мене як архітектора. Є у нас багатофункціональні комплекси, але в плані архітектури вони ніякі. Це так званий інтернаціональний стиль, однак геть не допрацьований.

Серед старих споруд є цікаві. От хоча б приміщення аеропорту, новий автовокзал. Свого часу вони були дійсно класні. Той же Фурсенко ще в 60-х роках спроектував ресторанчик під горою  - там де спуск до Дахнівки. Нині там боулінг-клуб. Це був один з його перших об’єктів у Черкасах, чудова ідея, але нині все захаращено. Те саме – з об’єктами XIX століття. На жаль, у нас втрачені парки – біля санстанції, на площі 700-ліття, в Дахнівці…

«Хрещатик-сіті» - приклад виродження архітектури в Черкасах

А серед сучасних об’єктів багато таких, що паскудять місто. Нові офісні будівлі зовсім не цікаві як об’єкти, а «Хрещатик-сіті» - то взагалі «шедевр».

Це свідчить уже про якесь виродження архітектури.

- Де можуть знайти собі місце молоді архітектори?

-  На жаль, дуже мало молодих архітекторів повертається в Черкаси. Причина в тому, що роботи тут просто немає. Я сам рік тому надрукував резюме, ходив по всіх майстернях міста й пропонував себе як працівника. Ніхто не взяв, хоча маю вже 12 років досвіду. І така сама ситуація в столиці. Тільки клан там більший – набирають не 10 чоловік, а 100 і 200.

Проект реконструкції парку XIX століття. Автор – Федір Гонца

На мою думку, найкраща реалізація для молодих архітекторів – це конкурси.  Але в Черкасах я декілька разів стикався із ситуацією, що конкурси мають формальний характер. Є оголошення, але коли приходиш у міську раду, то про конкурс ніхто нічого не знає, немає навіть документів. І міська влада має ініціювати такі конкурси, особливо якщо в місті проблема з новими думками.   Звісно, потрібно витратитися на призовий фонд, на журі, але ж тоді залишається багато прикладів гарної архітектури.

- У свою чергу архітектори нарікають на замовників, мовляв, хто інвестує, той і замовляє…

- Саме архітектура має вести всіх вперед, а в нас уже громада тикає місту й архітекторам, що ви дурні. Це ненормально.

Федір Гонца експресивно висловлює свою позицію під час "круглого столу" "Центр Черкас - не майданчик для архітектурних експериментів", присвяченого реконструкції Європейської площі

- Завдання архітектора, як і завдання будь-якої культури – не просто відповісти на попит споживача, а трошки повести його вперед. Як тільки ми починаємо відповідати на попит, культура скочується донизу, і якість її падає. Переконати замовника – цілком реально. Певно ж, вони самі багато їздять по світу, бачать там красу й не проти були б, аби щось подібне було в Черкасах.

"Тепер видно, що зелені там буде мало, як і людям. дякую!", - написав Гонца на своєму блозі, розмістивши фото з реконструкції площі коло Будинку торгівлі