Дебати між Одаричем і Бондаренком: «досвідчений менеджер» проти «лідера обурених містян» (додане ВІДЕО)

Теледебати, які відбулися вчора на ОДТРК «Рось» між головними претендентами на посаду міського голови – Сергієм Одаричем і Анатолієм Бондаренком – дали черкащанам уявлення лише про стиль поведінки кандидатів. Справжньої дискусії щодо майбутнього Черкас, головних проблем міста так і не відбулося.

Для розвитку демократії в Черкасах великий плюс, що дебати взагалі пройшли – в багатьох містах від такої публічної дискусії взагалі відмовляються. Але обоє лідерів черкаських перегонів – люди публічні, виступати перед аудиторією люблять і вміють. 10 листопада Сергій Одарич і далі відпрацьовував свій імідж досвідченого керівника міста, ефективного менеджера, а Анатолій Бондаренко представ у образі лідера обурених бездіяльністю й корумпованістю міської влади черкащан.

Треба зазначити, що загалом пан Бондаренко справляв більш яскраве враження. До приміщення «Росі» підтримати його прийшло близько сотні людей, серед яких було чимало дрібних підприємців і продавців кіосків та маленьких магазинчиків. Ці люди тримали плакати проти міського голови, освистували його прихильників і активно підтримували Анатолія Бондаренка.

Під час самих дебатів Анатолій Васильович говорив гучно і виразно, поводився вільно, не раз перебивав опонента, не обмежував себе у словах і виразах.

– Ви забули, що також були обрані від «Батьківщини», – заявив на самому початку Анатолій Бондаренко, – і зрадили на другий день – так, як зрадили Януковича, так, як зрадили Порошенка і зрадите ще не один раз у своєму житті, тому що ви – зрадник по своїй натурі! Ви не вмієте працювати в команді. Ви у місті працюєте тільки для того, щоб зводити брехню, щоб шантажувати людей...

Ось приблизно такий був стиль поведінки на дебатах Анатолія Бондаренка. Він буквально засипав міського голову звинуваченнями – частково справедливими, а частково – цілком абсурдними.

Серед абсурдних закидів найбільше запам’яталися звинувачення Сергія Одарича в тому, що він нібито має ізраїльський паспорт на інше прізвище, яке, нібито, «всім відоме». Під час Революції Гідності Одарич нібито розміщував у «Фейсбуці» інформацію про те, що відпочиває у Таїланді, і там йому дошкуляють комарі (Сергій Одарич твердить, що ніколи в житті не був у Таїланді). Кілька разів Анатолій Васильович продемонстрував фотографію, на якій Одарич зображений із георгіївською стрічкою в компанії екс-губернатора Сергія Тулуба. Дарма, що в ті часи на День Перемоги георгіївську стрічку носив хто завгодно, й вона була символом пам’яті про загиблих, а не проросійської позиції і сепаратизму. Нарешті Анатолій Бондаренко звинуватив Сергія Одарича в тому, що він під час Майдану забороняв мирні зібрання, тоді як кожному відомо, що в цей період Одарич був у відставці.

– Я хотів би нагадати, що від команди Тулуба і від Партії регіонів я отримав імпічмент і замовну кримінальну справу... – нагадав у відповідь на це Сергій Одарич. – А ви отримали дві посади членів виконавчого комітету – для себе і пана Овчаренка. Ви отримали чотири керівні посади керівників департаментів і управлінь для своїх однопартійців...

У журналістів значна частина закидів пана Бондаренка викликала веселе здивування, адже Одаричу і без цих вигадок є чим дорікнути. Наприклад, сильним аргументом Бондаренка була довідка відділу кадрів міськради, в якій ішлося про те, що за останній рік міський голова був відсутній на роботі 52 дні. Іншими закидами, які потребували від міського голови чіткої відповіді, були звинувачення в тому, що він не є корінним черкащанином і зараз живе не в Черкасах, а в Мошнах. Кілька черкаських заводів, які, за словами Сергія Одарича, є власністю його сім’ї, зареєстровані нібито на інших осіб, причому не в Черкасах, а в Дніпропетровську, куди й сплачуються з цих заводів податки. На перший закид Сергій Одарич відповів, що давно працює в Черкасах і любить їх, а на другий не відповів нічого...

Правду сказати, Сергій Олегович давав досить переконливі відповіді на ті звинувачення, відповідати на які брався. Одного разу він навіть заслужив похвалу від опонента: «Дякую! Гарна відповідь!» Але дуже дивно, що Сергій Олегович вирішив більшість звинувачень свого опонента просто проігнорувати. Це залишило відчуття, що на низку запитань панові Одаричу відповісти нічого...

Сергій Одарич говорив значно тихіше і менш виразно за свого опонента. Він прийшов із невеликою групою підтримки, потужних закидів не робив. Розповідав про свої минулі досягнення: капітальний ремонт доріг, вивезення сміття з приватного сектора, освітлення вулиць тощо. Але брак таких досягнень за останню каденцію давався взнаки.

Чинний міський голова від самого початку оголосив тактику, якої дотримуватиметься: майже весь час, поки він керував містом, партія «Батьківщина», котру представляє Анатолій Бондаренко, брала участь у керуванні містом – і в складі депутатської більшості, і делегуванням своїх представників на посади заступників міського голови, і участю в керуванні комунальними підприємствами. Сам пан Бондаренко після відставки Одарича в 2013 році ввійшов до складу міськвиконкому. Але всі ці випади Сергія Одарича, які йому здавалися переконливими, розбивалися, як об камінну стіну, об залізний аргумент: всі представники «Батьківщини» робили що могли, а за ситуацію в місті відповідає особисто міський голова! А коли Сергій Одарич говорив, що висуванець «Батьківщини» Станіслав Овчаренко курує такі важливі департаменти як освіти, організаційного забезпечення, економіки (таким чином, і тендерного комітету), пан Бондаренко з усмішкою відповідав, що Овчаренко курує тільки освіту:

– Сергію Олеговичу, ви добре знаєте, що Станіслав Овчаренко курує освіту. І ви підписували перше розпорядження. Ну ви хоч тут при студії скажіть чесно, що ви не можете сьогодні чесно признатися, що ви не розумієте навіть, що ваш заступник робить і яку галузь курує, – впевнено говорив Анатолій Бондаренко.

Наступного дня ми уточнили в кадровій службі міськради, що Овчаренко насправді курує і освіту з гуманітарною політикою, і організаційне забезпечення, і економіку. Але дебати вже закінчилися...

Кілька разів Сергій Олегович спробував закинути м’яча на половину поля свого опонента. Наприклад, заявив, що у «Батьківщини» була коаліційна угода з секретарем міськради Олександром Радуцьким про створення в міській раді депутатської більшості. На це Бондаренко відповів, що вперше про це чує, а лідер фракції «Батьківщини» Роман Діскант, присутній на дебатах, підтвердив з місця, що ніякої угоди немає.

Іншого разу Сергій Одарич нагадав Анатолію Бондаренку, що в Лисянці (де той у 2002-2005 роках був селищним головою) його прозвали «Толею-металістом» (як подейкують, за оборудки з брухтом). На це Анатолій Васильович відповів, що свого часу служив у десанті, й таке прізвисько отримав «за залізний характер».

Коли Одарич запитав у Бондаренка, чому той за минулий рік не задекларував ніяких доходів, той не розгубився ні на секунду й пояснив, що, мовляв, під час гонінь з боку колишнього губернатора Сергія Тулуба мусив переоформити свій бізнес на матір. Але цього року прозвітує за кожну копійку своїх доходів.

Після завершення дебатів команда підтримки Анатолія Бондаренка зробила останній акорд: до Сергія Одарича підходили з претензіями знервовані люди, для його однодумців на виході зі студії влаштували своєрідний коридор ганьби, а Анатолія Бондаренка зустріли гучними оваціями. Такі от виборчі технології черкаського масштабу.