Максим Поляков: «Значення Умані в Україні недооцінене! Ми зареєстрували проект постанови парламенту до 400-ої річниці міста»

Умань потребує і уваги з боку держави, і залучення коштів – як бюджетних, так і інвестиційних. У цьому переконаний народний депутат України уманчанин Максим Поляков. У інтерв’ю «Прочерку» він підбиває деякі підсумки першого року своєї депутатської діяльності, в тому числі – й пов’язаної з допомогою рідному місту.

– В Умані працює моя приймальня, де опрацьовують кожне звернення та надають безкоштовну юридичну допомогу. Намагаємось відреагувати на кожне звернення уманчан. Вдалося побудувати дитячий майданчик із традиційних екоматеріалів та звільнити двір від бочок зі скрапленим газом, що заважали та турбували мешканців. Допоміг і рідній своїй школі – НВК №7, забезпечивши інтерактивною мультимедійною технікою. Звісно, можна було б зробити й більше, але, на жаль, було багато об’єктивних причин, які перешкоджали в цьому.

Із головних здобутків – реконструкція відділення екстреної допомоги (приймального) в Уманській міській лікарні. Це – не тільки капітальний ремонт із установкою сучасної вентиляційної системи, а й залучення іноземних технологій. Зокрема, за нашого сприяння та підтримки посла Ізраїлю тут встановлюється найсучасніша медична техніка, а уманські фахівці пройдуть навчання в ізраїльських фахівців. Обладнання – нове, сучасне, дуже дороге. Воно вже є, і його буде встановлено відразу, як тільки завершиться ремонт.

– Реконструкція відбувається за бюджетні кошти?

– Ні. Обладнання – за кошти Ізраїлю, а ремонт – за приватні кошти мої та ще декількох уманських бізнесменів.

– А чому саме Ізраїль?

– Ця країна має тісні зв’язки з Уманню – в тому числі й у питаннях паломництва і туризму. Але річ не тільки в цьому. В Ізраїлі є програми допомоги іншим країнам. Раніше допомогу ізраїльтян отримала одна із вінницьких лікарень.

– Чому акцент зроблено на приймальному відділенні?

– Ми радилися з цього питання із лікарями. Приймальне відділення – своєрідна брама лікарні, перше відділення, куди потрапляють пацієнти. Коли йдеться про травми (наприклад, внаслідок аварій), дуже важливо, щоб допомогу почали надавати якомога швидше. А між тим, практика показує, що в першу чергу фінансують інші відділення; на приймальне ж вічно бракує коштів... Такі відділення в українських лікарнях зазвичай найбільш «нещасні». От саме тому, плануючи допомогу Уманській міській лікарні, ми звернули увагу передусім на приймальне відділення.

– Але ж, очевидно, оновленням лікарняного відділення Ваша робота в Умані не обмежується...

– Зараз завершуємо реконструкцію центрального в’їзду в Умань – вулиці Київської. Вона буде з сучасним дорожнім покриттям, яке має десятилітню гарантію.

Крім того, працюємо над тим, щоб зробити Умань більш привабливою для туристів та економічно потужнішою. Наступного року місту виповнюється 400 років – ця дата дала мені підстави для ініціювання постанови Верховної Ради про заходи з відзначення цієї дати та зі збереження культурної спадщини в місті. Є порозуміння з цих питань із міським головою. Крім того, я домовився в Уряді щодо виділення коштів на дороги і реконструкцію соціально-культурних об’єктів у місті Умань.

– Умань – старовинне місто. Що можна зробити для того, щоб зберегти тут архітектурний спадок?

– Для цього ми маємо три програми. Одна з них – «Стара Умань», спрямована на захист історичних будівель. Крім того, сподіваюся, вдасться отримати кошти (попередні переговори на цю тему вже проведено) на реконструкцію старого корпусу педагогічного університету. Але історичний спадок міста не можна зберігати відірвано від його сучасного розвитку, від зростання туристичної привабливості міста. Тому передбачається виділення коштів на реконструкцію доріг.

– Зараз Ви, уманчанин, живете в Києві. Яким бачиться це місто зі столиці?

– Я переконаний, що значення Умані як історико-культурного центру України недооцінене. А між тим, сюди приїжджають туристи з 40 країн світу! Взяти хоча б той самий Ізраїль – за соціологічними опитуваннями, там Умань є більш відомим містом, ніж Париж. Але, на жаль, в Умані практично немає туристичної інфраструктури. Але я переконаний, що при нормальному підході ми можемо змінити місто на краще, зробити його надсучасним, технологічним, туристично привабливим, комфортним для проживання. Саме тому я особливу увагу звертаю на медицину і освіту. З нового року ми починаємо проект реконструкції в одній із шкіл міста Умань.