Розповідають, що колись учасники відомого в СРСР сценічного дуету Тарапунька і Штепсель, побувавши в Чигирині, потім розповідали, що були «на краю світу»... Настільки відірваною від «цивілізованого» життя на той час здавалася колишня козацька столиця України. Часи змінилися, але перебування в деяких населених пунктах Чигиринщини і зараз залишає по собі не надто веселе враження. Йдеться передусім про Новий Чигирин і Орбіту.
– Новий Чигирин і Орбіту свого часу будували для того, щоб забезпечити житлом працівників Чигиринської електростанції, – розповідає житель Нового Чигирина, пенсіонер МВС Олександр Овчаренко. – На початку 1970-х років радянський уряд планував побудувати біля села Вітове надзвичайно потужну теплову електростанцію, яка мала працювати на мазуті. Згодом її перепроектували на роботу на вугіллі. Розпочали прокладання бетонних доріг – вони й нині здебільшого у відмінному стані, правда, ними ніхто не користується... Побудували електропідстанцію «Орбіта», причал на Дніпрі, котельню, їдальню і дев’ятиповерхівку, що стала гуртож итком будівельників. Від цієї дев’ятиповерхівки, де колись мешкав і я, почало створюватися селище Орбіта.
У 1984 році замість теплової було вирішено будувати атомну електростанцію – донбаського вугілля вже тоді бракувало. Для працівників майбутньої АЕС почали будувати окремий мікрорайон – Новий Чигирин. Але все це тривало не надовго: після аварії на Чорнобильській АЕС постало питання про доцільність будівництва нової атомної станції в центрі України. Тому в 1989 році під тиском громадськості радянське керівництво вирішило перепрофілювати Чигиринську електростанцію знов на вугілля.
На початку періоду незалежності України роботи в Орбіті й Новому Чигирині ще велися, але з роками ставали дедалі більш млявими, поки нарешті не зупинилися зовсім. Згодом перестала працювати котельня.
Як тільки це сталося, розпочалося масове розкрадання майна колишньої електростанції. Спочатку повирізали весь метал, покрали сантехніку в гуртожитках, потім розібрали по цеглині й самі гуртожитки, котельню, клуб. Дві дев’ятиповерхівки в Орбіті стоять пустими привидами, подібними до чорнобильських. Свої автографи на стінах будівель позалишала молодь. У руїнах розважаються любителі паркуру, і один із хлопців загинув, помилково стрибнувши у порожню ліфтову шахту...
Мікрорайон, який традиційно називають Новим Чигирином, «селищем енергетиків» або просто «селищем», розташований десь за три кілометри від «старого» Чигирина. Це – кілька дев’ятиповерхівок, побудованих у стилі пізнього Радянського Союзу. Ліфти тут уже десятиліттями не працюють, дахи протікають, а інфраструктура – животіє. Нещодавно закрилася єдина аптека. Із магазинів працюють хіба що продуктові.
Нема електростанції – нема роботи. Молодь із Нового Чигирина виїжджає куди може – хто на заробітки, а хто переселяється в інші міста. Вже зараз тут мешкають майже самі пенсіонери. Щоб якось вижити, люди облаштували собі понад лісом імпровізовані дворики, де тримають кролів і курей. Ті, кому пощастило мати хати в селі, на літо переїжджають туди.
Облишені господарями будинки давно розтягнуто на будматеріали. Така сумна доля спіткала кілька двоповерхових гуртожитків, новобудову школи.
Місцеві жителі розповідають, що школу для Нового Чигирина на початку 1990-х років зводили ударними темпами – будівельники працювали навіть уночі. Але завершити спорудження так і не встигли. Наразі від школи залишилися хіба що фундаменти.
Процеси руйнації торкнулися не лише рукотворних, а й природніх об’єктів.
Повністю висохло місцеве озеро, яке колись було завглибшки до трьох метрів. Раніше тут відпочивали – купалися, ловили рибу місцеві жителі. Тепер це – поросла бур’янами суха яма.
– Під час будівництва селища у 1980-х на околиці лісу будівельники розчистили джерела в болотистій місцинці і, там утворилося мальовниче озеро, – розповідає місцева жителька, приватний підприємець Світлана Хоменко. – Його тільки трохи підживлювали із свердловин. Зараз підживлення припинили, а джерела, які наповнювали озеро, замулилися. Ми впевнені, що його можна відновити – почистити джерела, відновити підпитку. Нам погано без цього озера, ми за ним сумуємо...
Пані Світлана каже, що громада Нового Чигирина планує навесні своїми силами очистити дно колишнього водоймища від бур’янів і підготувати його до розчистки. Проведені дослідження свідчать, що вода пішла сантиметрів на 70.
– Ми в Новому Чигирині, серед наших бетонних споруд, улітку просто гинемо, – каже Світлана. – Всі тільки озером і рятувалися. Тепер сподіваємося на чиюсь допомогу.
В Орбіті, де колись мешкало більше тисячі жителів, наразі зареєстровано близько 300, а постійно живе трохи більше сотні. Вони заселяють дві п’ятиповерхівки, значна частина квартир – порожні: їхні власники переїхали в інші міста.
– Із 180 квартир заселено 92. Сьогодні Орбіта вважається вулицею сусіднього села Вітового, – розповідає сільський голова Рацівської сільської ради, до якої входить і Вітове, Лариса Постригань. – Водопостачання в Орбіті сьогодні здійснюється тільки технічною водою, від якої навіть прання жовтіє. Питну воду привозять хто як може – п’ють бутильовані напої або своїм транспортом привозять воду з Вітового. Над проблемою води в Орбіті працюють 18 років, але розв’язання поки що немає. Ми зверталися і до депутатів обласного рівня, але, на жаль, допомоги поки що не надійшло. Сподіваємося, що хтось зглянеться на Орбіту й зробить там свердловину для питної води.
За словами Лариси Якимівни, наразі розглядається питання про те, що на території Рацівської сільради планує побудувати свої потужності підприємство «Перемога Нова» ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (торгова марка «Наша ряба»). Планується вирощувати тут батьківське поголів’я курей і постачати яйце для інкубаторів України. Інвестори обіцяють вдихнути нове життя в довколишні занепалі населені пункти.
– Вирішувати, бути цьому чи ні – нашій громаді, – каже Лариса Постригань. – Представники інвестора пропонують нам свою допомогу, зокрема і в бурінні нових свердловин у Рацевому, Вітовому і Орбіті... Зараз знайти інвесторів – м’яко кажучи, не дуже легко. У людей роботи немає, і більшість схиляється до того, щоб залучати інвесторів. По-іншому нашим населеним пунктам не вижити.
За словами сільського голови, сьогодні в тих місцях єдине підприємство, яке дає людям роботу, – це «Чигиринська аграрна компанія», яка тримає свинокомплекс, де працює небагато людей. Інші роботодавці – власники магазинів, кафе. Ще є елеватор «Інвестджерело». Працюють фермери... І все.
... Поява журналістів у Орбіті викликала неабиякий резонанс: народу тут небагато, головним чином пенсіонери, всі сидять удома. Один за одним люди стали виходити, щоб подивитися, хто це приїхав.
– Молоді потрібна робота! – не очікуючи на запитання, почали говорити люди. – Пенсіонери ще якось виживають, а як бути молодим? Вони змушені їздити на заробітки, через це руйнуються сім’ї.
Дискусія сама собою переходить на обговорення можливих інвестицій «Перемоги Нової». Наразі це – тема номер один для жителів Орбіти.
– Що не кажи, а курники є курники, – твердить Марія Чаплинська. –Письменники, які виступили проти курників, не дурні ж!
Її слова заглушають обурені вигуки сусідів.
– Нам робота потрібна! Нехай будують, дають нам нормальну роботу! – емоційно каже Надія Кузик. – Звісно, якщо в людини є пенсія, якийсь дохід, то вона може й носом крутити. У нас 90 відсотків людей – за інвестора. Кому не подобається – нехай собі шукають інші місця! А ми хочемо, щоб наші діти, невістки, онуки не роз’їжджали в пошуках роботи, а були коло нас! Прийде інвестор – буде в нас і вода! Я хочу, ми всі хочемо, щоб тут був інвестор!
За словами місцевої жительки Світлани Дмітрійчук, навіть ті, кому пощастило знайти роботу в Чигирині, мріють про прихід інвестора.
– Я працюю в магазині до 10 години вечора, – каже Світлана. – Як мені дістатися додому? Спасибі, поки що добрі люди підвозять. Один раз довелося йти пішки – прийшла додому в першій годині, а часто доводиться ночувати на роботі...
Люди бідкаються, що в них в Орбіті «пропадає» стільки житла, а декому немає де й голови прихилити, особливо переселенцям з Донбасу. Селище – серед соснового лісу, поруч – Дніпро... Натомість, зараз приїжджати сюди особливого сенсу немає, бо працювати нема де. Хіба що пенсіонерам...
– Своє подальше життя я пов’язую з Чигиринщиною, – каже Володимир Лимарченко, переселенець із Волновахи Донецької області. – Тут місце гарне, красиве. Ми з дружиною – пенсіонери. Забрали з собою старшу внучку. Навчається у школі у Вітовому. Нам зараз обіцяють будівництво нового підприємства. Вважаю, що для молоді це – вкрай необхідно. Без робочих місць – ніяк...
Молоді жителі Орбіти чомусь наче соромляться того, що не мають можливості працювати. Ніби вони в цьому винні.
– Я, на жаль, сьогодні ніде не працюю, – стиха каже Крістіна Громова. – А маю вищу освіту. Вся моя мрія на сьогодні – аби була робота...
реклама
Коментарі
http://despro.org.ua/detsentral%D1%96zovan%D1%96-poslugi/vodopostachannya-v-selakh/real-zuy-vlasniy-proekt/
https://www.youtube.com/watch?v=8KaGJAZn2x0
Чому дурні? Бо бідні. А чому бідні? Бо дурні. Це прислів'я мимоволі спадає на думку коли аналізуєш короткий коментар "Краянина". Який-такий неоціненний вклад в соціально-економічний розвиток чигиринщини внесли заможні пани Кононенки? Мабуть, бесцінний.
Чигиринцы наступают на свои же грабли, а потом сами от этого и страдают. Вот тут человека возмущает, что Любаню Конон... за непонятные никому заслуги возвысили на доске почета. Более того, всю семейку называет знатными ворюгами. Вопрос: это так или нет? Из первых рук точно знаю, что так и, Конон...и на руку не чисты. Кто-нибудь задайте Любане, которая так метит в депутатки, пару вопросов: ... каким образом она взяла в аренду ставок? ... откуда в них и за какие деньги появился рыбный бизнес? ... кто сынка в Киеве приютил? Думаю, что в лучшем случаи промолчит.
Чув чи ні, а бачу гарно. Схоже таке ми вже чули десь і, хотів-би добавити, щоб ти такого більше не баламутив про Литвина. Петро Литвин, лучший товариш мого боса, Сергія Івановича, а Іванович - з оперети, колись в спіктаклі работав. Його коронний вираз, фішку, всі чигиринці знають: ти понімаєш - проблєми..., грошей треба... Так що, краще кальян купи, а нашу владну компанію не трожь.
Чув чи ні, а бачу гарно. Х...ю ти братушка написав. Мій бос, Сергій Іванович, вже давно веде унікальні історичні нариси наших районних можновладців на відео-фото-аудіо. Сходи, та й подивись - хто в нас є найкращим. Тільки гарний відпочинок на природі розкриває всю сутність людини.
Литвин найгіршій голова райдержадмініст рацції. Най........анішій, який має найнижчий рейтинг серед жителів Чигиринщини. Він зайняв передостаннє місце на виборах міського голови! е є рівень довіри громади!
Стрічка RSS коментарів цього запису