Останні тижні центр Сміли нагадував лісоповал у тайзі. КП “Комунальник”, приватний підприємець Роман Уколов та ряд інших організацій і підприємців завзято і енергійно, по-суті, знищували дерева. Вірніше, залишали від них неоковирні стовпи. По-місцевому це варварство називається кронуванням. А 30 березня вранці мене, і не тільки, стурбував високий виск бензопили вже у дворі будинку, в якому живу. Невдовзі з сумним зітханням на землю впало дерево. Через вікно побачив поверженого каштана, якого, разом з іншими мешканцями нашого кооперативного будинку, садили на суботнику в 1970 році мої батьки. З цим каштаном ніби пішли за вітром і моє безжурне дитинство, і щасливе минуле. Дерево помирало, а на нього видерся, як на вбитого звіра, переможець з бензопилою.
Було дуже прикро ще й через те, що напередодні я спілкувався з керівником кооперативів Сміли, просив його підійти до питання зрубування аварійних дерев обережно, і він обіцяв. Опісля приїхали якісь люди і зрізали аварійну половину нашого каштана. Думав на цьому все. Але наступного дня інші люди у присутності того ж голови з вигуками „нам потрібні дрова”, доконали дерево.
Розгнівавшись, зателефонував в управління кооперативів. Слухавку взяла працівник бухгалтерії. Спересердя попросив її передати керівнику, що подаватиму до суду. У відповідь дізнався, що я тільки те й роблю, що суджуся. Це мене здивувало. Бо донедавна ніколи справу з судами не мав. Аж поки нашу оселю не обікрали. Злодіїв упіймали, над ними має відбутися суд, який чомусь затягується. Якщо малося на увазі це, то не бажаю такого ні моїй співбесідниці, ні комусь іншому…
Охоловши, вийшов на вулицю. Оглянувши пеньок, виявив, що дерево таки було аварійним. Та це вже не заспокоїло. Адже можна було усе зробити якось по-людськи: зібрати людей, запросити спеціаліста, який би розповів, чому його треба спиляти, порадив би, яке замість нього варто посадити. Адже дерева в Смілі рубають, як у тайзі, але на місце зрубаних садити нові не дуже поспішають.
Того ж дня зустрів відому в місті людину, депутата міської ради Олександра Головченка. Поскаржився йому на калічення дерев у місті. Він порадив мені поцікавитися, що таке кронування. Довелося залізти в Інтернет. І пошуки в ньому дали цікаві результати.
Отже, слово „кронування” не є терміном, а лише має на увазі виконання певних дій над кроною та гілками дерева. Найчастіше – це їх обрізка, яка виконується для попередження поширення захворювань з уражених гілок на здорові. При такому виді обрізки усі місця спилу обробляють спеціальними препаратами – фунгіцидами або садовим варом. Під кронуванням мають на увазі також певні роботи, що виконуються безпосередньо у кроні дерева: її корекцію або формування. При кронуванні дерев в основному видаляються гілки, що перехрещуються, порушують загальну форму крони дерева, а також ті, що створюють небезпеку та перешкоди. Дуже часто після ураганів та рясних снігопадів метою кронування дерев стають гілки, що зламалися та зависли.
А ще є топінг (від англ. top – верх, верхівка). Це різновид кронування дерев, який більше відноситься до санітарної обробки, що має на меті глибоке омолодження дерева шляхом видалення цілої крони. Цей метод не рекомендується багатьма спеціалістами, хоча є найбільш бюджетним різновидом обрізки дерев. Тож судіть самі, що роблять в Смілі. Як на мене, – топінг в найгіршому його варіанті. Коли від дерева залишають, по суті, стовпчик, на якому згодом, якщо він не всохне, виростають кущиком гілочки, які надають йому вигляду віника. Гадаю, ключовим у даному випадку є слово „бюджетний”. Недарма стільки охочих обрізувати дерева там, де цього, в принципі, і робити не треба. Однак можна, напевне, відірвати собі шматочок бюджетного пирога, ще й на дровах заробити. Хоч у Смілі вже практично нема дерев, які треба омолоджувати.
Побачивши лісоповал по-смілянськи, я став пригадувати, чи роблять подібне за кордоном, переглянув свої світлини і знайшов два випадки кронування дерев у Відні. Подивіться на ці світлини і порівняйте з тим, що коїться у Смілі. Як кажуть, відчуйте різницю.
За моїми підрахунками до 95 відсотків повідомлень в Інтернеті про кронування дерев подають зацікавлені організації. Тобто ті, які займаються цією справою і заробляють на ній. Але покопирсавшись, можна знайти і думки спеціалістів. А вони твердять таке: обрізуванням дерев повинні займатися лише фахівці своєї справи – професіональні альпіністи чи досвідчені арбористи. (А не випадкові люди, як у Смілі...). Неправильно зроблене кронування може призвести до повного усихання об’єкта (от і у Смілі вже чимало дерев всохли від варварського обрізання). При невмілому або недбалому відділенні сучків від дерева рани затягується дуже повільно, може з’явитися гниль, за нею – дупла.
Згідно „Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України” розділу 9 „Догляд за об’єктами благоустрою зеленого господарства” пункту 9.1.11.3. омолоджувальне обрізання взагалі виконують лише у тих дерев, які добре витримують підстригання та обрізання і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. При цьому сильно вкорочують (на 1/2-3/4 загальної довжини) старі гілки, залишаючи одну-дві гілки другого порядку.
Також не варто забувати, що при сильному укороченні значно знижується морозостійкість дерева, оскільки відбувається затримка росту пагонів. Місця спилу можуть стати джерелом інфекції дерева. Їх потрібно хоча б зафарбувати. Чи роблять це в Смілі? – питання риторичне.
До речі, біологи кажуть, що після такої обрізки, як у нас, дерева, які могли б рости дуже довго, проживуть максимум десяток років. Я застав Смілу, яка нагадувала місто в парку. І ніхто тоді дерева не калічив. А що ми залишимо нащадкам?
І ще, дехто з лісоповальників таки наполягає, що кроновані дерева старі. Так от, я закінчував школу, як садили каштани по вулиці Незалежності. Отже їм близько 30 років. Ви подивіться, які віники тепер „прикрашають” цю вулицю.
Між тим, каштан міцне і довголітнє дерево. Приміром, каштан сотні коней на Сицилії в селі Сант Альфіо має вік від 2 до 4 тисячі років. Найстаріший каштан України – каштан Петра Могили віком у 300 років – росте в Києві. Обхват його ствола 4,15м. Але смілянам таке диво не загрожує. У зв’язку з тотальним лісоповалом невдовзі рідкістю буде і плід каштана, з якого, між іншим, можна виготовляти дуже ефективні ліки при венозній недостатності.
… Не забуду, як гарно цвів зрубаний у нашому дворі каштан. Квіти милували око, а листя захищало від пилу і газів, адже наш будинок розташований понад трасою на Дніпропетровськ. Я вже думав посадити на його місце нове деревце. А тоді замислився: чи варто? Щоб за десяток років були нові дрова для місцевих лісоповальників?..
Олександр ВІВЧАРИК,
Фото автора і з відкритих джерел Інтернету
реклама
Коментарі
Точно!
Чечня - это круто!
А то ить: в магазин за пузырем - так ента
жо ликерка - адна сплашна "карупция", на
лапу не вкладешь - с канца и не капнеть;
жратухай затаритси - тож карупция - сплашнойо
аткатна-теневойо болото; на базар к бабкам
за жрачкой и пойлом - так ить ани, аце самыйо
страшныйо карупцианеры; вот значить нежрамши
и невыпимшы прихворнеш - так аптеки - слош адна
вена карупцийонная а бальнички - так ить проста
тиха малчу... Знать надабнась вяровку и мыло
пакупать... Так ить и ента прадукция ких нибуть
заводав лехкай и химическай прамышшлиннасти ...
А, знать, - сплашне карупция...
Ну, тутачки, встайотси успомнить, шё ты - гома саветикуш,
влазеш на хрущщевку и - иплецом да с пятага этажу,
да в неменятый апсфаль... Считай - с карупцийой пакончата...
Хятябс у твайойнай житухе...
Стрічка RSS коментарів цього запису