6 січня нинішнього року у приміщенні Черкаської ОДА провели урочистий захід: перші особи області вручили 20-ти сім’ям загиблих захисників України ключі від новеньких квартир. «Якби знали, що потім нам стільки часу морочитимуть голови, то взагалі б не приїжджали», - говорять власники навіть не квартир, а ключів від них. Адже від «урочистого дня» минуло вже більше 4 місяці, але жодних документів на квартиру, куплену за бюджетні кошти, жодної можливості її приватизувати деякі родини загиблих солдатів так і не отримали. «Невже благодійність влади тільки для показухи?»
Цим питанням Анна Заплішна – дружина загиблого Олександра Бардоса задається вже давно. Вона разом з двома неповнолітніми дітьми вимушена жити у найманій квартирі в Жашкові, хоча на руках має ключі від просторої квартири у Черкасах.
- Я стояла на черзі для отримання квартири. 25 грудня нам подзвонили із департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи і сказали, що квартира є. 6 січня ми приїхали в Черкаси, нам вручили ключі. Потім повезли показали квартиру, але жодних документів на неї не дали й досі. Тепер я з двома дітьми знімаю житло… - розповіла Анна.
До того ж жінці, як і кільком іншим родичам загиблих солдатів, квартира дісталась не так вже й безкоштовно. За словами Анни, щоб отримати «бюджетне житло» вона доплатила 83 тис. грн.
- Нам сказали, що держава бюджетним коштом може надати певну кількість квадратних метрів. Але була в наявності квартира, яка перевищувала необхідну площу і за надлишкові метри нам потрібно було заплатити.
Без грошей і без даху над головою Анні залишалось лише чекати від влади обіцяного житла. Однак, через деякий час вона отримала не документи на квартиру, а звістку від журналістів, що була обманута.
- Подзвонили журналісти, спитали, чи платила я гроші за квартиру. Я відповіла, що платила. Вони мені сказали, що це була афера і нас обманули. Я спочатку нічого не зрозуміла, а потім через деякий час мене викликали в прокуратуру в якості свідка.
Крім Анни Заплішної ще чотири родини загиблих АТОвців доплачували кошти, аби отримати житло. Серед них і уманчанка Ірина Пожарська. Вона пригадує, про можливість отримання квартири від держави її інформував директор департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Олександр Криворучко. Він і організовував зустріч із представниками влади, коли були вручені ключі.
- Нам сказали чекати дзвінка, мовляв подзвонять, скажуть, коли можна забрати ордери на квартири. Потім запросили в Черкаси, вручили тільки ключі, запропонували подивитись квартиру. Ми поїхали, подивились, нам сказали, що документи отримаємо на днях. А ще через деякий час подзвонили журналісти.
За словами Ірини, вся справа в тому, що сім’ям АТОвців запропонували заплатити за надлишкові квадратні метри свого майбутнього житла завищену ціну.
Як розповів «Прочерку» юрист, координатор приймальні Української Гельсінської спілки Тарас Щербатюк, він теж бачить у цій ситуації завищення цін за квадратний метр житла. Також юрист пояснив, як відбувається процедура отримання квартир родичами загиблих:
- Порядок надання квартир регулюється постановою Кабінету Міністрів №348 від 20 травня 2015 року. До Міністерства соціальної політики направляються заявки, потім на кожну область відповідно до заявок надсилаються кошти. Департаменти закупляють квартири, житло передається у власність територіальних громад згідно з діючим законодавством.
Таким чином, департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Черкаської ОДА не міг напряму передати у власність родин квартири. Тому і вручення ключів було завчасним та логічно необґрунтованим заходом, вважає юрист. Після того, як влада закупила житло, повинна пройти процедура прийняття його на баланс органами місцевого самоврядування. А це процедура не швидка.
За словами Анни Заплішної, дехто із жінок після отримання ключів хотіли зайти до «власної» квартири. Однак, без документів їх не пустили.
- Нам один раз показали цю квартиру. Там нічого нема, тільки стіни. А потім, скільки не намагались зайти до помешкання, щоб, наприклад, почати робити ремонт, чи щось завозити, то нас не пускали без документів, - розповіла Анна.
Будинок, де родинам загиблих солдатів виділили квартири
Будинок за адресою вул. Байди Вишневецького, 97, у якому виділили квартири більшості родичам загиблих воїнів, є новобудовою. Жінка, яку журналіст «Прочерку» разом з представником Української Гельсінської спілки зустріли на території будинку, назвалась головою ОСББ, однак називати своє прізвище та ім’я не захотіла. Вона розповіла, що дійсно люди приходили, але не мали ордеру на квартиру, тому їх і не пропустили.
- Ну то й що, що вони мають ключі? Хто ж їх пустить без документів?, - емоційно говорить жінка.
Але коли ж таки будуть ці документи?
Як пояснила «Прочерку» керуюча справами секретар виконкому Жашківської міськради Олена Тернавська, питання прийняття на баланс квартири Анни Заплішної розглядатиметься на сесії міськради 14 квітня, і лише після прийняття рішення буде створена комісія, а вже після остаточного оформлення документів Анна зможе приватизувати своє житло.
Головний спеціаліст з ведення квартирного обігу Уманської міськради Людмила Сугак повідомила «Прочерку», що місцеві депутати вже прийняли квартиру Ірини Пожарської на баланс і тепер залишилось лише чекати остаточного оформлення документів.
Якщо Ірина з Анною досі чекають, «поки влада розбереться з папірцями», то ті, хто проживають у Черкасах, вже отримали ордери на квартири. Сталось це 12 квітня - більш ніж через 4 місяці після отримання ключів. Ордери вручили перед засіданням виконкому міськради.
Заступник міського голови Черкас Станіслав Овчаренко від імені міськвиконкому і держави вручає ордери на квартири родинам загиблих АТОвців
Якщо черкаські родини загиблих АТОвців уже повноправні власники своїх помешкань, то скоріш за все, місцева влада не обманює і Ірина та Анна також незабаром отримають свої помешкання і «квартирна епопея» нарешті закінчиться.
Але питання в іншому – у ціні.
Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Черкаської ОДА у відповідь на інформаційний запит ГО «Волонтер Черкащини» надав інформацію, де і за яку ціну були придбані квартири для родин загиблих АТОвців.
Відтак, 10 однокімнатних і 6 двокімнатних квартир закуплено у ТОВ «Кварц-2000» за адресою вул. Байди-Вишневецького, 97. Вартість однокімнатних квартир складає 14 тис. грн./кв. м. Вартість двокімнатних коливається від 13 до 13,7 тис. грн./кв. м.
«Прочерк» вирішив і собі «придбати помешкання» у будинку за адресою вул. Байди Вишневецького, 97. Дзвонимо за телефоном, який розміщений в оголошенні на території новобудови. Слухавку взяв представник фірми, яка займається продажем квартир у цьому будинку.
Дивовижно, але квартири «казково подешевшали». Чи може через те, що журналіст вирішив «купити квартиру» за власний кошт, а не бюджетний?
- Близько 12 тис. грн./кв. м. - Саме така ціна помешкання у новобудові за словами представника будівельної фірми.
До того ж він розповів про ціни на житло в інших будинках Черкас.
- 8 – 8,5 тисяч гривень – це нижня планка. І в центрі міста преміум сегмент – 12-13 тисяч гривень.
Тобто влада «потурбувалась» про людей, купивши їм, судячи із цін, супер елітні квартири преміум класу, але при цьому змусила і доплатити власні кошти за високою ціною. До прикладу, Анна Заплішна за 5,9 кв. м доплатила 83 875 грн. За нескладними математичними розрахунками, вартість одного «квадрату» для Анни склала 14,2 тис. грн, тоді як максимальна вартість квартир у цьому будинку 12 тис. грн/кв.м.
Знову звертаємось до юриста, як таке можливо?
- Ми бачимо, по місту квартири продаються по 9 тис. грн. за квадратний метр. А там були суми до 14 тис. грн. Було надто перевищено ціни, тобто на ринку не існує таких цін. Вартість придбання одного метра квадратного загальної площі житла визначається за результатами закупівлі та повинна бути найнижчою серед запропонованих учасниками торгів. Тобто, якісь торги повинні були проводитись і запрошуватись відповідні будівельники. Ми бачимо, що є набагато нижчі ціни як на первинному, так і на вторинному ринку, - говорить Тарас Щербатюк.
До того ж юрист додав, що у постанові Кабінету міністрів допускається співфінансування. Але не вказано, що обов’язково мають платити родичі загиблих воїнів. Тому обласна адміністрація могла б взяти ці виплати на себе, але цього не зробила.
Виходить, що за надлишкові метри своїх квартир, до яких поки що навіть не можна увійти, люди заплатили набагато більше, ніж це передбачено законом. Якщо б представники департаменту закупляли квартири за ринковою ціною – 8-9 тис. грн/кв. м, то людям довелось би платити приблизно на 15-20 тис. грн. менше.
- Я спілкувався із спеціалістами Міністерства соціальної політики, вони сказали, що за все відповідають органи нижчого рівня, які отримують кошти. Тобто Міністерство соціальної політики навіть не контролює ці кошти і придбання квартир, - говорить Тарас Щербатюк.
Він вважає, що набагато доцільнішим було передавати житло відразу на міські ради. Це дозволило б уникнути корупційної складової.
Так чи інакше, але «квартирну справу» уже розглядають у прокуратурі. Як йдеться у відповіді на інформаційний запит «Прочерку», «кримінальне провадження відкрите за фактом розтрати державних коштів в особливо великих розмірах посадовими особами Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Черкаської обласної державної адміністрації та службовими особами ТОВ „Кварц-2000” за ч. 1 ст. 191 КК України».
Чи знайде та покарає прокуратура винних – покаже час. Та як говорять дружини та родичі загиблих солдатів, головне, щоб влада все таки віддала документи на ці багатостраждальні квартири і «припинила їх мучити».
реклама
Коментарі
Спорил,притруше нный Ви мой.
А ТЫ со мной спорил, несчастье с приветом из хацапетовки?
Сам пишу, сам читаю
І де ти тільки такі "газети" знаходиш?
Напоминаю Язон Зомбирович,ты мне проспорил 100 бакинских так как Гройсмэн премьр министр.Мне они не нужны а вот отдай там их в какой нибуть сиротский фонд.Хотя это вряд ли ты сделаешь.На это есть 2 причины:
-у тебя их просто нет и ты нищеброд
-а если есть все равно не дашь так как ты типичный свидомый жюююююююююююююю
а если у кого приватизировано меньше нормы то не спешат давать дополнительно, на очереди стою с 1988 года, живу в малосемейке.
Стрічка RSS коментарів цього запису