За декомунізацією має настати деімперіалізація назв вулиць і провулків Черкащини. Таке переконання висловлюють представники обласної топонімічної комісії, які за кілька місяців дали нові назви 1053-ом об’єктам топоніміки Черкащини
Зі списком усіх запропонованих до перейменування вулиць і провулків можна ознайомитися в кінці цієї статті.
Станом на 21 лютого, коли повноваження з перейменування об’єктів топоніміки населених пунктів області перейшли до облдержадміністрації, було змінено 2766 комуністичних назв. Тобто тоді було виконано, по суті, лише дві третини роботи. Решта дісталася обласній владі.
– Обласна комісія свою функцію (в рамках закону про декомунізацію) виконає, але робота, мабуть, не завершиться, – заявив під час нещодавнього відкритого засідання обласної топонімічної комісіїзаступник її голови, заступник голови облради Валентин Тарасенко. – Ми не можемо підміняти собою органи місцевого самоврядування. Вони мають продовжити роботу з перейменування, не перекладаючи її на когось.
Частина старих назв вулиць і провулків формально не підпадають під дію закону про декомунізацію, хоч радянська влада і використовувала їх для своєї популяризації. Йдеться про вулиці Нахімова, Суворова тощо.
За підрахунками доктора філології Володимира Поліщука, тільки в Черкасах (до початку проведення перейменувань) вулиць і провулків, що носили (а більшість – носять і зараз) імена представників російської культури, було 37, представників української культури – 26. Діячів російської історії – 13, української історії – 15. Російської науки – 12, української науки – 1 (Сергій Корольов). Інші відомі особистості (льотчики, космонавти тощо) з Росії – 27, з України – 2. Перекіс – очевидний.Ці назви обласна влада по закону про декомунізацію замінити не може, але вона рекомендуватиме зробити це місцевим радам.
На переконання члена топонімічної комісії Олега Островського, ця ситуація стала можливою тому, що сто років тому «наші діди не змогли доборотися» – «їх знищили, підім’яли».
– Сьогодні ми переживаємо важливий історичний період... На законодавчому рівні ми повинні зламати, знищити все, що нам нагадує про комуністичне зло! – переконаний Олег Анатолійович.
Представники обласної топонімічної комісії констатували пасивність більшості органів місцевого самоврядування області (крім хіба що Черкаської міської ради) в питанні перейменування вулиць і провулків.
– Частина сільських рад проігнорувала закон про декомунізацію і фактично переклала ту роботу, яку мала виконати, на обласну владу, – зазначив директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА, секретар топонімічної комісії Сергій Пасічник.
Як зазначив черкаський історик, член міської і обласної топонімічних комісій Віталій Масненко, в ідеалі треба було б, щоб місцеві фахівці встановлювали історичні назви вулиць і провулків у своїх населених пунктах. Це дозволило б кожному населеному пункту мати своє власне «топонімічне обличчя». Але цього, як правило, не було зроблено. В деяких випадках представники обласної топонімічної комісії змогли виїхати на місця і, спілкуючись із старожилами та краєзнавцями, відновити специфічні місцеві назви. На жаль, така можливість була не завжди.У цих випадках топонімісти орієнтуватися на ті історичні особистості, «які мають прив’язку до області, до даного району чи до цього конкретного населеного пункту».
– Іноді від сільських голів і депутатів місцевих рад можна було почути й таке: оберімо нейтральні назви, оскільки, можливо, зміниться режим – то щоб нам не довелося знов повертати старі назви. Це показує, що наше суспільство (і навіть найкращі його представники, яких було обрано до органів місцевого самоврядування) виходити на рівень прийняття адекватних топонімічних рішень не готове, – зазначив професор Масненко.
Інший черкаський науковець, професор Володимир Поліщук, пов’язує схильність місцевих влад до «нейтральних» назв й іншим моментом – незнанням жителями сіл, селищ і міст власної історії та власних визначних земляків.
Як зазначив начальник управління культури ОДА Олег Островський, топонімічна комісія, уникаючи «нейтральних» назв, намагалася також звести до мінімуму й назви «радикальні».
– Особисто я – людина радикальна, – зазначив Олег Анатолійович. – І я хотів, щоб ми в цьому питанні були якомога радикальнішими: побільше вулиць Шухевича, Бандери, УПА, Героїв Крут тощо. Але поспілкувавшись із колегами, я зрозумів, що цього робити не потрібно. Не можна робити так, як робили комуністи – взяти 20-30 назв і поширити їх «під шаблон» по всіх населених пунктах.
За словами радника голови ОДА, журналіста Андрія Кравця, добираючи нові назви вулицям і провулкам, члени топонімічної комісії не робили жодних сенсацій.
– Немає такого, щоб, приміром, «усіх Ленінів міняти на Бандер», – наголосив Андрій Миколайович. – Максимально враховували побажання місцевих рад – окрім тих випадків, коли такі побажання були вже надто дивними. Так, у одному районі пропонували назву «провулок Кохання», в іншому вулицю Колгоспну хотіли назвати Європейською (ми вирішили, що такий перехід буде занадто вже стрімким)... Цікавим є перейменування вулиці Інтернаціоналістів у селі Родниківка на Уманщині на вулицю Степана Бандери (націоналіста)...
Андрій Кравець вважає нікчемним аргумент противників декомунізації, які іноді кажуть, мовляв, «вы сперва постройте что-нибудь, а потом – переименовывайте».
– Насправді комуністи, коли перейменовували вулиці й населені пункти, змінювали історичні назви, які були задовго до них. Вони не будували ці села, і більшість вулиць вони теж не будували – вони перейменовували те, що раніше вже назвали люди, – зазначив Андрій Кравець.
Члени обласної топонімічної комісії закликали місцеві влади та пресу популяризувати нові назви вулиць і провулків. Насамперед необхідно замінити таблички з назвами і правильно оголошувати зупинки в громадському транспорті.
Коментарі
папа -русский .мама-украинка . То ж не бреши !
А тому що тупості нема меж (твої). Ну якщо на службі гебельсівські перебуваєш, то можу зрозуміти - кістка кожноденна твоїм позовом керує, кинута тобі під ноги.
Стрічка RSS коментарів цього запису