Добровільно-примусове об’єднання: чого бракує громадам?

Поза очі найбільшими противниками децентралізації називають голів і депутатів райрад, бо саме вони втрачають впливи та певний статус в суспільстві. Водночас прихильники кажуть, що об’єднання громад необхідне для концентрації людських, інфраструктурних, земельних ресурсів, щоб нова адміністративна одиниця стала більш потужною та спроможною.

Сьогодні сусідні з Черкащиною області показують цікаві результати. Так, Полтавська область має 14 об’єднаних громад, Кіровоградська – 3, Житомирська – 10. Чи через перешкоджання громад, чи ретельний підхід на Черкащині утворено лише три громади…

– Я не розумію зміни до Конституції, яку я в тому числі приймав. Кому вони потрібні? Адже наша Конституція була визнана кращою в Європі. Ми зараз вводимо префектів, але вони в нас і були, просто називалися головами обласних адміністрацій. Що в нашій Конституції не так? Там все виписано ідеально. Її просто треба виконувати! От і все! Ще кажуть, що слід дати більше самостійності місцевим громадам. Але ж Закон «Про місцеве самоврядування» в нас також визнаний одним з кращих в Європі і відповідає Європейській Хартії про місцеве самоврядування. Єдине, що справді потрібно, так це щоб приймався нормальний закон про державний бюджет і податкове законодавство, – лаконічно зазначає голова асоціації «Незалежне об’єднання сільськогосподарських підприємств Чорнобаївського району», народний депутат 2-го скликання Петро Душейко на нещодавній зустрічі зі столичними журналістами на святі пам’яті Івана Піддубного.

– Чого не вистачає громадам, щоб вони були самостійними? – запитує сам Петро Григорович у присутніх гостей свята.

– Грошей, – відповідають ті і він ствердно киває.

– От і все! А вони закони міняють. Варто також нагадати, що, для прикладу, в Конституції Франції підкреслюється, що «ніяка процедура перегляду Конституції не може бути почата або продовжена при замаху на цілісність території». Чому б не взяти цей приклад для наслідування? – риторично запитує господарник.

– Децентралізація – це вигадування зараз велосипеда, – каже голова Чорнобаївської районної ради Григорій Зінченко. – У нас є проектний план щодо створення двох громад на базі району – Чорнобаївської та Іркліївської. Але бажання об’єднуватися в нас немає. Тому що я думаю насамперед треба поремонтувати дороги, зробити доступ до всіх благ на території села. Та й що отримає пересічний громадянин від об’єднання? Селянин зараз знає, що є сільрада, є сільський голова, а коли центр громади буде за 40 кілометрів, то чи враховуватиме більша громада інтереси менших, які об’єднаються навколо неї? Дружна громада і без реформи полагодить дороги і відремонтує той дах на будинку культури чи поставить вікна у школі, аби їй лише допомагали, а не зважали.

Окрема тема – добровільність об’єднання.

– Я знаю, як зараз використовується закон про добровільне об’єднання громад. На словах добровільне, а насправді – іде примусове об’єднання громад. Думка громади не враховується. Для цього використовуються різні засоби впливу. На наше село, де бюджет сільради невеликий, перекинули фінансування дитячого садочку, закладів культури. Ми це фінансуємо із сільського бюджету. А це – недофінансовані дороги, освітлення і багато інших соціальних програм, – говорить сільський голова села Веселий Кут Тальнівського району Павло Козаченко.

Такими роздумами він поділився в ході засідання в Черкасах конференції «Аграрної партії України», де обговорювалася ситуація на селі.

Вищенаведені коментарі – немов ніж у серце обласній владі, яка на всіх публічних виступах та нарадах говорить про необхідність продовження реформ та об’єднання громад. Хоча станом на сьогодні область має лише три об’єднані громади у порівнянні з деякими іншими областями, де кількість об’єднаних громад вже перевалила за другий десяток. Так, як стверджують в облдержадміністрації, у нас все відбувається справді обдумано, враховуючи добровільну та економічну складову.

– З червня по грудень 2015 року ми запустили 3 громади, і ще 3 були на старті. З них одна (Зорівська) фактично створена, але через непогодження зміни меж районів не може провести перші вибори. А за 2016 - якось тихо. Не знаю чим це викликано. А щодо того чи вдається реформа? Так, ті громади, які є – і в нас, і в інших областях – показують гарну динаміку. Та й у цілому зміни до бюджетного й податкового законодавства з 2015 року дали великий ресурс в громади! – переконаний голова Громадської організації «Академія стратегічних досліджень» Сергій Пасічник, за часів роботи якого в області і з’явилися три об’єднані громади.

На нещодавній нараді з керівництвом районів та управлінь голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко визнав, що процес об’єднання громад непростий, проте наголосив, що це є необхідним для подальшого впровадження реформ. Крім того, Юрій Олегович назвав переваги, які вже отримують три об’єднані на Черкащині громади.

– Власні ресурси об’єднаних територіальних громад – Білозірської (Черкаський район), Мокрокалигірської (Катеринопільський район) та Єрківської (Катеринопільський район) – зросли майже втричі, доходи бюджетів (з трансферами) – в сім разів, – зазначає Юрій Ткаченко.

Як інформує заступник директора Департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Сергій Даниленко, спільно проведена робота та активна позиція місцевих лідерів проявилася у тому, що дві перспективні об’єднані територіальні громади (Тальнівська міська в Тальнівському районі та Набутівська сільська в Корсунь-Шевченківському районі) утворили спільні робочі групи та готують проекти рішення про добровільне об’єднання.

Також активізувалися об’єднавчі процеси, та знаходяться за крок до створення спільних робочих груп, в наступних районах: Канівському (Канівська, Ліплявська ОТГ), Корсунь-Шевченківському (Корсунь-Шевченківська міська, Стеблівська ОТГ), Золотоніському (Драбовецька ОТГ), Тальнівському (Тальянківська ОТГ), Смілянському (Холоднянська ОТГ), а також Лисянському, Христинівському, Шполянському.

Наступає вирішальний час, за словами чиновника, якщо громади хочуть в повній мірі скористатися преференціями добровільного об’єднання, фактично до 15 вересня необхідно дуже швидко пройти  шлях до звернення до обласної державної адміністрації, яка в свою чергу звернеться до центральної виборчої комісії щодо проведення відповідних виборів. Тобто громади повинні встигнути на вибори в кінці жовтня цього року.

Поки реформа незавершена, у політичних колах точаться дискусії щодо обов’язків призначених префектів. Зокрема, нечітко окресленим є їх повноваження.

– У статті 119 читаємо: «Префект на підставі і в порядку, що визначені законом, видає акти, які є обов’язковими на відповідній території». З приводу чого можуть бути ці акти? Я розумію, що префект ще може видавати якісь акти згідно пункту 4 цієї статті, де йде мова про надзвичайний стан. Це буде логічно. Але в умовах звичайних, то вибачте! Це ж ми даємо префекту надзвичайну владу. При цьому у цій же статті йдеться, що акти префекта можуть бути скасовані Президентом або Кабінетом Міністрів. Але у пропонованій статті не сказано, що акти префекта можуть бути скасовані судом, – намагається докопатися до істини депутат Черкаської міськради від ВО «Черкащани» Павло Карась. – Шановні, то де тут йде мова про децентралізацію? Особа матиме повноваження значно більші, ніж повноваження теперішніх голів обласних державних адміністрацій. Та такі повноваження в царській Росії мали генерал-губернатори! Покажіть мені хоч одну країну Європи, яка б мала такі повноваження префектів, коли він контролює і координує діяльність центральних органів виконавчої влади на місцях, є виконавцем державних програм на відповідній території, та ще й видає акти! І цей контроль префекта не обмежений в часі. Він може взяти будь-яке рішення за будь-який період і вважати його неправильним. Та якщо називати речі своїми іменами, то префекти можуть отримати владу, яку мали диктатори!

Є в депутата і ряд інших зауважень:

– У статті 142 йдеться про те, що є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування: «1) земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси, інші об’єкти, що є у комунальній власності територіальної громади; 2) місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків та інші доходи місцевих бюджетів. Об’єкти спільної власності територіальних громад перебувають в управлінні районної чи обласної ради та утримуються за рахунок коштів відповідно районного чи обласного бюджету. Держава забезпечує сумірність фінансових ресурсів та обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, визначених Конституцією та законами України… Територіальні громади можуть об’єднувати на договірних засадах об’єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби». Ніби все супер, проте є один простий момент: як держава це буде робити? Наприклад, в польській Конституції зазначено принцип договору між державою та органами місцевого самоврядування. Тобто, коли держава надає якісь повноваження органу місцевого самоврядування, то вона має з органом місцевого самоврядування домовитися на виконання цих функцій. В угоді прописано, як орган місцевого самоврядування буде виконувати ці функції і скільки ресурсу на це має надати держава. А тут приблизно звучатиме так: «Ми вам передаємо 34 школи і 34 мільйони. Дійте як хочете, але зарплата має бути у всіх». Тобто наша нова Конституція наділяє державу обов’язком забезпечити фінансовим ресурсом місцеве самоврядування, а місцеве самоврядування позбавляє будь-якого впливу на державу стосовно виконання нею цих функцій, – наголошує Павло Карась.

Читайте також: Заради успішності реформ в області реанімували відділення Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад

Проте інші фахівці зауважують, що багато процесів є ще в процесі налаштування. Поряд з тим, наголошують на позитивних моментах децентралізації (передача на місця повноважень і коштів, якщо по простому), вважаючи цей процес єдиним правильним для розвитку держави.

– Не можна на маленькі села, передати повноваження, оскільки вони їх не зможуть забезпечити в повному обсязі, якісно і для цього треба буде залучати значний ресурс. Тому без об'єднання громад це відбуватися не може. З самого початку майже всі громади в Черкаській області були проти об'єднання. Лише одиниці підтримували цей процес. З одного боку це страх перед чимось новим і невідомим, з іншого – страх втратити крісло сільського голови. Але свідомі сільські голови зрозуміли, що іншого шляху наразі не має. І в трьох громадах у нас таки відбулися перші вибори. Хоч і були складнощі на перших етапах, оскільки багато питань було не врегульовано і не відомо було як правильно чинити. Але жодна з громад не пожалкувала про те, що об'єдналися. Поки що цей процес виключно добровільний і треба пройти декілька громадських слухань та декілька рішень сесій. Але не виключено, що в якийсь момент це перестане буди добровільним, – зазначає колишній керівник Черкаського регіонального центру реформ, екс-депутат Черкаської міськради Наталія Даньковська.

Якою ж насправді була дорога до об’єднання у вже сформованих громадах? Ось що розповідає сільський голова Білозірської об'єднаної територіальної громади Володимир Міцук, якого днями обрали ще й головою Черкаського обласного відділення Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад.

– Дорога до об’єднання була непростою. Ми не збирали окремо сходку села (на яку явно прийшли б не всі), а об’їхали усі 32 виборчі округи та зустрічалися з людьми на кожній вулиці. Я особисто двічі їздив у селище Ірдинь, щоб роз’яснити людям переваги від об’єднання. Переконував у тому, що ні школу, ні дитячий садок ми закривати не будемо, а більшість послуг люди зможуть отримати просто у себе в селищі, адже у них буде і староста, і землевпорядник. На виборах я отримав 77% голосів і ми почали роботу, – пояснює Володимир Міцук. – Звісно, після об’єднання ми не вирішили одразу всі проблеми, та працюємо над їх вирішенням. І вже сьогодні до нас просять приєднатися села, які раніше не приєдналися. На сьогодні ми освоїли до 3 мільйонів коштів. А це і дороги, і придбання техніки, замінюємо вікна у соціальній сфері. Держава виконує всі свої зобов’язання.

Тепер у старости селища Ірдинь офіційно є печатка і просто в селі можна отримати довідки про народження і смерть. 3 місяці, які минули від виборів голови громади та старости до отримання печатки, теж ніяких незручностей ірдинцям не принесли – староста особисто возив усі документи в Білозір’я.

Чим більше сільських голів не лише Черкащини, а й інших областей приїздять за досвідом до Білозірської об’єднаної громади, тим більше тане лід у стосунках між селянами та владою.

– Коли ми проводили опитування по районах щодо перспективного плану об’єднання громад, то я часто чув від людей скепсис, – розповідає голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко. – Мовляв, уже проходили подібні реформи за радянських часів і ефекту від того не було. Але зараз ми маємо конкретні факти – громади-об’єднавці отримують реальні кошти від держави на свій розвиток, як і було обіцяно. Загалом у межах країни цьогоріч передбачено понад мільярд гривень субвенції на розвиток інфраструктури в новоутворених громадах. Наші три першопрохідці отримають майже 13 млн грн. Натепер маємо в області більше десятка громад, які теж «дозріли» до об’єднання. Тому сподіваюся, що цей процес відбуватиметься активніше.