Справжня агрореформа – не торгівля землею, а виробництво! – Аграрна партія

Земельна реформа в Україні не повинна стати бездумною акцією на вимогу Міжнародного валютного фонду; її справжньою метою має бути запровадження глибинної переробки сільськогосподарської продукції, що дозволить вивести сільське господарство України, яке сьогодні є провідною галуззю нашої економіки, на рівень, гідний цивілізованої європейської держави.

«Виваженість, продуманість, орієнтація на сільгоспвиробника мають стати основою такої реформи», – наголошувалося 17 листопада під час земельного форуму в Черкасах

Аграрна партія України, яка виступила ініціатором проведення форуму, не схвалює політику Уряду щодо швидкого запровадження торгівлі землею сільгосппризначення, нарощування експорту сільгосппродукції за кордон, скасування спеціального режиму оподаткування аграрного сектору. Якою має бути справжня аграрна реформа – це питання Аграрна партія ставить перед учасниками форумів із земельних питань, які мають пройти в областях України. Зі свого боку партія пропонує власне бачення. Всеукраїнська «серія» таких форумів розпочалася з Черкас.

За останні два роки АПУ провела 8 загальнонаціональних страйків, на яких основною вимогою було продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Як відомо, ця боротьба завершилася перемогою – Верховна Рада підтримала позицію Аграрної партії з цього питання.

– Утім, ідеться не про мораторій заради мораторію, – пояснив черкаським журналістам голова АПУ Віталій Скоцик. – Ми розпочали земельну реформу в 1990 році. За останні 26 років 8 разів продовжували мораторій на продаж земель. Це робилося заради того, щоб сформувати земельне законодавство, не обхідне для завершення реформи. На жаль, зробити це так і не вдалося.

У європейській практиці діє 17 різних інструментів землекористування. В Україні ж нині застосовується лише два – обробка землі власними силами та передача її в оренду. Натомість, цілий спектр земельних відносин залишається незадіяним. Впровадження цього багатства можливостей у життя українського аграрного сектору і повинно стати важливою метою земельної реформи в Україні.

Голова обласної організації Аграрної партії України Віктор Полозов наголошує, що обмежувати аграрну реформу торгівлею землею ніяк не можна. Більше того, запровадити сьогодні торгівлю землею – це значить залишити селян без землі.

– Продовження мораторію – це наша велика перемога, – переконаний Віктор Полозов. – Якби зараз було дозволено торгувати землею, зубожілі селяни просто продали б свої паї за безцінь і залишилися ні з чим. Їхня земля перейшла б до великих агрохолдингів, яким нема жодного діла до того, як і чим живе село й чи живе воно взагалі.

На переконання Віктора Полозова, знімати мораторій на торгівлю землею потрібно лише тоді, коли економіка держави хоч трохи відновиться.

– Як роблять агрохолдинги? Заїхали в село, засіяли, отруїли все довкола отрутохімікатами... – розповів під час форуму голова Тальнівської районної організації Аграрної партії України Анатолій Ковальов. – Я переконаний, що здорове, органічне виробництво можливо тільки тоді, коли виробник сам живе в селі!

Натомість, Уряд намагається тим чи іншим способом запровадити торгівлю землею в Україні. Наприклад, одним із стратегічних завдань передбачалося запровадити обіг орендних відносин – надати можливість продавати договори оренди іншим людям (без залучення власника землі).

Вимагаючи чергового продовження мораторію, Аграрна партія водночас створила аграрну раду, до якої включила найкращих фахівців із земельних питань. Ці спеціалісти напрацьовують повний пакет земельного законодавства, який має бути в цілому оформлений уже в грудні. Передбачається, що його винесуть на загальнонаціональне обговорення, після чого запропонують парламенту.

– Але, оскільки, відповідно до Конституції, земля та її надра належать народу, цілком послідовно буде винести питання торгівлі землею на всеукраїнський референдум, – наголосив у коментарі «Прочерку» Віктор Полозов.

Ще одною вимогою страйків, які ініціювала Аграрна партія, було збереження системи оподаткування, яка ефективно працювала в Україні з 1998 по 2014 рік включно. За цей час Україна стала другим у світі експортером зерна, найбільшим виробником олії, другим виробником ріпаку, третім – меду та волоського горіху.

– На жаль, унаслідок цього ми не стали багатшими. Причина – той факт, що в Україні обмежуються виробництвом сільгоспсировини, не приділяючи належної уваги її переробці. А саме переробка створює додану вартість, основу багатства економіки, – нагадав, виступаючи на форумі з земельних питань у Черкасах Віталій Скоцик.

На його переконання, стратегічної помилки було допущено в 2014 році при створенні коаліційної угоди і програми коаліційного Уряду Арсенія Яценюка. В цих документах ішлося про те, що стратегічним завданням у земельних питаннях є збільшити за два роки виробництво зерна до 100 мільйонів тонн і експорт з України – в 2,5 разу.

– Ми ще тоді говорили: як тільки ми наростимо виробництво і з’явимося з нашим зерном на світових ринках, ціна пшениці (яка на той час була 176 доларів за тонну) обвалиться донизу. І сьогодні ціна на пшеницю – найнижча за останні 10 років. У світі вона приблизно дорівнює 140 доларам за тонну. Тому, експортуючи в 2013 році менше, ніж зараз, ми заробили на експорті зерна 17,6 мільярда доларів, а, наростивши експорт, у 2014 році заробили 16,4 мільярда доларів. Отримавши у 2015 році рекордний експорт зерна (39 з лишком мільйонів тонн), ми заробили 14,5 мільярдів доларів. Цього року ми виходимо на абсолютний рекорд експорту (біля 41 мільйона тонн) – і, за нашими оцінками, заробимо 11,5–11,8 мільярда доларів. І коли ми йдемо із простягнутою рукою до Міжнародного валютного фонду, просячи мільярд доларів, й готові для цього зробити що завгодно, треба пам’ятати, що ми за три роки тільки на продажу зерна втратили 6 мільярдів, – наголосив Віталій Скоцик.

За останні два роки в Україні закрилося більше 250 тисяч малих і середніх підприємств. Втрачено майже 2,5 мільйону робочих місць. Майже 4 мільйони людей працездатного віку виїхали працювати за кордон.

– Усе це – наслідок тої стратегічної помилки, яку було закладено в програму Уряду!.. Зубожіння населення відбивається і на демографічний ситуації. З початку року населення України зменшилося на 128 тисяч осіб – це два з лишком таких міст як Сміла! Середній термін життя людей в Україні на 15 років менший, ніж у Європі. Населення Черкаської області з початку року зменшилося майже на 8 тисяч людей. Враховуючи, що сьогодні в Україні середньостатистичне село має населення 350 осіб, 8 тисяч людей – це 23 села! З початку року на постійне місце проживання за кордон виїхало майже 30 тисяч людей. І сьогодні, коли ми питаємо молодих людей, ким вони хочуть бути, вони відповідають, що хочуть виїхати за кордон! – із сумом констатував Віталій Скоцик.

Щоб виправити ситуацію, аграрну галузь необхідно перепрофілювати із такої, що виробляє сировину, на галузь із глибокою переробкою.

Зрозуміло, що на сьогодні ніхто не придумав кращого шляху впливу на політику в державі, ніж участь у виборах. 11-18 грудня в Україні відбудуться місцеві вибори в окремих громадах, головним чином – об’єднаних (на Черкащині вибори пройдуть у трьох громадах).

– Ми поставили завдання перемагати в усіх громадах, де відбуватимуться вибори, – зазначив кореспонденту «Прочерку», Віталій Скоцик. – Держава починається не з парламенту чи Президента, а з місцевих громад. Якщо нам удасться перемогти на місцях, буде легше вийти і на парламентські вибори. На минулих місцевих виборах Аграрна партія стала третьою-четвертою в загальному заліку, нас підтримало 1 мільйон 100 тисяч людей. Ми провели 7,92 відсотка усіх депутатів, які тоді обиралися. Ми отримали рівномірну підтримку по всій території України: 15,1 відсотка в Луганській області, 14,6 відсотка в Донецькій області, майже 15 відсотків – у Чернівецькій області, 14,7 – у Хмельницькій, майже 17 – у Чернігівській. Тому ми маємо гарний досвід і знаємо, як працювати по всій території країни.

Представники Аграрної партії особливо наголошують, що вони не тільки домоглися продовження мораторію на торгівлю землею сільгосппризначення, а й узяли на себе відповідальність за напрацювання нового законодавства із земельних питань. А це – ознака відповідальної політичної сили.