За рік в Україні зафіксовано близько 3000 рейдерських захоплень, із них 2700 стали успішними. Ці слова заступника міністра юстиції з питань державної реєстрації Павла Мороза чудово ілюструються цілою низкою подій на Черкащині. В людей не тільки забирають майно, а й погрожують їхньому життю.
Надання поліцейської охорони підприємцеві та екс-депутату Віталію Дядченку, який заявляє про рейдерське захоплення свого майна, свідчить про те, що правоохоронці вважають обґрунтованими його побоювання за власне життя.
– Я отримав інформацію про те, що замовлене моє вбивство, – сказав «Прочерку» Дядченко. – Я пов’язую це з тим, що відбулося – всі кажуть, що схема (позбавлення нерухомого майна, – ред.) настільки тупа, що «відмотати назад» реально можливо. Але якби мене не було, то не було б кому й займатися поверненням майна.
Бути позбавленим підприємства, комерційної нерухомості або просто квартири в Україні наразі може будь-хто – і впливовий підприємець, і проста пенсіонерка. Влітку ми писали про історію 81-річної черкащанки Уляни Бабешиної, яка на старості років залишилася без квартири. А перед цим стало відомо про трагічну смерть підприємця із Чорнобаївщини Сергія Зінченка, який був співвласником СТОВ «Богодухівське». Незадовго до смерті він звернувся до поліції з заявою про те, що невідомі від його імені та від імені ще двох співвласників «Богодухівського» незаконно уклали договір про куплю-продаж їхніх часток у статутному капіталі СТОВ. Зінченко боровся у суді за свої майнові права. Коли ж він загинув, питання розв’язалося саме собою – тепер боротися нема кому...
Історія Віталія Дядченка може здатися схожою на історію покійного Зінченка, що тільки додає Дядченкові побоювань за своє життя.
У 2014 році Дядченко придбав частину приміщень колишнього універмагу «Юність», який, як відомо, розташований у самому центрі Черкас. Ці приміщення орендують підприємці під свої магазини.
11 листопада Дядченку стало відомо, що до орендарів з’явився депутат міськради Михайло Бінусов. Разом із ним були хлопці спортивної статури. Орендарям повідомили, що пан Бінусов з 3 листопада – новий власник приміщення, і договори оренди потрібно переоформити. Підприємці перетелефонували Дядченкові.
Ось так через третіх осіб Віталій Дядченко випадково дізнався, що він, виявляється, більше не власник своєї нерухомості.
«Однак, – твердить у своїй постанові прокурор прокуратури Черкаської області Богдан Яшник, – відчуження вказаного приміщення відбулося шляхом подачі нотаріусу документів з явними ознаками підробки, спрямоване на незаконне заволодіння чужого майна, що підтверджується зібраними в ході розслідування доказами».
Ось що розповів із цього приводу «Прочерку» сам Віталій Дядченко.
За його словами, 26 жовтня до однієї з нотаріальних контор Києва звернувся чоловік, який представився Дядченком Віталієм Миколайовичем і пред’явив паспорт. Як твердить справжній Віталій Миколайович, паспорт із таким номером він не використовує вже з 1 квітня, оскільки документ помалювали діти, і його довелося здати до міграційної служби. Замість цього паспорта Дядченко отримав інший, із зовсім іншими серією та номером.
Таким чином, паспорт, який пред’явили київському нотаріусу, був явно фальшивий. Більше того, туди вклеїли... скачану з Інтернета фотографію працівника однієї відомої футбольної команди з Москви, який в Україні ніколи не був. Це стає цілком очевидно, якщо порівняти копію паспорта, зняту нотаріусом, із Інтернет-сторінкою футбольного клуба.
– І цей чоловік, який представився мною, попросив нотаріуса від мого імені зробити довіреність на розпорядження моїм майном на ім’я такого собі В-кого (прізвище не розголошуємо, – ред.), – розповідає Віталій Миколайович.
Відповідну довіреність нотаріус оформила.
Як мовиться у вже загаданій прокурорській постанові, цього ж дня та сама нотаріус посвідчила й підпис співвласниці Дядченка – його дружини – в заяві про згоду на дарування майна. При цьому ані Віталій Дядченко, ані його дружина не давали жодних доручень чи згод на дарування майна, а 26 жовтня взагалі перебували в Черкасах. Експертиза встановила, що підпис від імені дружини Дядченка виконала не вона, а інша особа.
31 жовтня людина, яка представилася В-ким і пред’явила довіреність від імені Дядченка, попросила оформити договір дарування на ім’я Романа А-ова.
– Я розмовляв із Романом А-овим. Він каже, що рік тому загубив паспорт і замість нього зробив новий. На мою думку, у паспорт цього А-ова так само, як і в моєму випадку, вклеїли іншу фотографію і, використовуючи його дані, переписали на нього мою нерухомість, – розповідає Віталій Дядченко.
Для цього необхідно було пред’явити нотаріусу правочин – документ, який підтверджував би право Дядченка на володіння приміщеннями магазинів (договір купівлі-продажу). Такі документи оформляють документи на офіційних бланках із голограмами. Але експертиза встановила, що документ, який було пред’явлено при переоформленні нерухомості на А-ова, не відповідає тому договору про куплю-продаж майна, який має на руках справжній Дядченко.
3 листопада було укладено наступний документ: Роман А-ов подарував набуту нерухомість депутатові Черкаської міськради Михайлові Бінусову. Відповідні зміни було внесено у реєстр прав власності.
Зі слів Дядченка, 10 листопада Михайло Бінусов заклав нерухомість власній матері, Сімі Бінусовій, під 350 тисяч доларів США. Договір було укладено всього на кілька днів, і вже 14 листопада Михайло Маркович, який за цей час не зміг повернути мамі позичені гроші, прийшов до нотаріуса переоформити на неї нерухоме майно. Але зробити цього не вдалося, оскільки 12 листопада суд за заявою Дядченка до прокуратури наклав на це майно арешт.
– Це стало можливо тільки тому, що 11 листопада Михайло Бінусов разом із кількома десятками осіб у камуфляжах прийшов до магазинів. Двері було закручено ланцюгами, навішано замки, – розповів «Прочерку» Дядченко. – Довідавшись про це, я з домашнього комп’ютера зайшов у реєстр прав власності й дізнався, що власником приміщень уже позначено Михайла Бінусова. Того ж для я написав заяву в поліцію, надав усі документи про права власності. Було розпочато кримінальне провадження.
Слідство у справі веде черкаська поліція. Обласна прокуратура здійснює над слідчими діями нагляд.
– Наразі ми бачимо в цій схемі кілька підроблених паспортів. Живих людей зі справжніми паспортами тільки двоє – я і Бінусов, – підсумовує Дядченко. – Я подав цивільний позов з метою скасувати всі ці дії. Магазини визнано речовим доказом і передано мені на відповідальне зберігання. Щоправда, зайти туди я не можу, бо мені переказали, що як я там з’явлюся, мене звідти викинуть... Судові розгляди за позовом – це принаймні півроку. Крім того, судді відмовляються розглядати цю справу, кажучи в кулуарах, що на них тиснуть. Їм шепчуть, мовляв, не лізьте сюди, бо тут у вас можуть бути проблеми – або з якимись батальйонами або ще з чимось. І вони кажуть, що краще братимуть самовідвід.
– Зараз іде слідство. Я не можу щось коментувати, – сказав Бінусов. – Я належним чином став власником даного приміщення. Зараз ця особа, яка до вас звернулася (Дядченко, – ред.), намагається всіма можливими і неможливими способами позбавити мене мого законного майна.
На запитання, яким чином він заволодів цим майном, Михайло Маркович відповів, що «не забороненим чинним законодавством».
– Якщо він вам щось уже розповів, то ви, мабуть, в курсі, – додав пан Бінусов.
– Але ж дуже дивно, коли вам дарують кілька магазинів! – зазначили ми.
– Напишіть про це. Я вам сказав свою точку зору: (здобув, – ред.) шляхом, не забороненим законом... – зазначив Михайло Бінусов і запитав, звідки «Прочерк» дізнався про ситуацію з майном Дядченка.
Ми відповіли, що раніше на цю тему писали «Інфоміст» і «7 днів Черкаси».– Я вам більше можу сказати, я зараз на коментар в «Інфомості» подав у суд. Тож раджу вам не робити цю ж помилку, тому що йде слідство. Будьте готові – якщо така інформація ще раз піде, то я буду вимушений і на вас подати, – додав Михайло Маркович.
Крапку у справі магазинів «Юність», як заведено казати, поставить суд. Практика показує, що при певній наполегливості повернути майно можливо. Так, у сільському господарстві захоплені рейдерами поля іноді повертають власникам (щоправда, до того часу врожаї з них уже давно зібрано). Так само, вдається досягти справедливості в питаннях власності на підприємства та нерухомість.
Віталій Дядченко каже, що для нього важливо, щоб громадськість знала про рейдерські схеми та про досвід їх долання. Цю ж думку висловлює і заступник міністра юстиції Павло Мороз.
«Важливо розуміти, що принциповим моментом під час незаконного заволодіння майном є час, – наголошує міністерський чиновник. – Чим швидше законний власник зреагує на захоплення власності, тим більше матиме шансів повернути вкрадене без втрат. Нагадаю, з 2 листопада в Україні набув чинності Антирейдерський закон, що передбачив понад 20 новел, котрі покликані ефективно протидіяти рейдерським захопленням. Одна з новацій – це система сповіщення власника про намір проведення реєстраційних дій щодо його майна. Сервіс є безкоштовним! Сповіщення на електронну пошту дає змогу законному власнику накласти заборону на проведення реєстраційних дій терміном до 10 робочих днів, аби оперативно зреагувати та звернутись до суду з клопотанням про введення судової заборони. Власнику достатньо звернутись до реєстратора з заявою про заборону, а потім принести рішення суду».
Фото «Прочерку» та «Інфомосту»
Коментарі
http://prokuratura.ck.ua/?p=4947
Один "ніхто" кинув іншого.А галасу наробили.
Бінусов не був регіоналом, він в БЮТ ошивався,а ось Дядченко - то ще той тулубятник.Цитую Яизгорика: А що робити тому, хто знає обох?
.
прямо аналітик
Ему же подарили в "рамка закона", как он сам говорит.
Серед досліджених мишоподібних гризунів виявлені носії туляремії,
лептоспірозу та кишкових ієрсиніозів. Враховуючи їх високу чисельність,
не виключена ймовірність зараження людей як у природних осередках
особливо небезпечних хвороб так і на «вільних» територіях.
Наприклад: Лисянський скажений ..........покусав чоловіка
та поїхав у Черкаси шоб покусати свiдомих мiстян.
С Новим Роком покусанi.
Більше цікавить як він там землю такої площі забрав?!?! Чи теж подарували
Стрічка RSS коментарів цього запису