«Про села забудуть, школи закриють». Стереотипи децентралізації – правда чи обман? (Інфографіка)

У процесі втілення реформи децентралізації в Україні серед її противників часто можна почути аргументи проти об’єднання громад. Під сумнів здебільшого ставлять долю так званих «другорядних сіл». Найпопулярніші думки про те, що після об’єднання про такі села просто забувають, або починають закривати сільські школи. У тому, як живуть центри громад та приєднані до них населені пункти, «Прочерк» пропонує розібратись на прикладі ОТГ Черкащини.

В області є кілька громад, які прийнято вважати зразковими. Центри таких громад приймають делегації для обміну досвідом, демонструють новозбудовані чи реконструйовані об’єкти. Однак, ОТГ – це не тільки центр, а й кілька населених пунктів, які є складовими громади.

Приєднання подібних сіл є чи не найпроблематичнішим у процесі децентралізації, - вважає сільський голова села Тимошівка, що на Кам’янщині, Дмитро Луб'яний. Кам’янська ОТГ одна із 12 громад із Черкащини, яка очікує від ЦВК призначення виборів голови та сільських рад. За словами пана Дмитро, село прийняло рішення про об’єднання, однак далось воно дуже не просто.

- Противники об’єднання поширювали серед жителів села думки про те, що після створення ОТГ у селі закриють школу. Це був їх головний аргумент. Вони говорили: не буде школи – не буде села. У нашій школі навчається 58 дітей. Можливо, школа буде не 1-3-го, а 1-2-го ступенів. Тобто навчатимуться діти до 9-го класу. Але закривати школу точно ніхто не буде. Добре, що більшість людей не повірили цим провокаціям і ми все таки змогли прийняти рішення про приєднання. Я відстоюю думку громади – якщо більшість хоче приєднуватись, то я теж за, - розповів «Прочерку» Дмитро Луб'яний.

Та чи задоволені об’єднанням села уже існуючих громад? Поспілкуватись із представниками зразкових ОТГ Черкащини журналісти мали змогу під час прес-туру, організованого черкаським підрозділом «Центру розвитку місцевого самоврядування».

Мокрокалигірська ОТГ

Село Мокра Калигірка, що на Катеринопільщині, у 2015 році об’єднало навколо себе ще 5 населених пунктів, серед яких села Любисток, Ярошівка, Надвисся, Суха Калигірка та Єлизаветка. Всього в громаді проживає 4,3 тис. чоловік.

Мокрокалигірська школа

За словами голови ОТГ Вікторії Пипи, депутатський склад Мокрокалигірської сільської ради у рівній мірі сформували депутати з Мокрої Калигірки та Ярошівки – по 7 народних обранців. Представників Сухої Калигірки та Єлизаветки – по 4. Інші ж два села своїх сільрад не мають.

В ОТГ працюють дві школи – у центрі громади, та в селі з великою кількістю дітей – Ярошівці. В інших селах школи були закриті ще до об’єднання, - каже Вікторія Пипа.

Староста села Ярошівка Олег Біляк розповідає, що після об’єднання бюджет села з населенням майже 2,5 тисячі людей збільшився втричі. Якщо раніше він складав 1,5 млн грн, то нині село отримує більше 5 млн грн.

- Ми зробили освітлення, перекрили дах амбулаторії, поміняли вікна в дитячому садочку, постелили асфальт вартістю більш ніж 600 тис. грн. Кожен другий тиждень вивозимо сміття. Я задоволений тим, що ми робимо зараз у селі.

Відремонтована дорога у селі Ярошівка

За словами старости, не забули про село і під час буревію, що прокотився нещодавно Черкащиною.

- Після буревію вся громада піднялась, за два дні ми відновили енергопостачання, а за два тижні фактично відновились. Разом набагато легше.

На питання, чи не забули про село після об’єднання, і чи не забирає центральна садиба більшість коштів собі, староста відповідає:

- Ярошівка після об’єднання в цьому плані точно не постраждала. Те, що нам потрібно, ми отримуємо.

Староста села Єлизаветка Світлана Михайлець була сільським головою до об’єднання, а тому має змогу порівняти «до» і «після».

- Раніше у нас зовсім не вистачало бюджету. Якщо до об’єднання бюджет складав близько 700 тис. грн, то після – 1,8 млн. грн. Робота, звісно, пішла набагато краще. Більше коштів – більше чого можна зробити в селі.

За словами пані Світлани, у 2016 році в селі вдалось відремонтувати дитячий садочок, відновити дорожнє покриття. Староста також ділиться планами на наступний рік.

- У нас є дорога, яка дуже потребує ремонту. Ми співпрацюємо із сільським головою і радою, і загальними зусиллями, думаю, ми цю дорогу зробимо.

Позитивні тенденції після об’єднання помічає і староста села Суха Калигірка Діна Присяжнюк. У селі уже встигли капітально відбудувати дорогу на суму 437 тис. грн.

- Також ми відремонтували фойє у будинку культури. Кошти на села розподіляються пропорційно жителям, тож нарікань із цього боку не маємо, - каже пані Присяжнюк.

У центрі ОТГ селі Мокрій Калигірці, за словами голови громади, теж вдалось зробити набагато більше ніж до об’єднання. Зокрема, відремонтували дорогу вартістю більш ніж 600 тис. грн, встановили два твердопаливних котли для амбулаторії та дитячого садочку. Обійшлась така розкіш громаді майже в мільйон гривень. Та Вікторія Пипа говорить: газ нині дорогий, тому в громаді вважають, що майбутнє за твердим паливом.

Капітальний ремонт зробили і в приміщенні сільради під Центр надання адміністративних послуг. Зараз це приміщення не зовсім нагадує сільський ЦНАП – нова оргтехніка, м’які крісла для відвідувачів та стримана кольорова гама стін.

ЦНАП у Мокрій Калигірці хоча ще й офійно не відкритий, але вже працює

Майже 2,5 млн грн громада витратила для реконструкції частини приміщення амбулаторії. Там зробили сучасний реабілітаційний центр для учасників АТО та осіб з обмеженими фізичними можливостями. Про тренажери, нові ліжка та обладнання, кажуть в амбулаторії, раніше доводилось тільки мріяти.

Реабілітаційний центр у Мокрій Калигірці

Незабаром у селах громади мають з’явитися камери відеоспостереження, - розповідає Вікторія Пипа. Зараз же такі засоби безпеки встановлені лише у Мокрій Калигірці. 11 камер встановили за 298 тис. грн.

- Буде зроблено відеоспостереження по всім селам нашої громади задля безпеки та полегшення роботи відділів поліції. У цьому році було встановлено камери у селі Мокра Калигірка – на центральній трасі, у місцях масового скупчення людей. Наступного року плануємо встановити у селі Ярошівка, а через рік – у решті сіл. За допомогою відеокамер реєструються номерні знаки автомобіля, реєструється час, коли машина заїхала, або виїхала, видно, хто в автомобілі знаходиться, - говорить голова громади.

Директор школи вважає, що сучасних дітей потрібно виховувати за допомогою сучасних технологій

Серед інших здобутків ОТГ – придбаний шкільний автобус та 16 нових комп’ютерів, які громада отримала від Китайської Народної Республіки. Техніку, кажуть, поділили між двома школами громади пропорційно кількості учнів.

Єрківська ОТГ

Голова Єрківської ОТГ Леонід Польовий під час зустрічі із черкаськими журналістами зізнається – їх громада доволі популярна серед делегацій із різних районів.

- Буквально перед вами приїздила делегація із Лисянки у складі 20 осіб.

Голова Єрківської ОТГ Леонід Польовий під час зустрічі делегації

Єрківська ОТГ, до складу якої входять села Залізнячка та Радчиха, була створена однією із перших. Перші вибори в ОТГ відбулись у 2015 році. З тих пір, каже Леонід Польовий, бюджет громади у порівнянні з бюджетом Єрківської сільської ради, куди входило село Залізнячка, виріс ледь не в п’ять разів.

- Якщо до об’єднання наш бюджет становив 3,7 млн грн, то зараз 17,7 млн грн. Та підтримка, яку держава обіцяла на момент створення громади, поки виконується. Я спілкуюсь із жителями, в тому числі і з мешканцями Радчихи та Залізнячки, то вони кажуть, що задоволені і зовсім не шкодують про об’єднання, - розповідає Леонід Польовий.

Голова ОТГ запевняє – центральна садиба не ображає нікого.

- Немає жодних претензій від сіл. Ми навпаки інколи на сесіях намагаємось дати трішки більше в села, щоб там був розвиток.

Не заперечує слова голови ОТГ і староста Радчихи Валерій Гончар.

Староста села Радчиха Валерій Гончар

- Ми не відчуваємо себе обмеженими в чомусь, порівняно з Єрками. Якщо в центр і надходить дещо більше коштів, розвивається більше об’єктів, то це і правильно. Бо центр працює на всю громаду. Я не працював сільським головою до створення ОТГ, а тому порівнювати бюджети не можу. Але бачу, що зараз у селі робиться на багато більше, ніж раніше. Кошти на ті нагальні потреби села, які потрібно вирішувати, виділяються. Відновили наш дитячий садочок «Світлячок», відремонтували котельню, - каже пан Гончар.

Школи, говорить староста села, у Радчисі немає вже років десять. Її закрили через недоцільність – було замало дітей.

Така ж причина закриття і школи в Залізнячці. Її закрили вже після об’єднання, - говорить начальник відділу освіти, молоді та спорту Єрківської громади Ольга Сагал.

- У тій школі навчалось близько 10 дітей. Не буде ефективного навчання дітей у школі, де в класі навчається одна дитина. В неї не буде стимулу вчитись. До того ж, у таких школах вчителі як правило ведуть все і відразу. Зрозуміло, про який рівень можна говорити, якщо вчитель української мови викладатиме, припустимо, хімію. У Єрках ми маємо велику школу – навчається 450 діток. Наша школа найбільша в районі. Найменший клас – це 19 учнів. Після об’єднання ми придбали новий шкільний автобус і підвозимо діток до школи.

Відремонтована дорога у селі Залізнячка

Чимало у Єрках й інших закладів, якими користуються усі жителі громади. Серед таких – Єрківська амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Щоб облаштувати амбулаторію, витратили майже півмільйона гривень. Однак зараз, каже голова ОТГ, люди можуть безкоштовно отримувати якісні послуги, і ніхто з громади не їде в районний центр.

Працює в амбулаторії і стоматологічний кабінет. Також безкоштовний. Стоматологічну установку придбали за 75 тисяч гривень. «Гріх скаржитись», - каже старша медсестра амбулаторії Олена Шкуренко.

Стоматологічний кабінет у Єрках

- До стоматолога приходить багато людей. Щодня ми роздаємо по 10 талонів. Два рази на рік кожного переліковуємо. Все це безкоштовно. Амбулаторія сучасна, комп’ютеризована – гріх скаржитись. Працюють молоді спеціалісти з нашої громади, які закінчують навчальні заклади і приходять до нас на роботу, - розповідає старша медсестра.

Опалюють амбулаторію сучасним твердопаливним котлом, який придбали за 116 тис. грн. Він спроможний забезпечити теплом і музичну школу, що розташована поруч, - каже голова ОТГ Леонід Польовий.

Самодостатня Єрківська громада і в плані безпеки. Вони мають власну пожежно-рятувальну частину, яка здійснює виїзди навіть за межі ОТГ.

- Утримання пожежно-рятувальної частини обходиться приблизно в півмільйона гривень. Ми самі платимо зарплатню працівникам, утримуємо техніку. Також закупили форму. У вільний час вони допомагають громаді – поливають дерева, квіти. Взимку – розчищають дороги, - розповідає Леонід Польовий.

Працівники пожежно-рятувальної частини Єрківської ОТГ

За його словами, незабаром у селах мають з’явитись камери відеонагляду. Зараз 6 камер працюють у Єрках. Їх вартість – 90 тис. грн.

У громаді підсумовують – зміни після процесу втілення децентралізації видно неозброєним оком. Однак, ще багато роботи попереду.

Цифри не брешуть

За словами заступника голови Черкаської ОДА Ярослава Березаня, найкращою оцінкою ефективності ОТГ на Черкащині є їх кількість.

- На сьогоднішній день створено 10 об’єднаних територіальних громад. Ще 12 очікують рішення ЦВК про призначення виборів. Це другий показник в Україні.

Як зазначає пан Березань, на Черкащині був приклад того, наскільки впливовою у цьому питанні є районна влада.

- В одному із районів голова РДА на камеру радив людям не об’єднуватись. Там не було жодної громади. За кілька тижнів після його звільнення, кілька населених пунктів прийняли рішення про створення ОТГ. Мова йде про Уманщину, - зазначив Березань.

Заступник голови Черкаської ОДА Ярослав Березань

Основною причиною того, що кілька районів області досі залишаються без ініціативи створення громад, директор черкаського підрозділу «Центру розвитку місцевого самоврядування» Сергій Слинько бачить політичні інтереси.

- У кожній громаді є люди, які за, і які проти. Але коли бюджет збільшується у 8 разів, цього неможливо не помітити. Не об’єднуються ті громади, де переплітаються якісь політичні або бізнесові інтереси, де голови бояться перевиборів, бо не впевнені в тому, що громада їх підтримає, - пояснив Сергій Слинько.

Закриття ж шкіл, якого так бояться селяни, якщо і відбувається, то лише у населених пунктах, де функціонування школи є недоцільним. На цьому наполягають як представники ОТГ Черкащини, так і наші сусіди.

Голова Маловисківської ОТГ, що на Кіровоградщині, Юрій Гульдас ділиться враженнями:

- Перед об’єднанням говорили: після децентралізації центри громад житимуть, а все інше вимре. Школи та лікарні позакривають – нічого не буде. Це брехня. Жодна школа наразі в нашій громаді не закрита, ніхто не скаржиться, - наголосив Гульдас.

Щодо інших стереотипів, які поширюють противники децентралізації, то вони свого відображення поки що не знаходять. Принаймні, старости сіл уже існуючих ОТГ висловлюють лише позитивні думки і кажуть: люди в селах не шкодують про об’єднання.