«Зберегти землю і Україну ми зможемо лише об’єднавшись»

У Степанецькому на Канівщині аграрії влаштували «Хліборобську толоку»

Цей день, 12 серпня, видався по справжньому жнивно спекотним. Сонце вкотре випробовувало сільських людей на міць. Але звичні до всіляких випробувань селяни наче й не звертали на спеку уваги. Звідусіль до сільського стадіону у селищі Степанецькому прибували іменинники торжества – фермери, трактористи, комбайнери, різноробочі. Разом з ними приїхали також самодіяльні артисти. На свято прибули сотні мешканців із навколишніх сіл, котрі віднедавно об’єдналися в одну громаду. Гостей вітали організатори хліборобської толоки – голова обласної організації Аграрної партії Украни Віктор Полозов, директор місцевого господарства СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке» Микола Бабич, голова Степанецької об’єднаної територіальної громади Олександр Єременко.

Господарі землі

У центрі уваги обжинкового свята – люди, які важкою працею роблять «живою» і родючою нашу українську землю. Наразі вони пройшли перший етап жнив – зібрано ранні зернові. І хоча погода внесла певні корективи у їхні плани і сподівання, бо урожай видався дещо нижчим, ніж минулого року, хлібороби дякують Богу і людям, що будемо з хлібом. По-святковому одягнені, усміхнені сьогодні вони у доброму настрої. Бо зібралися разом майже двадцять фермерських господарств, аби разом пройти почесним колом і засвідчити, що вони – одна велика хліборобська родина.

Святкову ходу розпочали господарі обжинкового свята – місцева делегація СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке». Як символ достатку і краси нашої землі кожна делегація несла на українському рушнику коровай, випечений із зерна цьогорічного урожаю. Хлібороби і артисти приїхали із села Павлівки з господарства ТОВ СНЦ «Мир Сем». Прибули керівники степанецького фермерського господарства «Хлібний колос» Андрій Мікулін, фермерського господарства із Беркозівки Володимир Топалов, з Мартинівки – його колега Ігор Коваль, з фермерське господарство «Пустовий» Микола Пустовий. До речі, його сусід і друг із Литвинця Василь Тертичний також очолює фермерське господарство назване за аналогією – «Тертичний». На Канівщині успішно діє ще одне господарство, назване прізвищем засновника – це «Савчук» Сергія Савчука з Попівки. ТОВ «Канівське ПВХ» представив Сергій Рожнатовський. У почесному колі трударів – делегація на чолі з керівником ПП «Обласний горговий дім Черкасиагро» Руслан Булах. А також Іван Петрович Кульша – керівник СТОВ «Степанське».

Церемонію нагородження організаторів та учасників «Хліборобської толоки-2017» провели голова обласної організації Аграрної партії України Віктор Полозов, голова Степанецької об’єднаної територіальної громади Олександр Єременко та молодий агроном Євген Фещенко. Першим, і цілком заслужено, нагороду за активну участь у Фестивалі хліба – пам’ятну статуетку від Аграрної партії України та Почесну грамоту Степанецької обєднаної територіальної громади – отримує колектив СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке» (керівник – Микола Бабич). Далі керівник кожного фермерського господарства вручав нагороди своїм кращим працівникам. Це були в основному сертифікати на побутову техніку. А самодіяльні артисти радували чудовими піснями.

Сотні людей, які прибули на сільський стадіон на святкове дійство, гучними оплесками зустрічали кожну делегацію, кожного нагородженого, кожного виконавця.

- Усе життя я прожила у Степанцях, але такого щирого свята у нас ще не було, - розповідає Ольга Бобир. – А як погарнішало Степанецьке, відколи тут господарює Бабич! Люди мають роботу і гарну зарплату. Допомагає він і школі, і будинку культури, і садочку. Збудував церкву. Все робить для людей.

До розмови долучається Леонтій Дудник, переселенець з Луганщини, нині мешканець Степанців:

– Нічого подібного у своєму житті я не бачив. Люди об’єдналися, весело святкують обжинки. Я зворушений. Мені дуже все подобається.

Лідер – це особистість і Людина

Займатися сільськогосподарським бізнесом тренер з греко-римської боротьби Микола Бабич розпочав близько п’ятнадцяти років тому. Спільно з товаришем розпочали бізнес у селищі Степанецькому. Тут усе було занедбане. Колишній радгосп просто зник, село занепадало. Люди без роботи, молодь виїжджає. Перший засів був 200 гектарів. Через півтора десятка років селище не впізнати. Це справжнє європейське село, з розвиненою інфраструктурою, заможними людьми.

Господарювати Микола Бабич почав з наведення порядку на сільських вулицях. Спочатку це робили його працівники, згодом підключилися і мешканці Степанецького.

Наразі СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке» міцно стоїть на ногах. Збирають високі урожаї елітного репродуктивного насіння пшениці, сої, кукурудзи, ячменю, соняшника, гороху. Оновили автопарк. Гідно оплачувану роботу мають близько 70 осіб. Завдяки Миколі Бабичу у селищі вперше за всю історію його існування (70 років) була збудована церква. Наразі тут проходять богослужіння, для сім’ї священика Української православної церкви надано житло. У Степанецькому збудовано найкращий в районі стадіон. Сільськогосподарське підприємство взяло шефство над дитячим садочком. Відчутну допомогу отримують також села Горобіївка Канівського району та Кичинці Корсунь-Шевченківського. Люди вчасно отримують паї – по тонні зерна за кожен гектар оренди.

Трохи більше місяця тому Миколу Бабича обрали головою районної організації Аграрної партії України. Саме тоді до лав партійної організації вступили 23 особи. Тоді ж виникла ідея провести хліборобське свято. Доклали немало зусиль, і свято вийшло яскраве, багатолюдне, змістовне. Приїхали гості із сусідніх районів, з Київщини. Не було лише з невідомих причин Канівського районного керівництва.

Позитивним моментом Микола Бабич вважає те, що канівські аграрії нарешті об’єдналися.

-  Наш обов’язок - вирощувати хліб, берегти землю і берегти Україну. А це ми можемо робити, лише об’єднавшись, - підкреслив він.

Цю ж думку підтверджує і голова обласної організації Аграрної партії України Віктор Полозов:

- Аграрії повинні об’єднуватися, щоб спільно вирішувати і нагальні, і стратегічні питання. Впевнений, що саме завдяки аграріям Україна підніметься морально, духовно, економічно.

Митці додають наснаги

Упродовж усього свята лунала музика. Кожне фермерське господарство привезло на Хліборобську толоку своїх кращих митців. Пісенні гурти, троїсті музики, дуети, солісти – усі дарували гарний настрій і отримували щирі оплески.

Творчими доробками порадували місцеві майстри декоративно-прикладного мистецтва. А Заслужений діяч мистецтв України канівчанка Галина Морозова представила серію картин - українські пейзажі. Привертали увагу і діти у вишиванках, котрі тримали в руках снопи-дідухи, які також можна вважати твором мистецтва. Неабияке мистецтво довелося показати і учасникам конкурсу на кращий сніп. Справжнім дивом на святі був достиглий виноград кількох сортів. Це також свого роду мистецтво – на 12 сотках землі вирощувати близько 120 сортів сонячних ягід. Володимиру і Валентині Єременкам це вдається. Бажаючі розважалися на спортивних атракціонах, діти – на батутах і гірках. Кожен знайшов своє.

Коли ведуча Наталя Джура оголосила, що на сцену запрошується красива українка, котра з дитинства кохається в українській пісні, солістка ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України, Заслужена артистка України Ніна Мирвода, глядачі зреагували бурхливими оплесками. Співачка виконала кілька відомих українських пісень. Співала щиро, проникливо, зворушливо. Глядачі тепло зустріли і молоду виконавицю, лауреата міжнародних конкурсів, переможницю «Слов’янського базару-2015» Анну Твердоступ. У репертуарі обох виконавиць є пісні, автором текстів яких є Ніна Жук. Цього святкового вечора прозвучало кілька пісень на її слова: «Абрикосове літо», «Три сестри», а також пісня «Діалог батька з сином», яка народилася зовсім нещодавно у співавторстві з композитором Ігорем Баланом.

Того вечора за прогнозами астрономів мав бути найбільший у цьому році зорепад. Кажуть, треба загадати бажання, і воно неодмінно збудеться. В організаторів цьогорічної «Хліборобської толоки» є дуже гарне бажання, яке вони озвучили зі сцени – наступного року провести Фестиваль з медом. І це бажання неодмінно повинно збутися.

Лариса Зелененко, фото Микола Карнарук