Нелегальний гуртожиток для "заробітчан" у Києві побудували "до Євро", всього кілька років тому. Але підлога в бараці така чорна, як у столітніх будинках, бруд всюди, жодних слідів прибирання та дотримання санітарних норм. Жахливі подробиці розповідає бригадир з Умані.
Вузький коридор веде до маленьких кімнатах, де стоять грубо збиті ліжка для тих, хто своїми руками "робить Євро", пише інтернет-журнал "Ліва.com.ua".
Однак, жахливі не лише умови, в яких живуть робітники, а й ставлення.
Робітники-бетонщики погодилися показати, в яких умовах живуть і працюють будівельники головного об'єкта майбутнього чемпіонату Європи з футболу.
Двоповерховий сарай, в якому живуть будівельники, розташований за парканом серед старих гаражів, на березі смердючого колектора. Усього за двісті метрів від станції метро "Либідська" – практично в центрі міста.
Вхід на ділянку стережуть співробітники охоронної фірми. Чужих, природно, не пропускають.
У кожній невеликій кімнаті бараку 16 (!) нашвидкуруч грубо збитих ліжко-місць.
За словами робітників, іноді лежаків не вистачало, і люди спали на підлозі, постеливши свій одяг чи ковдри.
Вдень у бараці майже порожньо, бо більшість мешканців кімнати на роботі – на будівництвах об'єктів стадіону "Олімпійський" та нового авіатерміналу в Борисполі.
Замість туалету в бараці параша – кілька закритих відер в окремій кімнаті. Тут не можна готувати – робочі використовують тільки кип'ятильник, і їм заборонено використовувати обігрівальні прилади. Кілька років тому в подібному сараї під Києвом вчаділи відразу семеро заробітчан.
"Так і живемо. Заздримо Юлі Тимошенко – у неї у в'язниці рай, порівняно з нашою халабудою. Тут ніколи не топлять, нічого не утеплено. Взимку до ранку на стінах іній лежав, всі люди йшли на роботу хворими – хтось навіть з високою температурою. Ніхто на це не дивиться", - розповіли робітники.
Але не умови найгірше, найстрашніше те, що людей, які працювали на "Євро" і жили в таких умовах банально "кидають".
Пастушенко, уродженець міста Умань, очолює групу з п'ятнадцяти заробітчан, які найнялися на будівництво "Олімпійського", і були обмануті своїми роботодавцями.
"Обіцяли нам золоті гори. Сказали, мало не сам Азаров буде нам зарплату платити. Об'єкт – паркінг біля стадіону – треба до першого травня закінчити, а вони вже спізнюються за термінами, і найняли купу людей. Причому, займається цим не сама фірма, а субпідрядники, або навіть суб-суб-субпідрядники. Вони наймають людей, а фірма начебто й ні до чого. Підеш до них за зарплатою, а вони знати нас не знають - хоча все тут нашими руками побудовано", - розповів бригадир.
Він додав, щоб "відмити" мільярдні "відкати", економлять на робітниках: наймають без контрактів, без договорів, "кидають" на кожному кроці, селять в жахливих умовах.
"При тому, що "пиляються" тут мільйони. Я як побачив нашу бухгалтерку на тачці-"паджерці", відразу зрозумів – грошей не буде", - сказав Пастушенко.
Журналісти (за легендою "робітники-бетонярі" разом з іншими заробітчанами поїхали на будівництво. Те, як людей нервово підганяли виконроби, нагадувало будівництво пірамід рабами.
"Дивіться, он посередник якраз робочих нових привів. А он там рятувальники стоять. Як би нещасного випадку з кимось не трапилося. Поки ми тут працювали, на цьому об'єкті кілька робочих загинули", - сказав Пастушенко.
Він додав, що технікою безпеки як такою на стадіоні навіть не пахне.
"Коли працюєш на висоті, ніхто техніки безпеки не дотримується. Працюємо без ременів, і ніхто цього не вимагає. Якщо хтось травмується – так він формально тут і не працював. На об'єкті кіоск стояв – продавали там всяку їжу за завищеними цінами, і навіть пиво – це на будівельному об'єкті, де алкоголь завжди до травм веде. А видали нам тільки рукавиці і паршиві чоботи – і то всім не вистачило. Про якість роботи в таких умовах і говорити не варто", - розповів бригадир.
Просто на будівництві стоять залізні контейнери, завалені купами сміття.
"Дивіться, в кожному такому ящику люди живуть. Прямо тут, на будівництві. Ми й самі не раз тут ночували. Один наш хлопець якось сильно захворів, не міг ні виселитися, ні за себе заплатити. І у нас грошей не було, щоб допомогти – зарплату ж не дають. Так прийшли його на вулицю викидати", - розповів Пастушкнко.
Ті, хто не хоче жити в бараках, часто селиться в нелегальних квартирах-гуртожитках для заробітчан.
Дві таких квартири – окремо для чоловіків і для жінок – розташовані на околиці Позняків та на вулиці Декабристів. За добу проживання у кімнаті з 10 ліжками робітники платять 20-30 гривень.
Власники квартирних гуртожитків, як правило, пов'язані з тими, хто поставляє на будівництва робочу силу – а часто це одні і ті ж особи, які легко знаходять спільну мову з міліцією.
А оголошення в газетах, які пропонують високооплачувану роботу разом з дешевим житлом, найчастіше означають "барак з жахливими умовами і будівництва, на яких не платять зарплату.
За матеріалами "Ліва.com.ua".
Коментарі
А не виплата зарплати, то вже злочин. За це треба наказувати.
Стрічка RSS коментарів цього запису