Мабуть, наймолодший за всі часи на Черкащині заступник голови облдержадміністрації 37-річний Едуард Івакін приїхав до Черкас не зі Сходу України, як це прийнято у нас останнім часом, а з Києва. Запевняє, що їхав сюди покращувати екологію, адже його запросили спершу на посаду начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в області. З цієї посади Едуард Івакін і перейшов під крило губернатора в обласну адміністрацію. Каже, що разом з дружиною закохався у наш край і вже не він їздить у гості до друзів у столицю, а вони до нього.
– Ви приїжджий. Де ви живете у Черкасах?
– Знімаємо квартиру. І в Києві коли жили, то знімали квартиру, бо своєї не маємо.
– Звідки ви родом?
– Мама у мене родом зі Свердловська (Луганська область), батько – з Ростовської області. Народився у Празі у 1975 році в родині військовослужбових. Закінчив Київське Суворовське військове училище. Крім усього, нас вчили і різним манерам, етиці. Вчили й танцювати, що було страшнішим, ніж навчання на полігоні (сміється). По закінченню Суворовського училища з розвалом Союзу навчався і працював в академії МВС у Києві. Трохи попрацював експертом-криміналістом у райвідділі. Потім захистив дисертацію і став кандидатом юридичних наук. Тема дисертації: «Судове почеркознавство. Діагностична методика дослідження». Це встановлення по почерку статі, психічних захворювань і таке інше. Тому я дуже прискіпливо дивлюся, що ви там пишете (сміється). Жартую. Насправді для почеркознавців завжди було проблемою досліджувати почерки трьох категорій людей: лікарів, журналістів і креслярів. У них почерки за всіма нормами тяжко відрізнити. До речі, зараз є мода на роботу за аналізом почерку брати. Проте на сьогодні немає офіційної методики визначення характеру за почерком. Тож все це на рівні астрології. Це все одно, що визначати придатність до того чи іншого місця роботи за знаком зодіаку.
– А ви до речі, хто за знаком зодіаку?
– Овен.
– Свого часу ви працювали і в Кабміні?
– Так, працював у Секретаріаті Кабінету Міністрів. Там у мене почалася кар’єра чиновника. Також я викладав у Національній академії державного управління при Президентові України.
– І як вам після викладацької діяльності чиновницьке крісло?
– А особливо ж нічого не змінилося. Та й чиновником я був і в Кабміні. Тут, у Черкасах, у нас до 10-ї вечора в адміністрації робочий день. Працюємо. До речі, саме з таким темпом роботи і пов’язані нинішні звільнення в ОДА. Люди не встигали за таким ритмом роботи. Адже треба, щоб все почате дійшло до логічного кінця. А для цього треба багато працювати. Це як дитину ростити.
– Ви партійний?
– Ні.
– Як ви потрапили на цю посаду? Ви знайомі з Сергієм Тулубом особисто?
– Взагалі, у Черкаси я приїхав на посаду начальника Державного обласного управління охорони навколишнього природного середовища. Привіз сюди і дружину, і сина, якому рік і місяць. Дружину звати Христина, а сина – Корній, на честь прадіда. Він у нас був ковалем. У нас так заведено, що ми знаємо своїх предків. Дружина на це ім’я погодилася. А стосовно посади, то у нас же обласні наради різні проводяться. Потім була співбесіда, а тоді мені запропонували посаду керівника апарату. Бо мій попередник Михайло Пузяк вже за станом здоров’я не міг витримати такий ритм роботи. А маючи досвід роботи в Секретаріаті Кабінету Міністрів, то я погодився.
– Чи допомагають вам зв’язки в Кабміні вирішувати питання на черкаському рівні?
– А вам зв’язки з іншими журналістами допомагають? Розумієте: дружба – дружбою, а служба – службою. Можуть бути дуже добрі стосунки, але це ж державна служба. Я завжди кажу: ви прийшли на службу. Якщо людина має досвід служби в армії, то вона це розуміє. Тут відношення як в армії. Тут має бути дисципліна! Тому ми так працюємо.
– Але все-таки вас губернатор запримітив як фахівця чи як знайомого?
– Це треба в нього запитати…
– Але ж ви можете сказати, чи знайомі були до цього з губернатором безпосередньо?
– Я пропрацював в Кабінеті Міністрів з 2003 року. Тож я знайомий з багатьма людьми. Дай Боже, щоб вони мене пам’ятали. Щодо призначення на посаду, то це не було ніяке протеже. Я йшов працювати в управління охорони навколишнього середовища. І стратегія вже була побудована. Тож ця посада в обласній адміністрації була для мене несподіванкою.
– Ви прийшли на посаду начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища якраз після того, як на Черкащині відбулася резонансна подія – знесення на березі Дніпра ресторану «Робінзон». Ви б продовжили цю справу?
– Я близько півроку пропрацював в управлінні охорони навколишнього середовища. Всі чули за доручення губернатора стосовно наведення ладу в прибережній захисній смузі Дніпра. Окрема жорстка позиція була саме стосовно забудов. Ця робота велась тяжко. Тиск був і з боку громадськості, бо люди вважали, що вкотре все закінчиться балачками. Я відповідав за Золотоніський район. Там є Кедина Гора, відомі місця… Пам’ятаю, як ми пройшли усі будиночки і запросили їхніх власників прийти в неділю у місцевий будинок культури з документами. Це було вперше за двадцять років. Люди казали, що там серйозні особи і ніхто не прийде. Але всі зібралися в актовому залі з папірцями. Ми повиписували штрафи і багато матеріалів було передано в прокуратуру. Робота не стоїть. Хоч, можливо, дехто і думає, що все повинно одразу проводитися з танками і бульдозерами. Але ж ні. Ситуація ускладнюється ось чим. Раніше, коли все будувалося, то для власників виготовлення документів було абсолютно легітимним, але саме відведення ділянок та видача актів чиновниками робилося з порушенням законодавства. Ось в чому проблема. Тож тепер треба чи притягувати до відповідальності власників будинків, чи службовців, які видавали дозволи з порушенням норм. Тому тут питання перейшло в площину правового рівня і ми вже важелів не маємо.
– Чи приходили на згадану вами зустріч народні депутати?
– Діючі? Не було.
– І Володимира Олійника не було? Подейкують, що в нього там те ж є дача…
– Ні, не було, але ми його чекали. Та все, що ми могли зробити, на що ми мали владні повноваження як працівники обласного управління, ми це зробили. Матеріали підготовлені, прокуратура розглядає. Багато матеріалів передано до суду.
– Які вимоги у вас на нинішній посаді? Тут же ви повинні формувати обличчя влади.
– Що таке держапарат? Тут за штатним розписом має працювати 103 людини. Зараз є трохи нестача. Це такий механізм, завдяки якому має працювати вся влада області. Слід тримати зв'язок з кожним районом в режимі нон-стоп – 24 години. Ми маємо знати, які проблеми в районі. Одне з основних завдань апарату – забезпечення роботи голови адміністрації, заступників. Потім кадрова робота. І для мене одним з важливих моментів є звернення громадян. Але я пам’ятаю, коли мій дідусь ходив до обласної адміністрації на прийом і розповідав, що його прийняв голова і всі проблеми повирішував. Це було в Полтавській області і він це розповідав всім п’ять років. І тут так трапилося, що я відповідаю за такий напрямок роботи влади. Тому для мене це важливо. Тут приходять люди, проблеми яких не вирішувалися 20 років. Але можна прийняти рішення – і за тиждень проблема починає вирішуватися. Звісно, всіх задовольнити не можна просто фізично. Але та робота, яка зараз ведеться, принесе результат. І думаю, це буде відчутно. Політика роботи зі зверненнями громадян буде змінена. Це пріоритет для мене і я це обіцяю. У нас зараз кожен сеанс прийому проходить з начальниками відповідних управлінь, кого це стосується, щоб начальник вислухав людину. І потім апарат контролює виконання доручень.
– А який термін вирішення проблем?
– Коли особисто я зміню все, я не готовий сказати. По закону дається місяць для розгляду. Там є певний порядок. І якщо людина хоче потрапити до голови, то звертається спершу до заступника, який курує це питання. Вже якщо заступник не вирішить питання, людина може звертатися до голови. І голова з задоволенням зустрічається. І зустрічі іноді зворушливі. Бо при зовнішній строгості він чуйна людина. Він дуже добре відчуває людей.
– А чи є «штатні скаржники»?
– Так, скарга на скаргу йде. І таке є. От ходить скаржитися одна жінка. Я взяв усі її скарги, а це велика стопка, і дійшов до першої. Виявилося, що першу скаргу людини не розглянули, от все і дійшло до краю. Я взяв пояснення в посадової особи, яка приймала скарги. Буде зустріч на наступному тижні з цією жінкою і сподіваюся, її проблема буде вирішена.
– Якщо чиновник не впорався з завданням, у вас є система покарань?
– У нас по понеділкам координаційна нарада. На кожній нараді в нас постає питання виконавської дисципліни. І незалежно від того, хто не виконав завдання – простий чиновник чи керівник управління. І ви знаєте, це діє. Бо це служба і тут треба працювати. Я нічого не хочу сказати про команду попереднього губернатора, але я знаю точно і водії мені підтверджували, що робочий день починався тут о 10-11 годині, а о 16-й вже нікого не було. Лише запис залишався, що працює в районі. А зараз справа робиться! Он річпорт відкрили ж… І аеропорт буде працювати.
– У зв’язку з Пенсійною реформою багато чиновників з ОДА пішли на пенсію. Чи є зараз дефіцит кадрів у влади і як це вирішується?
– Потреба в кадрах є. Тому коли я прийшов сюди, то поговорив з усіма працівниками апарату. Кажу, мовляв, якщо вам важко (а тут дійсно важко, робота дуже відповідальна і вона полягає не лише в перекладанні папірців, як дехто думає), то я братиму молодих фахівців. Механізм же працює, машина ця завжди їде, не може стати апарат, бо це буде параліч всієї системи. Зараз з задоволенням приходять молоді хлопці. Адже тут можна отримати досвід роботи на державній службі. А потрібно з чогось починати!
– Але яких кадрів бракує?
– Ви, мабуть, чули, що у нас випускають багато юристів. Але в нас проблема з юристами! Приходить юрист, місяць-два пропрацював і йде бо зарплата маленька. Хоч, вважаю, що тут дуже багато цікавої роботи як для юриста. Тут він може отримати велику практику, мати уявлення про різні сфери, різні види права вивчити. Тут різноманітна робота.
– Вам часто доводиться їздити по області. В одній з таких поїздок в Умані ви потрапили в аварію, про яку говорила вся область. Можете розповісти подробиці?
– Там був прикрий збіг обставин і я поясню чому. Перша обставина. Облдержадміністрація ж немає службових автомобілів. Усі вони належать обласній раді. Тож коли нам треба кудись їхати, ми замовляємо авто. Я тільки прийшов працювати в адміністрацію і не знав, яка там ситуація з водіями. Виявилося, що там багато молодих, а старших, досвідченіших практично немає. Я ж не знаю, хто мене везе? Я ж так розумію, якщо людина працює водієм, то має вже досвід. А в хлопця, що віз мене (до речі, його звати теж Едуард), досвід роботи становив 9 місяців. І який досвід?! Він їздив на маршрутці по бульвару Шевченка з одного кінця в інший. Тож, можливо, він і не витримав тієї важкої поїздки з Черкаси до Умані. Крім того, як мені потім повідомили, і той уманський поворот не зовсім звичайний. Там завжди б’ються машини. Щодо іншого. У коментарях на сайті писали, що ми їхали зі швидкістю 200 кілометрів на годину! Але це неправда. Автомобіль же 1996 року випуску. Перевищення там не було, бо авто старе. Скажу, що життя – це завжди пріоритет. І якщо ти не можеш забезпечити нормальні умови праці підлеглим, то це неправильно. Тому є вказівка голови облдержадміністрації приїжджати на заходи завчасно. І ми виїхали завчасно. Свідченням цьому є й те, що хоч ми й потрапили в ДТП, проте, слава Богу, все обійшлося, і я ще встиг, давши пояснення інспекторам, доїхати і встигнути на колегію. А водій залишився давати покази. Назад повертався вже з іншим заступником. Потім змінився начальник АПТ облради. Знаю, що зараз там досвідченіші люди працюють. До речі, одразу після аварії, як виліз з авто, мені зателефонувала дружина. Запитала, чи все гаразд. Я відповів, що так. Вже потім вона дізналася про те, що сталося. А читаючи коментарі в інтернеті під тією новиною про аварію, досі немов сором відчуваю. Але ж насправді нічого нікому поганого не зробив і сам не винен в тій ситуації.
– Можливо, справа в тому, що працюючи в цьому будинку, ви перебуваєте під критичним поглядом громадськості?
– Виходить так: якщо ти працюєш держслужбовцем, то ти немов вже погана людина і прийшов робити зло. Але в мене є дитина і дружина. Я знаю, що таке карма. Тож зло робити не збираюся.
реклама
Коментарі
Да чего ж это "вичерпався"??? Вот коментириев сколько пишут "резервы"!!! Странно, что такие умные, а еще не там - у власти...
Не переживайте,он женат и у него есть ребеночек.
не тільки бажання, а й ПОТРЕБИ. ми ж повністю відучили владу потреби чіплятися за ВЛАДУ.
так вони ж не тільки совки, а ще ж "царёвы люди". Ретрогради, одним словом. Ще й гопоту інтелігентно репрезентують.
Когда эти все инопланетяне исчезнут с Черкасской земли????????????
Стрічка RSS коментарів цього запису