«Екс-голова району доправлений до реанімації. Міліція застосовує незаконні методи отримання зізнань…» - голова Лисянської райради про політрепресії на Черкащині

«Шановна редакція, змусила мене апелювати до громадськості заява начальника УМВС України у Черкаській області Дернового від 13 жовтня 2010 року. Зокрема, на брифінгу із журналістами він  зазначив таке: "Не менше дивує і жадібність голови Лисянської районної ради, колишнього голови Лисянської райдержадміністрації та колишнього помічника губернатора з питань реалізації програми "Золота підкова Черкащини". Після того, як голова райради запевнив на сесії депутатів, що недобудована школа повинна бути прийнята на баланс і потім розібрана, а будівельні матеріали будуть використані на будівництво гаражів для шкільних автобусів, рішення було прийнято. При подальшій перевірці було встановлено, що вищевказані три державні мужа при демонтажу школи просто розікрали будівельні матеріали, частина яких пішла на будівництво приватних магазинів у Лисянці, а решту продали за готівку і кошти привласнили. Тим самим нанісши громаді шкоду на 400 тисяч гривень, і ні копійки не внісши в касу бюджету".

Якщо говорити дуже м’яко, то вищевказана заява не має під собою підгрунтя. Іншими словами, полковник міліції перевищив свої повноваження, виступивши в своїй заяві в ролі суду, прокуратури, слідства та експертизи. Все просто: якщо сказав Дерновий: «винен» – значить винен. Його підлеглі будуть «копати» в потрібному напрямку, щоб не дай Бог не підвести керівника. Подумаєш, якась там презумпція невинуватості! Он голову Лисянської РДА затримали в п’ятницю ввечері, а суд  із питання обрання запобіжного заходу відбувся аж у вівторок у другій половині дня. В Україні навіть діти знають, що без рішення суду не можуть тримати більше 72 годин. Порушення очевидне, але створена губернатором Черкащини ціла служба по боротьбі із корупцією вперто не бачить цього. Чи не від того екс-голова Лисянської адміністрації  написав явку з повинною про те, що брав хабар ще за чотири місяці до затримання.

"Сьогодні мене офіційно звинувачено у тому, чого я не робив і навіть не думав робити. Завтра так само «справедливо» засудять..."

Ну як тут не згадати тридцяті роки, коли прості колгоспники зізнавались в організації замаху на життя вождя світового пролетаріату Йосипа Сталіна? Та й суду ніякого не потрібно було ні тоді, ні тепер. Сьогодні без суду, без слідства на офіційних зібраннях  керівники області повідомляють про розкриття злочинів із зазначенням посад, прізвищ, ступеня вини кожного. А потім на всіх апаратних нарадах їм підлеглі керівники розголошують ці відомості вже як достовірно встановлені. І це називається «будуємо нову Черкащину»?

Мені здається, що підлеглі керівника Черкаської міліції застосувуть незаконні методи отримання  дізнань, які би підтверджували висловлені раніше заяви. Підставою для таких роздумів є те що екс-голова РДА після десяти діб утримання в ізоляторі під час суду втратив свідомість і був доправлений до реанімації; там йому зробили операцію, і після цього він запросто може оформляти інвалідність.

І хто сьогодні скаже, що може витримати «такі» дізнання (із таким, як сьогодні, дотриманням чинного законодавства в Черкаській області) і не зізнатись у тому, що «власними руками розбирав недобудову», а бетонні плити завдавав на плечі голові РДА, який передавав їх колишньому раднику губернатора для подальшої реалізації?

Можна не витримати «тиску законів Черкащини-2010» і зізнатись у всьому, чого ніколи не робив і про що навіть не думав. Після такого «каяття» нікому вже не буде цікаво, що в Лисянському районі приватні магазини будуються із нових будівельних матеріалів, що жодним із них не володію ні я, ні скалічений голова РДА, ні «радник», а також члени наших сімей.

Після такого «зізнання» мало хто зважить на те, що вартість недобудови була встановлена у розмірі 450 тисяч купонокарбованців, і на даний час це становить близько 4-х гривень 50 копійок. Не буде озвучено, що будівельні матеріали за рішенням сесії передавались як допомога і громаді села, і професійному училищу, і релігійній громаді селища. Забудеться і той факт, що ще раніше, у кризовому 2008 році, проводилися перевірки по даному факту за заявою одного громадянина і прокуратурою, і УБОЗом України в Черкаській області. Тоді фактів порушень не було виявлено. А сьогодні хто ж його знає, як вийде?..

Тому, знаючи, як сьогодні «беруться» явки з повинною, хочу офіційно заявити – ні будівельних матеріалів, ні жодних коштів я не брав, не привласнював і не отримував.  Вважаю дії начальника УМВС України в Черкаській області Дернового В.В. політичним переслідуванням. Крім самого звинувачення у вчиненому злочині, про це свідчить цікавий збіг фактів. 05.10.2010 року я був зареєстрований  як кандидат у депутати до Черкаської обласної ради від політичної партії «Наша Україна», а вже  06.10.2010 року до мене як до голови Лисянської райради надійшло відразу три звернення з вимогою надати копії рішень районної ради. Одне звернення від УБОЗу (який, як я вже зазначав, у 2008 році перевіряв ці рішення), друге – від УБЕЗу, щоправда, відносно розбирання приміщення «діючої» школи (як кажуть, чули дзвін…), а третє – від заступника голови Лисянської райдержадміністрації, яка за «сумісництвом» є головою комісії, членом президії районної ради і на всіх сесіях голосувала «за» розбирання недобудови. Ось така дивна одностайність у наших «підгілок» влади. І в усіх трьох зверненнях «велике» прохання – терміново, не зволікати.

Районна рада надіслала відповіді із копіями документів до всіх трьох установ 11.10.2010р., тобто в суботу, а вже “перевірену” інформацію від полковника міліції журналісти отримали 13.10.2010 року – «жадібний голова, розікрав, привласнив на 400 тис.гривень». Як бачимо, оперативність перевірки викликає заздрість. Відчувається замовницький характер даної справи і у трактуванні самого чільника обласної міліції. Так, районною радою  був укладений договір підряду на розбирання із приватним підприємством. Те, що керівник підприємства був колись радником губернатора з питань реалізації програми «Золота підкова Черкащини», до справи начебто ніякого стосунку не має. …а може, саме це і є головною причиною виникнення такої справи?  Адже без таких «побічних» справ не «вийде» у полковника гучне розриття ОЗУ (організоване злочинне угрупування) на території області.

Чим ще, як не політичним переслідуванням, вважати сьогоднішнє (18.10.10р.) оголошення керівником апарату Лисянської райдержадміністації на апаратній нараді інформації про «вчинення мною злочинів» із посиланням на офіційні джерела – сторінку УМВС України в Черкаській області? І робиться це в районі, де я балотуюсь у депутати обласної ради. Куди спішать працівники райдержадміністрації, щоб таке оголошувати без вироку суду? Мабуть, до виборів.

Ще раз згадуються 30-ті роки і справа «лікарів».  Така ж справа і така ж ганебна пам’ять про тих, хто її «розкривав». Кажуть, історія розвивається по спіралі. Невже ми знову дожилися до тих років, коли будемо боятися говорити, думати, виступати з власною точкою зору? Сьогодні мене офіційно звинувачено у тому, чого я не робив і навіть не думав робити. Завтра так само «справедливо» засудять. А потім так само зроблять і з вами, і вашими дітьми. То чому ж ми мовчимо? Невже думаємо, що нас це мине, пройде стороною? Але не пройшло  ж це для мільйонів у 30-ті – тих, хто сподівався «відсидітись».

Голова Лисянської районної ради,

кандидат у депутати Черкаської обласної ради від партії «Наша Україна»   В.М.Бесараб