Обвал ринку, спекуляції з товарами, або нові можливості, – чого чекати від дестабілізації коронавірусом торгових потоків

Міжнародні вантажні перевезення автомобільним, морським та авіаційним транспортом не припинено, хоч і обмежується авіасполучення, а також припиняється «Укрзалізницею» міжнародне пасажирське сполучення.

Про це пише Укрінформ 15 березня, посилаючись на міністра інфраструктури України Владислава Криклія.

Водночас ніхто не гарантує, що згодом не закриють кордони і для товарообігу, що може дестабілізувати ціни на сировину, зокрема, аграрну. Це тривожить черкаських аграріїв, адже область є аграрною і найбільше експортує за кордон саме продуктів рослинного походження. До слова, однією з перших країн, з якими у черкаських аграріїв торгові зв’язки є Італія, де чи не найбільше зараз проблем з коронавірусом.

Початок 2020 року видався дуже спекотним, як у прямому, так і в переносному сенсі. Надзвичайно тепла зима в Чорноморському регіоні та Європі й насичений геополітичний порядок денний, загроза масштабної військової ескалації на Близькому Сході та у країнах Перської затоки і, нарешті, спалах коронавірусу в Китайській Республіці, що дестабілізував торгові потоки по всьому світу, Тож слід готуватися до дестабілізації цін на аграрну сировину. Про це повідомив Олексій Єрьомін, аналітик компанії Agritel International, пише Агро Ньюз.

Загалом, в Україні минулий рік для сільського господарства був одним з найважчих за останні 25 років, розповідає «Прочерку» комерційний директор компанії «CUBS» і ФГ «Хлібзавод Еко-Ферма» Олег Островський. Справа була і в ціновій політиці, і в податках, у новому законодавстві і вимогах, додалися і примхи погоди. А зараз, каже підприємець, якщо закриють кордони, введуть певні обмеження через карантин, то постраждає насамперед дрібний і середній бізнес, великий ще зможе працювати через накопичений фінансовий прошарок.

– Великі компанії ще переб’ються. Думаю, постраждає насамперед обслуговуючий бізнес – від таксі до кав’ярень. Ми ж стежимо за обмеженнями на кордоні. Якщо не пустять фури в Європу, то що робити з товаром? Якщо не псується, то може полежати, а в інакшому разі як бути? Окрім того є ж і умови контракту, тож бізнес нестиме теж збитки. Сподіваємося, що за місяць ситуація покращиться, потепліє, світитиме сонце і вірус відступить, – каже Олег Островський.

Загалом, карантин вносить складності в усі сфери життя підприємцю, адже його донька планувала летіти 25 березня в Польщу на навчання. Тепер родина думає, чи вдасться їй полетіти.

– До слова, подорожчання через коронавірус вже відчутне. Товар, який надходить з Китаю, вже здорожчав до 50 і 100 відсотків. У мене товариш замовив деяку продукцію з Китаю, коли ще корабель виплив до такого великого поширення вірусу, і за цей місяць, що корабель плив, ціна на той самий товар зросла. І така ситуація не лише з Китаєм, а й з Європою. На цьому фоні можуть бути і спекуляції, – каже Олег Островський.

Олексій Душейко, співзасновник групи підприємств Корпорації «Дніпро» прогнозує, що ситуація з вірусом ускладнить життя в бізнесі, але наскільки буде важко поки незрозуміло, бо зараз все працює за інерцією. Аграрій також, як і його колега вживає слово «спекуляція», яка може з’явитись на ринку.

– Сьогодні міжнародні перевезення для бізнесу не припиняють, але завтра карантин може бути ще жорсткішим. І тоді будуть питання, які пункти пропуску закриють і які товари найбільше постраждають. Ризики великі. Бо, наприклад, замовляючи різні засоби і сировину для посівної кампанії, господарники виторговували собі кращі умови у постачальників і дистриб’юторів. А тепер може бути і спекуляції, і необ’єктивне накручування цін, і спеціальне сіяння паніки, мовляв, «бери сьогодні, бо завтра буде ще дорожче», – каже Олексій Петрович.

Обмеження експорту для аграріїв, наприклад, такої продукції як кукурудза, соняшник чи пшениця може спровокувати обвал ринку.

– Адже 80% виробленої продукції йде на експорт. І це мова за зерно. Якщо ж брати імпорт, то є багато частин до техніки, які використовуються в сільському господарстві. І вони ідуть з-за кордону. То тут вже є ризик порушення посівної кампанії, – зазначає аграрій.

Взагалі, питання економіки у період карантину набуває все більшого значення і не лише в агробізнесі, а й в повсякденному житті. Так, черкащанин Олександр розповідає, що взяв у розстрочку пральну машину, каво машину, телевізор. Загалом це покупки по 8-15 тисяч гривень. Каже, що таким чином хотів зафіксувати ціни, бо в майбутньому, переконаний, вся техніка зросте в ціні, адже фірми почнуть маніпулювати цінами посилаючись на торгові обмеження в період карантину.

Найбільше ж маніпулювання зараз помітно по ціні одноразових захисних масок.

– Виробники захисних масок, продуктів першої необхідності (крупи, сіль, цукор) користуються зараз ситуацією. Я, наприклад, встиг купити маски, коли вони коштували 84 копійки за штуку. Купив близько 200, щоб мати сотню в дома і на роботі. Став рахувати собівартість – без резинки одна маска коштує 41 копійку. Тобто ми розуміємо, що сьогодні товар за такою собівартістю продають з націнкою в тисячу відсотків, – каже черкаський підприємець Нарек Казарян.

Зараз карантин вводитимуть не лише в освітніх закладах, а й на підприємствах. Менеджери вже проводять наради у скайп-режимі.

– Не кожен бізнес здатен витримати тритижневі оплачувані відпустки своїх працівників. Звісно, це великий удар по бізнесу. Є ж організації, що в садочках і школах годують дітей тощо. Вони поки змушені зупинити роботу. Щодо аграріїв, то з добривами перебоїв не повинно бути, бо трейдери закупили їх ще на початку року. Крім того, багато добрив виробляється всередині країни, навіть в нас у Черкасах, наприклад, на підприємстві «Азот». Також в нас є підприємство, що виробляє бор, що є складовою добрив, – роз’яснює Нарек Казарян.

Водночас підприємець наголошує, що складно буде з посівним матеріалом і засобами захисту рослин, особливо, якщо карантин продовжиться на квітень-травень. І внутрішній ринок не витягне ситуацію з кризи, бо ринок не може стояти.

– Якщо не буде якісного закордонного продукту, то звісно, бізнес шукатиме всередині країни те, що є в наявності, бо не може рослина рости без того чи іншого препарату, не може рослина сама боротися з певними шкідниками.

– Якщо аграрій шукатиме добрива чи препарати на внутрішньому ринку, то, можливо це простимулює виробників?

– Мені іноді пропонують продукти місцевого виробництва, але, маючи досвід роботи з одним і тим самим препаратом з-за кордону, я не хочу експериментувати і пробувати нове. Бо я вже довіряю старому виробнику. Але, звісно, криза тепер може зіграти на руку тим виробникам, що вийшли на ринок нещодавно. І доведеться ризикувати і пробувати те, що пропонуватимуть місцеві виробники.

– Чи зможуть обмеження по експорту дати можливість компаніям більше продати товару на внутрішньому ринку? – запитуємо інших аграріїв.

– Але якщо немає товарообігу, грошей, то за що купувати? Треба, щоб було багато грошової маси, а ви її бачите? Вона вимивається через податки, сплату комунальних послуг, бензин і в людей залишаються копійки. Люди тепер думатимуть, як місяць прожити, і все. Додатково скуповуватися не багато хто буде. Тож цей рік стане переломним для нашого бізнесу, хто виживе, той виживе, а якийсь бізнес потоне, – каже Олег Островський.

– Більшого споживання на внутрішньому ринку вітчизняної продукції не прогнозую. Бо якщо людина з’їдає певну кількість хліба, то більше купувати все рівно не буде. Так само залишиться невелике продовольче споживання круп, кукурудзи, соняшнику, який йде на виробництво олії. Бо все насамперед прив’язане до зовнішніх ринків. Тож без зовнішніх ринків аграрний сектор приречений, – додає Олексій Душейко.

А от Нарек Казарян з погляду екоактивіста оцінює обмеження, з якими зіштовхнуться різні світові виробники в час масової атаки коронавірусу, позитивно, бо, переконаний, покращиться екологічна ситуація.

– Менше людей в кризу їздитимуть на машинах, менше товару перевозитимуть, буде менше авіасполучення. У Китаї вже спинилося половина виробництва, тож зменшилась кількість викидів. Читав інтерв’ю Дональда Трампа, що коронавірус призведе до повернення в Америку робочих місць. Адже потужні виробники одягу, електроніки, техніки зараз зосереджені на Китаї, де не так як потрібно оцінюють працю робітників. Тож тепер може бути перерозподіл ринку. І тут треба намагатись Україні зіграти свою роль. Адже в нас великий ринок праці. Ті ж гіганти машинобудування, виробництва тканин можуть будувати заводи тут. Або перевозити заводи, бо, наскільки знаю, ці всі заводи досить мобільні, і їх можна легко розібрати і перевезти в іншу країну, – каже Нарек Казарян. – Для когось це буде шансом, як і завжди у бізнесі в час кризи.

Назарій Вівчарик