«Ви – не та людина, що буде ставити мені умови!» – саме цю фразу нібито сказав під час нещодавньої зустрічі один із найбагатших людей України, власник черкаського «Азоту» Дмитро Фірташ голові Черкаської обласної адміністрації Сергію Тулубу.
Важко сказати, чи це просто не черговий міф, що народився у владних коридорах. Але, напевне, саме фактор появи інтересів Фірташа в Черкасах суттєво вплинув на перебіг передвиборних подій, принаймні на одному з головних округів області, 194-му, що включає в себе лише населення обласного центру. Стосовно ж двох інших – 197-го з центром у Каневі та 195-го, вони, принаймі територіально, мають опосередковану причетність до Черкас, бо включають лише по сім міських виборчих дільниць, які істотно не вплинуть на голосування, результати якого будуть формуватися переважно сільськими жителями.
«Вага» мажоритарних мандатів однакова, чи то він отриманий у сільській глибинці, чи в головному обласному центрі. Один мандат, один голос. Насправді ж найгостріша, найцікавіша та найскандальніша боротьба завжди розгорталась на Черкащині на округах, розташованих в обласному центрі. Саме завдяки подіям 2002 року Черкащина стала колискою новітніх і не завжди чесних виборчих технологій. Саме тоді перемога Нестора Шуфрича викликала звинувачення у тотальному підкупі виборців. Протистояння між двома кандидатами від влади Вітренко та Шуфричем завершилося перемогою політтехнологій над інформаційними маніпуляціями. І саме події десятирічної давнини багато в чому мають паралелі з сучасністю.
За твердженням опозиції, саме Тулуб остаточно визначав, хто саме стане кандидатом від влади на округах. Принаймні зараз ми маємо досить відкриту ситуацію, коли влада висуває кандидатів, не приховуючи їх належність до себе, не маючи в жодному окрузі в області хоча б награної внутрішньопартійної суперечки.
У випадку з округом №194 справи набагато складніші. Саме тут перетнулися інтереси відразу кількох провладних сил. Партії регіонів в особі Сергія Тулуба. Черкаського міського голови та його партнера Михайла Бродського, що має тісні стосунки з керівництвом Кабміну. Та Дмитра Фірташа, що є власником найбільшого бюджетоутворювального підприємства області. Щодо останнього, то, за твердженням ЗМІ, він сьогодні є головним спонсором Партії регіонів, замінивши на цій ролі Рината Ахметова, який відійшов від партії та сконцентрувався на бізнесі. Саме ця ситуація безпосередньо вплинула на складність стосунків, що утворилися між цими трьома центрами впливу в Черкасах.
Фірташ фактично зламав хиткий та напружений спокій, який виник між губернатором та міським головою. Уплив Дмитра Фірташа дозволяє йому вести політику самостійно, навіть у разі виникнення протиріч будь із ким. Тулуб, якого вирізняють від інших українських губернаторів близькі, майже родинні стосунки з Віктором Януковичем, змушений був дещо пристосуватися до появи на Черкащині іншого потужного центру впливу.
Донедавна одним із головних претендентів на кандидата від влади в Черкасах вважався саме Сергій Одарич. Принаймні виходячи із заяв останнього та його рейтингу в місті. Протягом березня-квітня він сам та представники його команди неодноразово у своїх публічних заявах припускали, що команда «Вільних демократів» буде брати участь у виборах, висунувши своїх кандидатів на черкаські округи. Водночас інші колеги мера висловлювали думки, що Одарич не хоче йти на вибори. Опозиція у свою чергу натякала, що Одарич хоче просто віддати свою підтримку іншому кандидатові.
Можна висувати багато думок щодо справжнього рейтингу підтримки чинного мера населенням Черкас. Але, вочевидь, він має принаймні, так би мовити, найбільшу упізнанність. Маючи складні стосунки з губернатором, що обумовлено особистими взаєминами між Бродським та Тулубом, Одарич просто змушений іти саме по підтримку влади. Адже розірвати впливовий на виборах адмінресурс на дві частини просто неможливо. Та важко уявити Одарича на тлі біло-блакитного прапора Партії регіонів на біг-бордах. Можливо, тому і поширилися думки, що бажання балотуватися черкаський мер втратив. Але вплив на комітети самоорганізації населення, мобілізаційні структури, що відпрацювали на нього під час місцевих виборів, залишився.
І ось на цьому тлі несподівано з`являється людина, що до цього практично не мала причетності до міста. Валентина Жуковська несподівано уривається в інформаційне поле Черкащини. Голова правління столичного банку «Надра» швидко стає почесним президентом акціонерного товариства «Азот», за її участю протягом місяця відбуваються десятки заходів. Дитяча лікарня отримує обладнання на вісім мільйонів гривень, привітання ветеранів війни на 9 Травня, організація дитячих таборів та багато чого іншого. У Черкасах нарешті з`явився свій благодійник-фанат? Така масштабна інформаційна експансія була помічена відразу.
До виборів менше півроку. Багато чого може змінитися або статися з самими кандидатами. До того ж існують зовнішні фактори, які не залежать від черкащан. Адже ж говорять, що головне – не як голосують, а як рахують. І саме це зазвичай стає головною функцією адмінресурсу на виборах. Вочевидь, ми можемо констатувати лише дві речі. Перше – це те, що владі потрібен на окрузі самодостатній, переконливий та яскравий представник, який зможе мінімізувати та розмити ризики, що пов`язують його з тією самою владою. Друге і, можливо, головніше – найгострішим може стати протистояння не стільки з кандидатом від опозиції, а з іншим, офіційно не пов`язаним із Партією регіонів, але з грошима та можливостями і, певне, доволі великою електоральною підтримкою. Але чи буде саме цей сценарій? Швидше, ні. Доволі проста схема: влада або кандидат, що користується її підтримкою, змагаються з кандидатом або кандидатами (що ймовірніше) від опозиції. Суди під час та по закінченню виборчого процесу навряд чи додадуть вигляду демократичності. Та доля виборів може вирішитися саме там, а не в виборчих кабінках. Як це зазвичай відбувається у Черкасах.
ПЛЮС до теми
Райдужні перспективи?
Про Жуковську в Черкасах розмовляють поки що лише в політичній тусовці. Ні в кого не викликає сумніву її зв`язок із Фірташем та те, що вона є його креатурою. Але чи насправді її перспективи такі райдужні?
Минулого тижня розповсюдилася інформація про начебто розбіжності, що виникли між командою Сергія Одарича та Валентини Жуковської. Якщо раніше подейкували, що саме Одарич створив та частково наповнив кадрами виборчий штаб кандидата та всіляко допомогав їй у проведенні заходів, то інформація свідчила, що сама кандидатка, ввічливо попросивши вибачення, повідомила міському голові про те, що його допомоги більше не потребує і що команда Фірташа буцімто спроможна зробити вибори самостійно. Офіційного підтвердження цієї інформації не існує. Але саме минулого тижня Одарич несподівано змінив риторику своїх розмов про вибори на більш обережну та непевну. Так, він минулого понеділка повідомив, що ненаразі говорити про вибори, бо до них ще далеко. На відміну від своїх попередніх висловів, що «Вільні демократи» активно готуються та обговорюють вибори. Змінений акцент може бути свідченням масштабних пересувань пріоритетів та поглядів на вибори. Одночасно широко обговорюється інформація, що влада нібито остаточно ще не визначилася зі своїми кандидатами. Начебто в Києві з`явилися інші претенденти на ласий 194-й округ. Але, можливо, все це свідчення взаємного тиску на того ж Фірташа стати більш поступливим у черкаських інтересах?
Компанія, яку проводить Валентина Жуковська, багато в чому має паралелі з такою ж самою компанією Шуфрича. Перш за все дуже схожий спосіб, як із Нестора Івановича робили черкащанина. Його призначили або обрали головою місцевої «Української продовольчої компанії». Жуковська також стала почесним президентом ПАТ «Азот». Окрім того, виборча кампанія Шуфрича базувалася на структурах колишнього нардепа Сергія Подобєдова. Імовірно, в компанії Валентини Жуковської будуть задіяні ресурси «Азоту», що колись працював на Бориса Райкова. У математичному вигляді це принаймні 10-15 тисяч голосів «азотчиків» та членів їхніх сімей. Але не слід перебільшувати мобілізаційні можливості підприємства, навіть такого велетня, як «Азот», та його вплив на черкаський електорат. Адже, попри економічну міць, «Азот» має широкий негатив серед мешканців міста, які йому завдячують екологічними проблемами. А це впливовіше, ніж армія працівників та акціонерів.
Ризик полягає ще й у тому, що поява іншого кандидата від влади або висунення самого Сергія Одарича значно зменшать шанси Жуковської на перемогу. А ще є опозиція та її кандидати з рейтингом, що сьогодні перевищує владний. Об`єднана опозиція вже офіційно повідомила про наміри висунути знаного в Черкасах опозиціонера Миколу Булатецького. Для влади це серйозна проблема. І, схоже, вона це розуміє. Булатецький нещодавно став фігурантом кримінальної справи, пов`язаної з псуванням огорожі в міськвиконкомі під час мітингу афганців. Справу розслідує прокуратура. Якщо Булатецький отримає вирок суду за хуліганство та пошкодження майна, навіть без терміну ув`язнення, він не зможе балотуватися на виборах узагалі. Його буде усунено як реального опонента.
Валерій Воротник, матеріал з газети "Вечірні Черкаси"
Коментарі
Чуприна не будет переходить дорогу Булатецкому.Они пойдут по разным округам.А что и с кем Сансаныч планирует устраивать я догадываюсь.Если подобно тому,что было на нашей атомной станции,то это сверхинтересно.Ждите!
Так он же ваш конкурент, Александр, при чем с рейтингом в разы превышающий ваш.
Що між ними спільного?
Стрічка RSS коментарів цього запису