Оксана Зубовська працює старшою медичною сестрою в Уманській міській лікарні. Саме вона із колегами були на передовій боротьби з COVID-19 в Умані, оскільки були тими людьми, які приїздили до уманчан робити ПЛР-тести на коронавірус.
Про це пише «УманьNews.City».
Оксана розповідає, що завжди хотіла стати медиком, тому їй дуже подобається її робота. Раніше вона працювала старшою медичною сестрою у хірургічному відділенні, допомагала у операційній і перев’язочній. Нині – старша медична сестра у поліклініці, і тепер її робота більше адміністративна. Говорячи про заробітну плату, посміхається і зазначає, що оплату отримують, але хотілося б більше. Додає, що «первинку» оцінили, а за «вторинку» усі забулися, тому зарплата трохи не влаштовує. Під час карантину медсестри, які працювали у мобільній бригаді і брали біоматеріал для тесту на коронавірус, отримували доплату із міського бюджету.
Про першого захворілого, якому лабораторно підтвердили аналіз на коронавірус, в Умані повідомили 23 березня. Це був мешканець села Родниківка. А з 29 березня в місті запрацювала мобільна бригада, медики якої виїздили на виклики, щоб взяти носоглотковий змив для ПЛР-тестів. За словами Оксани Зубовської, усі медики, які увійшли до мобільної бригади, були добровольцями:
– Спочатку усі медсестри боялися, оскільки не знали, що це буде і як це буде, куди і до яких людей будемо їздити. Але ми не маємо вибору, бо ми медики і ми тут, щоб допомагати людям. Ми самі відгукнулися — сказали, що будемо їздити, і так сформували мобільну бригаду. Нас було сім чоловік, які їздили до людей і брали у них посіви. Згодом, після послаблення карантину і оскільки менше випадків було та вже виходимо з карантину, у мобільній бригаді залишилося троє медиків — я, Алла Писменюк і Тетяна Щербина. Алла — старша медсестра неврологічного відділення у поліклініці, Таня працює медсестрою у хірургічно-травматологічному відділенні поліклініки. Вони позитивно налаштовані і їм це вже навіть подобається.
А ось люди на початку карантину їх побоювалися.
– Люди дуже насторожено до нас ставилися, боялися. Дехто навіть не хотів виходити. Але ми з ними спілкувалися, говорили, і вони розуміли, що це для них треба в першу чергу. Потім вони йшли на контакт, ми брали посіви і все було добре. Ми робили тести багатьом людям: хто мав симптоми захворювання або, наприклад, тим, хто приїздив з-за кордону. Також ПЛР-тести ми взяли у 400 уманчан, які під час карантину продовжували працювати: водіїв автобусів, поліції, швидкої допомоги, пожежників і працівників соцзахисту, — пригадує Оксана. — Перед відриттям після карантину дитсадків, зроблені ПЛР-тести працівникам дошкільних закладів. Сьогодні також робимо тести уманчанам, які збираються на планові операції, бо їх вимагають лікарні відповідно до наказу МОЗу. Ще зараз робимо аналізи нашим колегам-медикам, оскільки вони спілкуються із великою кількістю людей.
На сьогодні в Умані взяли близько тисячі ПЛР-тестів, і продовжують це робити кожного дня і після послаблення карантину.
— Ми продовжуємо працювати у мобільній бригаді та беремо ПЛР-тести у Кабінеті інфекційних захворювань. Чергуємося з дівчатами — одного дня я на виїзді, а хтось у кабінеті, потім міняємося. Щодня беремо від 20 до 40 ПЛР-тестів.
Уманські рятувальники і поліцейські пройшли ПЛР-тестування, оскільки несли службу під час карантину
Нещодавно медсестри мобільної бригади також пройшли тест на COVID-19. Усі мають негативний результат. Але Оксана розповідає, що ніхто не хвилювався, бо вони мають усі потрібні засоби захисту:
— Коли ми дивилися у ЗМІ, як все відбувалося в інших країнах, то було дуже страшно. Але лише на початку. Наша мобільна бригада повністю забезпечена усім — засобами індивідуального захисту, костюмами, екранами, дезінфекторами, антисептиками. Все маємо у достатній кількості. Ми їдемо без страху і без ризику до людей. Їздимо на автомобілі швидкої допомоги, в якому також проводиться дезінфекція. Всі одягнені як потрібно і все добре.
Мобільна бригада взяла близько 400 зразків біоматеріалів в уманчан, які продовжували працювати під час карантину
Оксана Зубовська пригадує, що домашні спочатку переживали за неї, коли вона почала працювати у мобільній бригаді:
— Наші діти спочатку казали: «Може вас ізолювати, бо у вас багато контактів». А потім, коли вже з цим працюєш і знаєш, що захищений, то вже родичі ставляться нормально. Я навіть більше захищена, ніж люди, які приходять в магазин, їдуть на роботу чи йдуть вулицею.
Вікторія Коваль
реклама
Коментарі
Коли грип вперше з`явився 100 років тому (епідемія іспанки) - його боялися і люди, і лікарі. Боялися куди сильніше. ніж зараз Ковіду. Тому що, як і ми цієї весни, не знали, що це за зараза, як поширюється, чим загрожує, чим лікується, і як від неї вберегтися? В 1918-19 роках, поки з цим лікарі розбиралися, створювали ліки від грипу та розробляли схеми лікуванні і методи профілактики - від грипу померли більше 50 мільйонів людей! Перехворіли і майже всі лікарі, і далеко не всі з них вижили! Тож таки БУЛО чого боятися тоді- і Є чого боятися зараз. Ліків та вакцин від Ковіду досі НЕМАЄ, всі сподівання на природний опір організму. А для літніх людей, гіпертоніків та сердечників, людей з онкохворобами, діабетом тощо - ця зараза майже смертний вирок! До того ж, досі не вивчено до пуття механізми впливу Ковіду нав внутрішні органи, та їх довгострокові наслідки.
А чому в інші роки, коли були епіемії грипу не одягали скафандри і не видавали з себе героїв? Нехай кожен сам відповість на це питання.
Цитата "А ось люди на початку карантину їх побоювалися."
І правильно робили. З чого це ви раптом почали хвилюватись за наше здоров'я.
Цитата "Коли ми дивилися у ЗМІ, як все відбувалося в інших країнах, то було дуже страшно".
На це і розраховано. Висновок: може треба думати головою, а не телевізором. І останнє: чекаю на мінуси коронаботів. Тут їх хватає. Гроші і повна відсутність совісті.
Стрічка RSS коментарів цього запису