Про те, чи дав коронавірус фору внутрішньому туризму плюс список туристичних місць на Черкащині

Хтось планував поїздку у Краків, хтось море за кордоном, а деякі знайомі ще в травні мали плани на поїздку в Рейк‘явік, де планували мандрувати Ісландією на авто. Але багато таких та подібних планів змусив змінити карантин. Які ж тепер залишаються альтернативи?

Черкащанин Вадим Баранцов постійно постить у «Фейсбуці» фото з черкаських пляжів та островів, де він відпочиває з рідними.

«Хочу сказати, що Черкаський пляж (Пушкінський) по сервісу не поступається чорноморсько-азовським, навіть краще - прибирання, душові, розваги, дитячі та спорт майданчики, парковка, рятувальники...і, головне, чиста вода і безкоштовно...» – зазначає черкащанин викладаючи фото з донькою.

Вже за день показує себе щасливого на дніпровських островах, де вони ловлять родиною рибу і тут-таки її готують.

«Десь під Тубільцями є рай...» - інтригує черкащанин.

Кирило Шапран теж мав свої плани на літо, але корективи вніс карантин. Тоді він вирішив здійснити давню мрію – проїхатися до Канева на велосипеді.

«Сам я з Черкас, але зараз живу і працюю в Києві. Оскільки зараз карантин і ніяких масових заходів немає, обмежені туристичні поїздки, тож я вирішив використати цей час і випробувати свої сили. О 5-й ранку виїхав з Києва і до обіду приїхав у Канів, де переночував в наметі, а вже наступного дня приїхав і в Черкаси. Поїздка була і важкою і класною водночас. Я випробував свої сили, побачив багато цікавих місць, скинув за поїздку 4 кілограми», – розповідає юнак.

За умов карантинних обмежень черкащани більше подорожують областю та Україною. Скрін з "Фейсбуку"

Сьогодні у регіоні функціонує 75 готелів та аналогічних закладів розміщення, 2 туристично-інформаційні центри (м. Канів та Чигиринський район), 46 сільських зелених садиб та 963 заклади ресторанного господарства.

За інформацією Головного управління статистики у Черкаській області - в області нараховується 55 колективних засобів розміщення, кількість місць - 4308, кількість осіб, що перебувала у колективних засобах розміщення - 114 025 (дані за 2019 рік). Тобто. Людям є куди їхати, але чи їдуть?

«Більшість людей все ж на подорожі не відважуються, бо бояться»

Представники туристичної галузі зазначають, якщо зараз і розвивається внутрішній туризм, то насамперед сільський зелений туризм. А туризм по країні загалом «ледь жевріє» і страждає галузь ще з січня.

– Туристичні садиби, сільські садиби виграли, бо там є елемент самоізоляції, що було зручно у час карантину. Люди приїздили в такі садиби і усамітнювалися, орендували на пільгових умовах на довгий термін. І тенденція певна є і зараз, хоч помітний спад. А туризм загалом ледь жевріє. Більшість людей все ж на подорожі не відважуються, бо бояться, – каже голова громадської спілки «Асоціація гостинності Черкащини» Валентина Височин.

Так, за її словами, якщо раніше формувалися тури по області автобусами по 70 місць, то тепер це автобуси по 30 місць. Загалом, каже фахівець, туристичний потік впав на 70%. Так само незаповнений пароплав, який курсує у Черкасах по Дніпру. І якщо раніше на нього приїздили з інших областей, то зараз була лиш група з Кіровограду, а в інший час катаються лиш черкащани.

– Зараз три оператори – «Від краю до краю», «Намі» та «Мандрівник» об’єдналися, і пробуємо сформувати хоча б один автобус туристів для поїздки в Умань на фестиваль сиру та вина. Не так і багато людей записалося. А фестиваль має бути вже 25 числа. Маю надію, зберемо людей, тим більше, подія цікава, та й люди втомилися вдома сидіти. Їм треба події, враження. Ми ж зі свого боку дотримуємося всіх норм, а це масочний режим, перевірка температури. Також, об’єднання зусиль, дає нам змогу щонеділі відправляти автобуси з туристами по області. Це насамперед Умань, Чигирин, Канів, – каже Валентина Височин.

Немає приросту туристів і на просвітницько-розважальному етнографічному комплексі «Зерноленд». Про це говорить його засновник Назар Лавріненко.

– Знаю по друзях з туризму, що і на моря по Україні їдуть зовсім не так, як попередні роки. У людей є великі автобуси, які досі не виїжджали з людьми на моря, а автобус є реальним показником економіки. І це вже, рахуйте, зараз маємо середину літа. Тож скажу, що загалом по внутрішньому туризму пожвавлення не спостерігається, а по таким комплексам, як у мене, маємо звичайну ситуацію, коли просто приїжджають люди самостійно, як і раніше. Хоча є поодинокі випадки, коли родини просяться пожити, щоб, скажімо, втекти від коронавірусу і усамітнитися. Так, у нас жила в розпал карантину родина журналіста з Черкас, – каже Назар Лавріненко.

Директор музейно-етнографічного комплексу «Дикий Хутір», що діє на Чигиринщині, Леся Островська каже: Чигиринський край зі своїми лісовими масивами вигравав завжди навесні, а влітку люди більше їдуть до водойм, тому сьогодні її комплекс практично не має туристів.

– Наш сезон був березень-травень, коли саме був карантин. Щодо червня та інших місяців, то люди більше обирають місця біля води. У нас – це біля Дніпра, ну і це морські міста як Одеса, Херсон. Кажуть, там туристи є, втім, як і на нашій черкаській набережній. Я ж не можу сказати, що в мене переповнений комплекс, хоч люди приїздять знайомитися з історією. Та й обмеженість є зараз по кількості груп. Окрім того, немає зараз гостей з-за кордону, як було раніше. Зате, можна сказати, що трішки збільшилося черкащан, бо люди все ж бояться їхати в інші регіони і воліють відпочивати тут, в своєму краї, – каже Леся Островська.

Також Леся Островська каже, що в час суворого карантину у неї в садибах жили деякі люди, які самоізольовувалися, боячись вірусу. Власники комплексу брали з таких людей довідку, коли вони були за кордоном, робили їм доставку харчування до садиб.

Нині ж Леся Островська сподівається на збільшення потоку туристів до Чигиринщини у вересні, коли тут проводитимуть 25-ті вшанування героїв Холодного Яру (26 – 27 вересня 2020 р.)

«У зелених садибах постійно є люди»

А от директор туристичного комплексу «Черкащина 365» (с. Думанці) Анна Шульга розповіла, що до них і зараз приїздять люди з усієї України. З комплексу туристів возять щодня в Умань, Канів, Чигирин, Кам’янку тощо.

– Коли карантин послабили, ми ще все рівно не відкривалися, бо нам важливим був комфорт людей, а тоді ще не можна було, наприклад, харчувати туристів, не можна було їх садити з певною кількістю, ніж це передбачено. Зараз ми вже працюємо, епідеміологічна ситуація в області дозволяє. Туркомплекс розрахований на 50 осіб, але така кількість ще не заїжджала. Та люди їдуть, бо якщо раніше обирали Трускавець, Західну Україну, то тепер там суворіший карантин і обирають Черкащину. Влітку завжди їхали більше, ніж в інший час, але зараз вірус стримував людей їхати раніше, тож активніше подорожувати влітку почали не з червня, а пізніше. Зараз їдуть, в основному, з Києва, Дніпра, Запоріжжя, Харкова, – розповідає Анна Шульга.

Сергій Тимофієв позаштатно допомагає смілянським лісівникам зберегти та відновити природно-історичну спадщину.

Чоловік кардинально змінював свою кар’єру від електрика до власника бізнесу з пошиття одягу. Потім його зацікавив сільський зелений туризм та історія Смілянщини. Пан Сергій розповідає про природно-заповітні зони та найцікавіші маршрути, за якими можна побачити красу Смілянщини і ділиться спостереженнями щодо впливу коронавірусу на галузь:

– Пожвавлення внутрішнього туризму є, але це мається на увазі зелені садиби, фактично, просто приватні люди. Якщо говорити про комплекси, які були розраховані на велику кількість людей, то там дійсно є обмеження та й люди самі не так їдуть, а от зелені садиби дуже популярні. Людей поселяємо і вони собі самі живуть, самі їсти готують. Шкода, що в обласній владі просто немає кому працювати у напрямку зеленого туризму, бо там сидить декілька людей без фінансування. У 2014 році Черкаська Ода ліквідувала департамент туризму. У Херсонській, Миколаївській, Одеській Ода такі департаменти є. До прикладу, у Херсонській Ода в департаменті туризму мільйони фінансування, а у нас нуль. Тож підтримки у нас практично немає, влада цим напрямком не займається. У мене було декілька садиб, тепер одна. Так сталося не через коронавірус, а через брак ресурсів. І тепер в цій садибі постійно є люди. Вони їдуть, шукають садиби, бо через карантин люди втомилися одне від одного, від сидіння в місті. Але все тримається на ентузіазмі і на простих людях, – каже Сергій Тимофієв.

Директор депаратменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Василь Стеценко у коментарі «Прочерку» каже, що у туристичному сезоні 2020 року влада розраховує на туристів з усіх регіонів країни, адже в області є що подивитись, є унікальні туристичні локації та об'єкти, які варті уваги туриста.

Говорить і про державну підтримку туристичного бізнесу. 8 липня 2020 року Кабінет Міністрів України виділив 1 мільярд гривень з фонду боротьби з COVID-19 на підтримку культури і туризму.

590 мільйонів гривень виділять на гранти через Український культурний фонд для інституційної підтримки, стипендій самозайнятим митцям, підтримки проєктів у сферах культури та мистецтв, креативних індустрій та внутрішнього туризму. Ще 150 мільйонів гривень мають піти на гранти через Український інститут книги. Крім того, 100 мільйонів гривень витрачать для проведення конкурсу Міністерства культури з відбору проєктів на виробництво серіалів патріотичного спрямування, ще 50 мільйонів гривень – на підтримку кіно через Державне агентство з питань кіно.

Список туристичних місць на Черкащині

– Які об'єкти в області можна назвати родзинками? Мається на увазі і природні і архітектурні об'єкти, а також чи є в нас готельні комплекси високого рівня для вибагливих туристів? Чи розвивається інфраструктура?

– Найбільш відвідувана туристами Умань, а саме:

Національний дендрологічний парк "Софіївка", входить у ТОП-7 чудес України та є одним із найкрасивіших парків Європи.

Fantasy Park – це нова “Сучасна Софіївка” в стилі єдиного в Східній Європі фентезі-парку.

Єврейський квартал та Могила Раббі Нахмана, “Маленький Ізраїль” та місце паломництва брацлавських хасидів з усього світу.

Комплекс фонтанів “Перлина кохання” зі світло-музичним шоу, один із 3-х найбільших світломузичних фонтанів України.

Урочище Холодний Яр (Чигиринський та Кам'янський райони)

Холодний Яр - центр визвольної боротьби за незалежну Україну.

Топ-об'єкти Холодного Яру: стародавній 10-ти метровий скіфський вал; Гайдамацький став, де козаки святили зброю; дуб Максима Залізняка - молодший брат дуба Робіна Гуда із Шервудського лісу - дубу понад 1100 років. Одне з найбільших дерев України та Європи; цілющі джерела “Дзюркало” і Св. Онуфрія та купальне озеро - тому не забудьте захопити у подорож пакування, щоб взяти цілющу воду з собою; Свято-Троїцький Мотронинський монастир - один із найстаріших монастирів, заснований ще за часів Ярослава Мудрого. Цей монастир  - свідок бурхливих подій героїчної боротьби Холодноярської Республіки. У таємних печерах за монастирем ховався холодноярський отаман Чорний Ворон – герой історичного роману Василя Шкляра “Залишенець”; весняні поля квітучого червонокнижного підсніжника; музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір” - ресторан у вигляді музейної зали-трапезної з автентичними українськими стравами; козацька церква ім. Петра Калнишевського.

Шевченківський національний заповідник: Тарасова гора (Чернеча гора), місце поховання Тараса Шевченка. Музей Т. Г. Шевченка - найбільший музей Шевченка, саме тут знаходиться єдина українська книга “Кобзар”, яка побувала в космосі.

Канівський природній заповідник, один з найстаріших заповідників в Україні.

Трипілля: Трипільське поселення та музей “Трипільська культура”. Це - поселення-гігант, що вражає своїми розмірами - аж 450 га. Тут у своїх житлах проживали 15 тис. трипільців. Це поселення існувало за тисячу років до Єгипетських пірамід!

На Чигиринщині це:

Резиденція Богдана Хмельницького

“Міністерство закордонних справ” 17 століття - саме тут приймались доленосні рішення для всього європейського континенту та Української держави. Це був своєрідний офіс гетьмана Богдана Хмельницького. Резиденцію можна відвідати онлайн https://cutt.ly/ayGsfwc

Замкова гора. Тут у 17 ст. була фортеця, залишки якої збереглися і дотепер, а під горою стояв палац Богдана Хмельницького.

Музей Б. Хмельницького. Ключовий експонат музею - знайдений скарб із  901 монети із срібла та міді. Цікаво, що цей скарб знайдено випадково біля міста Орбіти.  Найстарішою є монета короля польського і великого князя литовського Сигізмунда ІІІ 1615 року (їй 405 років).

Музей можна також відвідати онлайн http://cutt.ly/ht9L2a6.

Іллінська церква – ТОП-місце для selfy.

Буддійський храм “Білий Лотос”. Єдиний буддійський храм в Європі, що дуже схожий на буддійський храм в Лаосі.

Буки – Буцький каньйон, український “Стоунхендж” та справжнє природне диво, яке називають загубленим світом. Входить в сотню найкрасивіших місць України.

Кам’янський державний історико-культурний заповідник.

Тясминський каньйон, диво природи, якому понад 2 мільярди років. Кажуть, він є свідком льодовикового періоду!

По каньйону проводять екскурсії на човнах.

Пушкінська скеля. Улюблене місце відпочинку Олександра Пушкіна в місті Кам'янка.

Літературно-меморіальний музей Пушкіна і Чайковського. Тут творили свої шедеври Пушкін та Чайковський. Саме тут вперше прозвучала чарівна музика опери Чайковського „Євгеній Онєгін“ та фрагменти „Лебединого озера“ і саме у цьому музеї ви побачите піаніно, за яким відомий композитор створював акорди своїх творів.

Парк Декабристів. Один із найкрасивіших куточків Кам'янки. Місце проведення таємних нарад декабристів та зборів масонської ложі.

Пушкінський грот. Найдавніша пам'ятка архітектури Кам'янки з таємними ходами. Саме тут збиралися на таємні наради декабристи і вели дискусії на політичні теми.

За умови ревіталізації, замки мають великий потенціал стати туристичними “родзинками”.

м. Тальне

Мисливський палац графа Шувалова - місце, де живуть привиди

Це мисливський замок Наришкіних-Шувалових (нащадків Потоцьких) кінця 19 століття, який знаходиться в колишньому графському парку. Збудований в стилі французького ренесансу з двома вежами, широким ганком і різьбленими поручнями.

На замку зберігся унікальний старовинний герб Шувалових - з зображенням единорогу.

Це місце оповите історіями та легендами. По замку водять екскурсії. Інколи, гуляючи по його залах та підземеллях, навіть можна зустріти привида.

с. Леськове

Палац Даховських. Архітектура палацу подібна палацу Айтон Касл у Шотландії.

Дивовижний архітектурний ансамбль створювали 4 покоління польських поміщиків Даховських (1770-1917 рр.). Розташований на 89 га землі, куди входить замок, парк, гребля зі ставом, “острів кохання” та сад.

За легендою, власникам садиби хотілося “втерти носа” Потоцьким - зробити краще, ніж у парку “Софіївка”. Те, що в результаті вийшло, було визнано найцікавішою польською резиденцією в усій Центральній Україні.

м. Корсунь-Шевченківський

Палацовий комплекс Лопухіних-Демидових

Палац Лопухіних знаходиться на острові посеред річки Рось. Будувався комплекс в якості літньої резиденції князя Станіслава Понятовського в 18 столітті. Підставою палацу послужили останки польської фортеці князя Вишневецького.

Це була перша неоготична споруда на теренах тогочасної Речі Посполитої з унікальним та неординарним ландшафтним парком. Це був один з найбагатших палаців Європи у 19 ст.

Палацово-парковий ансамбль не має аналогів, він складається з самого палацу, ландшафтного парку, виїзних воріт і безлічі будівель. Особливо чарівно палац виглядає навесні, коли цвіте бузок. Палац відкритий для відвідувачів. На його території діють мистецький та історичний музеї. Перед входом у палац виставлена військова техніка часів Другої світової війни. На сьогодні збереглося 10 з 13 будівель палацового комплексу. В'їзні ворота палацу, у формі французької оборонної архітектури, збереглися до наших днів майже без змін, а у їх підвалах зараз можна відпочити в кафе.

– Чи є якісь нестандартні цікавинки для туристів на зразок стоянки мисливців на мамонтів на Канівщині?

Трипільське поселення (Тальнівський район, с. Тальянки, с. Легедзине)

Вражає своїми розмірами (аж 450 га). Тут у своїх житлах в 4 тис. до н.е. проживали 15 ти. трипільців. Саме на цьому місці створено Заповідник з відтвореними житлами трипільців, музеєм та великою кількістю артефактів, які археологи знаходять постійно під час розкопок, що тривають і досі.

Долина Святого Миколая (Уманський район, с. Коржовий Кут)

Одне з трьох місць у світі, де на гранітному камені є сліди стоп Миколи Чудотворця та Божої Матері, а ще цілюще джерело. Цей камінь має чудодійну силу, а в самій Долині час від часу відбуваються події, яким одна назва чудо. Сюди приїжджають за зціленням, любов’ю та дітьми.

Зерноленд (Чигиринський район, с. Івківці)

Тут можна познайомитися з історією млинарства, побувати у столітньому діючому млині, навчитися кувати залізо, скуштувати козацький куліш та щойноспечений хліб, пограти в прадавні українські забави та покататися верхи на коні.

На території комплексу є міні-зоопарк та діє етнографічний музей з унікальними предметами побуту минулих століть. Тут проводять майстер-класи із молотіння снопів, помолу зерна жорнами, ткацтва, виготовлення паперу, ляльки-мотанки, стрільби з луків та арбалетів.

Екскурсія комплексом дозволяє глибше пізнати живе українське село у ретроспективі кількох століть.

– Чи є ресурс в інтернеті, де б всю цю інформацію турист знайшов?

В області діє сайт “Черкащина туристична” (http://tourismincherkasyregion.gov.ua/ua/), на якому розміщено інформацією про головні туристичні об'єкти області.

Для зручності туристів командою Департаменту регіонального розвитку   розроблено та випущено двомовний туристичний буклет „Подорожуй Черкащиною ЗАРАЗ!“, доступний в електронному (https://cutt.ly/5hYBFf) та друкованому вигляді українською та англійською мовами.

Буклет складається з 10-ти розділів за різними напрямками.

Є розділ “Для любителів комфорту”, що містить інформацію про комплекси високого рівня в області для вибагливих туристів.

Також розроблено та випущено туристичну карту “Подорожуй Черкащиною ЗАРАЗ!” (https://cutt.ly/hpwiJe4). Ця карта допоможе зробити подорожі цікавішими та не загубитися серед неймовірних місць, людей і об'єктів. Вона дуже зручна, така собі pocket-версія. Доступна українською та англійською мовами. Має 43 туроб’єкти.

На карті нанесені QR-коди з посиланнями на Google-карти, де поїсти, відпочити (https://cutt.ly/Yrwu5Jh) та що ще подивитися (https://cutt.ly/rrwu4A8).

На цю карту нанесені не всі туристичні об’єкти Черкаської області, де варто побувати. Проте, відсканувавши QR-код можна дізнатися більше на обласному туристичному сайті про туристичні локації регіону, яких немає на карті (https://cutt.ly/irwirEG).

Спільно з IT-компанією Everlabs розроблено та запущено мобільний туристичний додаток “Подорожуй Черкащиною”. У додатку нанесено на карту, зібрано та структуровано інформацію про туристичні об’єкти та локації, музеї, зелені садиби, парки та сквери, заклади харчування Черкащини.

Кожен туристичний об’єкт у додатку має опис, адресу (й на Google maps також) та контакти.

Додаток “Подорожуй Черкащиною” вже є в магазинах PlayMarket для платформ Android. Інформація в додатку доступна українською мовою.

Наразі додаток оновлюється, буде доступний англійською мовою, а також для платформи IOS.