Надвелика кількість нових облич та все більша увага до соцмереж стали тенденцією в регіоні

Досить показовим є висловлювання, яке емоційно вимовив кандидат у міські голови Черкас від «Слуг народу» Віталій Ільченко під час нещодавніх дебатів на Суспільному: «Я вам розкажу про політичну ситуацію в Черкасах. Багато просто людей ідуть не з ідеологією партії, просто йдуть через те, що дійсно хочуть потрапити в міську раду. Йдуть від різних політичних сил».

«Потрапити в міську раду, щоб що? Там не платять гроші. Чого вони туди йдуть?» – запитали присутні в студії.

«У мене, як у бізнесмена, просто шок. От чесно», – сказав Віталій Ільченко.

У кожній партії в області є досить нові люди, іноді аж занадто нові, що викликало здивування і в соцмережах. Так, у «Слузі народу» можемо бачити, наприклад, 18-річну студентку, у «Самопомочі» – 22-річного активіста тощо. Шок у Ільченка може посилюватися, до речі, через те, що не хтось, а він сам іде в політику. «Не дивіться на мене як на політика. Сам я залишуся в бізнесі», – запевняв він на початку літа, а потім вирішив висуватися.

До слова, кандидатом у депутати Віталій Ільченко не йде, тож якщо не виграє вибори мера, таки має всі шанси залишитися в бізнесі.

Попри те, не лише з бізнесу висуваються у владу в Черкасах та області. Передвиборні агітки і профілі у соцмережах постійно пропонують нові обличчя, які «ідуть в політику». І якщо два роки тому директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна (на жаль, нині вже покійна) говорила про запит на нові обличчя в політиці, то зараз можна казати, що пропозиція нових облич очевидно перевищує попит.

Цікаво, що кожна черкаська партія і команда пропонує власні виборчі «фішки», які потім плавно кочують від одних до інших. Як, власне, і самі кандидати кочують від одних політсил до інших. Зокрема, серед кандидатів як у мери, так і в депутати, є люди, які до цього представляли, здавалося б, прямо протилежні за ідеологією політичні проєкти. Так, нинішній кандидат у депутати обласної ради від «Слуг народу» Віктор Іванько в 2015 році був кандидатом від «Європейської солідарності» (тоді «БПП «Солідарність»). Кандидат в мери Сміли Сергій Ананко, який нині балотується від «Слуг народу», раніше теж був у команді БПП. І таких прикладів багато. Той-таки чинний депутат Черкаської міськради Руслан Зоря, який обирався в 2015 році від «УКРОПу», нині балотується від місцевого політичного проекту ВО «Черкащани». Подібних прикладів безліч. Чого варте раптове «перефарбування» мера обласного центру Анатолія Бондаренка, який стільки років був у «Батьківщині», а тепер балотується від партії «За майбутнє».

Цікаво, що дехто йде в депутати «сімейними підрядами». Наприклад, у депутати Черкаської міськради від «слуг» іде черкаський підприємець Араік Мкртчан, а до облради від тієї ж партії його син Арсен.

«Ми побачили, що треба вибудовувати кампанію на авторитетних і фахових людях, і це різнобічна команда», – казав на початку виборчих перегонів представник політсили «Черкащани» Віктор Беззубенко. Як відомо, проголосувати за партію, а потім за кандидата від іншої партії – не можна. Якщо вже визначилися з певною партією, то і конкретний кандидат має бути від цієї ж партії. Виходить, що треба йти в зворотному напрямку? Спершу обирати кандидата, потім партію, адже встигнути за переходами деяких персон з партії в партію важко. Схоже, в Черкасах це зрозуміли.

Деякі кандидати не цуралися особисто роздавати агітацію за себе. Хтось в агітаційному процесі так шаленів, що не міг спинитися. Щоправда у звітах ОПОРА деяких видів порушень, наприклад, поширення агітації без вихідних даних, менше, ніж у минулі роки. Зате найбільше звернень було щодо пошкодження, руйнування і викрадення агітаційних кубів.

У Черкасах цьогоріч відбувається така собі мінівійна кубів. А от на етапі дочасної агітації не раз фіксували непрямий підкуп виборців: передвиборну благодійність, матеріальну допомогу тощо. Водночас із початком виборчого процесу були ремонти, встановлення парканів, лавок, пригощання кашею, солодкою ватою, навіть горілкою.

Найбільше кандидатів у Черкаській області – на посаду міського голови Городища: зареєструвалося аж 19 осіб. За крісло мера тут змагатимуться люди з Черкащини та з сусідніх областей, а от представник «Європейської солідарності» – підприємець Олександр Клімов – є уродженцем Ставропольського краю (Росія). Найменше кандидатів змагатиметься за посаду міського голови Кам’янки – всього двоє: чинний мер Володимир Тірон (від партії «Пропозиція») та голова Кам’янської РДА Богдан Солошенко (від партії «Слуга народу»). Причому обоє вказали, що є безпартійними.

Важливими і гучними є вибори в обласному центрі. На нещодавні дебати на «Суспільному» запросили найрейтинговіших – Анатолія Бондаренка (чинний мер, балотується від партії «За майбутнє»), Віталія Ільченка (балотується від «Слуги народу»), Віктора Євпака (балотується від «Голосу»), Сергія Кудактіна (балотується від «Європейської солідарності»).

Показово, що пан Євпак під час дебатів уточнив, що згідно з відомими йому соціологічними даними, саме він, а не пан Ільченко, дихає в спину чинному меру – лідеру виборчих перегонів. Розмови про те, хто займе друге місце в першому турі більш ніж важливі, як і те, чи відбудеться взагалі наступний тур виборів. Ще задовго до старту кампанії Бондаренко був упевнений у перемозі в першому турі, однак нині, кажуть, у штабах все ж готуються до другого туру, де за місце другим номером змагаються якраз представники «Голосу» і «Слуг».

Партії та процес

Ще у вересні соціологічна група «Рейтинг» прогнозувала проходження у міську раду Черкас насамперед таких партій як «За майбутнє», «Слуга народу», «Голос», «Європейська солідарність» та «Батьківщина» (перша п’ятірка) Проте, вже у жовтні соціологія місцевого дослідницько-аналітичного центру та внутрішньоштабна соціологія дещо різнилися від вересневих показників. Перші три партії залишалися такими ж. А от далі одні показували проходження в раду, разом із «Батьківщиною», партії ОПЗЖ, а інші – «Національного корпусу». Результати соцопитувань також стали поживою для активних обговорень на місцях.

«Загалом на цій виборчій кампанії – менша кількість кандидатів, більш ніж учетверо по області. Наприклад, менша кількість кандидатів до обласної ради, якщо порівняти з 2015 роком. На міського голову Черкас у 2015 році було 16 кандидатів, а тепер 13. Побільшало жінок серед кандидатів завдяки законодавству. Можна виокремити те, що зросла кількість зовнішньої реклами, зросла кількість агітації в соцмережах. Виросли й бюджети. Той же Антон Яценко (нардеп, очільник обласного осередку «За майбутнє») тільки зі своєї особистої сторінки витратив більше $6 тис. на рекламу в соцмережах. Кандидат на міського голову від «Голосу» Віктор Євпак за останній місяць витратив $3 тис. на рекламу в Facebook, міський голова Черкас Бондаренко витратив $640. «Партія Вільних демократів» – майже $300», – розповідає представник черкаського осередку ОПОРА Захар Колісніченко.

За його словами, так було й на минулих виборах, але тоді не так помітно. Законодавство поки не регулює рекламу в соцмережах. Організація каже, що відслідковуватиме, чи звітуватимуть згодом про ці використані кошти кандидати.

Щодо запозичення ідей, то тут теж кумедно було спостерігати, як, скажімо, сьогодні партія «Ошукані українці» проводила «громадський аудит» і репрезентувала результати своєї роботи, з якої вибудовувала план дій і стратегію на найближчі роки, а вже завтра «антикорупційний аудит» пропонував провести кандидат від «слуг».

Головним місцем бою нинішніх виборів стала центральна площа міста Черкаси, де колись стояв пам’ятник Леніну, а тепер мало не кожна політсила воліла провести репрезентацію своєї команди. Водночас десь у лісі знімала свої ролики ОПЗЖ, що спричинило певне кепкування у соцмережах, мовляв, зняли відео подалі від людей, щоб «не побили». А бити є кому. Доволі розкручений на місцевому черкаському рівні політичний проєкт Нацкорпусу, де «азовці» намагаються асоціювати себе з котиками, задля піару міг би добряче поганяти цю політсилу.

«Бандити віджимають квартири, і люди нам дзвонять, приїздіть. Як тут без агресії? Чому поліція бездіє?» – пояснює в ефірі одного з місцевих телеканалів лідер черкаського Нацкорпусу Дмитро Кухарчук, чому його команда інколи все ж буває досить рішуче налаштована з того чи іншого питання.

Та не всі в політикумі вирішили прив’язуватися до якоїсь політсили, йдучи у владу. Нардеп Сергій Рудик веде у владу людей від політичної партії «Команда Сергія Рудика. Час змін!» Хоча це не заважає самому парламентарю входити разом з іншим нардепом з Черкащини Антоном Яценком до групи «За майбутнє».

Деякі представники штабів не на диктофон кажуть, що чітко видно: певні політсили йдуть на вибори виключно для того, щоб долучатися до формування ДВК.

– Члени комісії можуть, якщо спостерігачі не звертають увагу, по декілька разів голосувати. Тобто, у списках є «мертві душі» і члени комісії, звісно, знають про них, – розповідає виданню одна з учасниць попередніх виборчих процесів. – Потім у нас ще була ситуація на минулих виборах, коли під вечір приїхав автобус, і чоловіки голосували. Вони приїхали організовано з однієї фірми і голосували за тих людей, хто не прийшов. Так само, якщо члени ДВК у змові, то їхні родичі можуть голосувати по декілька разів. І спостерігачі, якщо з ними домовились, затуляють очі. Тому вплив на ДВК має значення. Відсутність нормальних спостерігачів може призвести до фальсифікацій.

Та повернімося безпосередньо до кандидатів, які інколи досить несподівані. У такому порівняно невеликому обласному центрі як Черкаси лиш циркулюють чутки на тему, хто ж насправді впливав на формування тих чи інших списків. Ще в серпні під час представлення команди «слуг» біля підніжжя канівської Чернечої гори на сцену не вивели одного з кандидатів Сергія Лісового, який нині йде першим номером до обласної ради. Лісовий – син колишнього прокурора Черкаської області Миколи Леонідовича Лісового.

«Сьогодні настав час, коли ми делегуємо повноваження абсолютно невідомим людям. Ми не знаємо, які в них погляди, і найголовніше – загальна маса не цікавилася цим. І це стосується не лише партії Зеленського. За великим рахунком, усі партії, що беруть участь у виборах, відбирали кандидатів за однаковим принципом: це принцип лояльності і особистих зобов’язань та популярності», – каже виданню один зі співрозмовників, наближений до керівної верхівки лідируючої за опитуваннями в Черкасах партії.

Це ж закидають і новим молодим командам. Поширеним є твердження, що вони йдуть у владу, але не мають у своїх лавах досвідчених фахівців. А зважаючи на нинішнє виборче законодавство, люди можуть не розібратися до кінця, що галочку слід ставити біля партії, а цифру – зі списку кандидатів. Якщо ж він не набере необхідну кількість голосів, усі голоси перейдуть першому номеру списку. Врешті, ми можемо побачити досить неочікуваний склад ради, де «золоту акцію» можуть отримати нові місцеві політичні проекти. Відповідно, вони отримають і владу, як колись це вдалося «Свободі».

Хто будуть ці люди? Але чи звикати до нових облич черкащанам, якщо, наприклад, заступником міського голови Черкас тут була людина, у якої ця робота була першим записом в трудовій книжці (про це заявляв депутат Черкаської міськради, нинішній кандидат від Партії вільних демократів Олександр Згіблов).

Проте не лише до кандидатів є питання. У соціальних мережах багато черкасців висловлюють сум з приводу того, що «благодійних акцій» кандидатів у передвиборчий період стало менше.

Викликом зараз є також питання, пов’язане з карантином, адже за постановою Кабміну, у ДВК мають кожні півгодини робити провітрювання, протирати ручки, вже не кажучи про те, що всі мають бути в масках. Однак, за інформацією ОПОРИ, з районів досі надходять повідомлення про неналежне матеріально-технічне забезпечення ДВК.

фото з фейсбуку:

Назарій Вівчарик, передрук з "Українського тижня"