Читачі йдуть в Інтернет. Експерти радять газетам приєднуватися

Скільки ще будуть існувати газети і професія журналіста, чому потрібно активно спілкуватися у соцмережах і куди незабаром піде рекламодавець – ці та інші питання сучасних медіареалій експерти та представники відомих черкаських засобів масової інформації обговорювали під час круглого столу «Черкаські горизонти нових медіа». Участь у ньому взяв керівник освітніх програм Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» Олександр Власенко.

Друкована версія «Прочерку» доповнює сайт, а для газети «Акцент», навпаки, сайт є доповненням

Олексій Душейко: «Мета створення сайту «Прочерк» – розвиток незалежних ЗМІ»

– Це питання ми обговорювали роки три тому. Вибрали саме формат інтернет-сайту, бо вже тоді було зрозуміло, що це має перспективу. Як би там не було, але традиційні ЗМІ поступатимуться новим інтернет-медіа, – розповідає пан Олексій.

Про нові медіа і долю професії журналіста

Експерти підтверджують – інтернет-простір захоплює все більше коло відвідувачів, тож засобам масової інформації треба також активно його опановувати.

– Це величезний виклик для людей журналістської професії, бо тепер будь-який блогер, будь-яка людина, яка має активну громадянську позицію, може донести до аудиторії свої погляди, знання, очікування. Якщо проаналізувати тенденції, що є на Заході, то ми побачимо, що наклади щоденних газет постійно падають, – зауважує Власенко.

За словами пана Олександра, дехто навіть починає робити невтішні прогнози, мовляв, журналістики як професії вистачить ще на нинішнє покоління, а далі вона зникне взагалі.

– Я вважаю, що такі розмови передчасні, бо колись так само говорили, що зникне театр з появою телебачення. Але немає сумніву, що професія зміниться. Ми замовляли 6 років тому ґрунтовне дослідження, в результаті якого виявилося, що найбільш популярними скоро будуть  так звані нові медіа, – розповідає Олександр Власенко.

За словами експерта, нинішнє молоде покоління належить якраз до тих людей, хто не читає газети. І це не тому, що покоління зіпсоване:

– Це покоління, яке звикло фільтрувати інформацію дуже швидко, у них немає часу на те, щоб сидіти і довго читати. Це наша аудиторія, і ми маємо дати їй той продукт, який буде її задовольняти. Туди ж піде рекламний ринок. Якщо ми подивимося на рекламний ринок західних країн, то сьогодні він уже перевищив телевізійну рекламу.

Як переконує Олександр Власенко, саме інтернет-медіа – можуть бути найбільш об’єктивними. Бо вони не так залежні від фінансової ситуації, як друковані. Потребують значно менше вкладань, тож такий ресурс можна зробити залежним не від засновника чи спонсора, а від читача.

– Для цього треба його знайти, треба до нього достукатися, дати потрібну інформацію і вибудувати ті відносини з читачем, які будуть дозволяти існувати професії журналіста, а читачам давати можливість отримувати проблемну інформацію з цих, – каже фахівець.

Олександр Власенко (ліворуч) закликає газетярів не нехтувати інтернет-платформами

Представники черкаських газет визнають: наклад друкованих ЗМІ постійно зменшується. Тож нині кожна газета паралельно розвиває свій сайт. Щоправда, у кожного він існує по-своєму. Так, газета «Акцент» викладає інформацію в мережу уже після того, як вона вийде в друкованому вигляді. Утім, головний редактор видання Тетяна Пархоменко каже, що час вже змінювати підхід.

– Звісно, є певні побоювання, що, прочитавши інформацію на сайті, люди не захочуть купувати газету. Але будемо працювати над тим, щоб, можливо, давати якісь анонси з продовженням і таким чином зацікавлювати читача, – зауважує пані Тетяна.

Олександр Власенко радить медійникам ставити на сайт ту інформацію, яка з тих чи інших причин не потрапляє в друковану версію.

– Свого часу перед таким питанням стояв журнал «Наталі». Коли вони проаналізували зміст номера, то виявили, що практично вся інформація вже є в Інтернеті, але не в них, а в когось іншого. Так і прийшло рішення наповнювати сайт раніше виходу журналу.

У газеті «Прес-центр» сайт працює дещо автономно від газети. Однак поповнюється свіжими новинами, а вже по мірі виходу номера туди потрапляють і основні матеріали.

Газета «Прочерк» навпаки, виникла пізніше за інтернет-сайт. Як розповів керівник проекту Сергій Томіленко, таким чином редакція хоче не тільки формального визнання свого ЗМІ (оскільки сайти не мають реєстрації), а й додаткового залучення читачів до інтернету.

Про поширення інформації і увагу рекламодавців

Адміністратор сайту ТРК «Вікка» Наталія Некрасова має чималий досвід просування інформації в інтернеті та приваблення рекламодавців до сайту ТРК «Вікка». Раніше ця платформа телеканалу була дотаційною, а нині вже починає також на себе заробляти. Головне, каже пані Наталя, – створити унікальний продукт, який зацікавить цільову аудиторію. Це – головний аргумент для рекламодавця. Утім, вона визнає, що багато хто з рекламодавців – далекий від того, як живе світ інтернету.

– Аудиторія, як губка, поглинає всю інформацію про якісь цікаві новинки. Саме це має популярність і може допомогти в просуванні того чи іншого продукту. Крім цього, завдяки сайту, інформацію дивляться не тільки на Черкащині, де показує телеканал, а й в інших областях. А ще відео живе. Завдяки інтернету його можна переглядати знову і знову, – зауважує пані Наталя.

Каже: поширювати інформацію в інтернеті дуже допомагають соцмережі. І не лише серйозні, як, скажімо, Фейсбук, а й більш молодіжні, наприклад, ВКонтакті.

За спостереженнями Наталії Некрасової (в центрі), користувачі інтернету дуже люблять інформацію про різні новинки

Олександр Власенко підтримує: просування в соцмережах – важливе. Це піднімає відвідуваність, а отже, є додатковим аргументом для рекламодавця.

– Якщо аудиторія іде в інтернет, то що зробить рекламодавець? Піде в інтернет! Або ви будете там і матимете прибуток, або ви втратите його. Чому телевізійна реклама дорожча, ніж у друкованих ЗМІ? Тому що аудиторія більша. Інтернет-сегмент – та частина, куди рекламодавець буде іти, бо, по-перше, він дешевший, а по-друге, можна перерахувати і проаналізувати аудиторію, – коментує експерт.

Те, що рекламодавці цікавляться інтернетом, визнає і фахівець у галузі реклами – співзасновник PR-агентства «Оса» Марина Волошенко. Наводить приклад переформатування газети «Місто» і введення її до медіа-холдингу в поєднанні із порталом міської ради та журналом «Живи в Черкасах». Так само в інтернеті просувають і своє агентство, отримують звідти клієнтів і нову інформацію.

– Цікавість до інтернет-ресурсів з’являється. Хоч є певна категорія рекламодавців, які хочуть, так би мовити, «пощупати» продукт. Але в більш молодого покоління цікавість є саме до інтернету, – зауважує пані Марина.

Директор цього агентства Валентина Захарченко зауважує, що працює з усіма платформами. Але рекламодавець ще залишається більш консервативним, тому газети не втрачають позицій.

– Майбутнє в газет є. Просто треба ним правильно розпорядитися. Як би там не було, а інтернет не пахне. А свіжу газету чи журнал приємно погортати за чашкою кави. Тому просто потрібно вчитися працювати з інтернетом, – переконана Валентина.

Свої настанови медійникам дав і Олександр Власенко. Його порада – активно працювати в соцмережах, опановувати нові форми роботи, зокрема, відео, та давати локальні і гіперлокальні новини – те, що відбувається якомога ближче до читача.