Експерт з питань держбезпеки Василь Вовк: «Професіонали – не бажані для дилетантів, які оточують Президента України»

Генерал-майор юстиції Василь Вовк у останні місяці став доволі частим гостем Черкащини. Він – відомий в Україні експерт з питань державної безпеки, багаторічний очільник головного слідчого управління СБУ, людина, яка має досвід протистояння російським і сепаратистським спецслужбам на Донбасі.

Читачам «Прочерку» Василь Васильович розповість про реальний стан справ у війні на Сході України, стан кадрової та адміністративної роботи влади нашої держави, а також поділиться деякими роздумами щодо майбутніх перевиборів у 197-му виборчому окрузі (з центром у Каневі), призначених на 31 жовтня.

«Україна має працювати над тим, щоб не втратити більше»

– Василю Васильовичу, останнім часом ви часто буваєте на Черкащині. Це пов’язано з роботою, чи, можливо, у вас є тут інші інтереси, скажімо, політичні?

– Якщо ви натякаєте на вибори на 197-му окрузі, то хочу запевнити, що відвідувати Черкаси я почав задовго до того, як Олександра Скічка було призначено головою місцевої облдержадміністрації, після чого він достроково склав повноваження народного депутата, а Центральна виборча комісія призначила проміжні вибори на вказаному окрузі Черкаської області. У мене є тут справи, пов’язані з моїми функціональними обов’язками. Не буду посилатись на комерційну чи іншу таємницю, але на сьогодні розкривати, чим безпосередньо я займаюсь, не можу через специфіку своєї роботи і діяльності.

– Ми всі уважно стежили за стягуванням російських військ до кордонів нашої держави й дещо полегшено зітхнули, коли почався зворотній процес. Чи не зарано розслаблятись, особливо з урахуванням того, що відводяться людські ресурси, а багато техніки лишається?

– Наші політики або «співають» про вічну дружбу і любов, або про те, що завтра ми захопимо Кубань, Ставрополь, а можливо дійдемо до Уралу.

Але такі особи хоча би зрозумілі. Найбільш небезпечні ті, хто починає включати політико-філософські категорії й розказувати, що рано чи пізно Крим і Донбас повернуться в Україну й ми будемо квітнути разом. При цьому називають різні терміни – від 5 до 50 років. Інші передають прогнози від ворожки – типу, Путін завтра «помре» – й усе буде наше.

Росія нам не поверне окуповані території без того, щоб не повернути собі саму Україну. Україна має працювати, у першу чергу, над тим, щоб не втратити більше, а не висувати фантастичні версії щодо вступу в НАТО і з його допомогою звільнення Криму і Донбасу.

– Розумію, що давати прогнози – невдячна страва, але на вашу думку, в який спосіб і за яких умов можливе завершення війни на Сході?

– Я частково відповів на це питання вище. Але маємо розуміти, що завершення війни і повернення територій – це різні речі. На адміністративному кордоні з Кримом війни немає, але півострів залишається анексованим.

Щодо Донбасу Президенту України (читай керівництву держави, оскільки більшість у Парламенті його і Кабмін мав би бути також) потрібно зробити важкий вибір: або відмовитись від Мінських угод, або дати можливість РФ провести місцеві вибори в ОРДЛО нібито за українськими законами й таким чином легалізувати сепаратистів.

Очевидний цугцванг для нас – позитивних варіантів по Донбасу не залишилось. На жаль!

 «Влада сама не знає, що відбувається, та ще й перекручує факти»

– Ви є експертом з питань нацбезпеки і дуже часто коментуєте в ЗМІ і на ток-шоу події і процеси, пов’язані як із зовнішніми, так і з внутрішніми загрозами. І якщо зовнішня загроза зрозуміла – воєнні дії на Сході, то що є найбільшою внутрішньою?

– Безперечно, пандемія. Проблема з розумінням COVID-19 насамперед у тому, що дослідження відбуваються буквально у нас на очах. Ми всі стали свідками науки «на передовій», де її супроводжують суперечки, безлад, плутанина…

Ми отримуємо інформацію, що, нібито, закінчилась друга хвиля та маємо активно підключитися до вакцинації. Але при цьому ніхто чітко не пояснив і немає розуміння, які саме вакцини пройшли всі процедури реєстрації, які саме з них ми вже маємо в Україні, а які саме до нас доставлять і в якій кількості. Надто багато питань: «які саме», «коли саме», «скільки саме», «як саме», «кому саме» тощо.

Чому так заплутано? Відповідь очевидна: влада сама не знає, що відбувається. Й вбачаються ознаки, що навмисно перекручує факти!

Ви знайдете спеціалістів, які зможуть більш кваліфіковано роз’ясняти питання щодо боротьби із цією хворобою та процесу вакцинації, її необхідності чи навпаки. Я ж в цьому зв’язку із самого початку піднімав і до сьогодні вимагаю від влади відповіді на просте питання. Ось воно. На початку січня 2021 року Україна з державного бюджету перерахувала приватній харківській компанії «Лекхім» 964 311 264 гривень (без копійок мільярд) за китайську вакцину Sinovac. До цього часу контракт не виконаний, грошей українському народові не повернули. Що це?

– А як би ви кваліфікували з позиції відповідності вимогам національної безпеки дії депутата-ресторатора Тищенка, який став відомим цілою низкою порушень карантинних вимог та нещодавно організував масову вечірку в готелі? Багато говорили про те, що цим готелем управляє дружина голови Черкаської ОДА, що на вечірці був присутній сам голова облдержадміністрації Олександр Скічко.

– Щодо Тищенка, то він давно мав би віддати «мандатну душу», скласти депутатські повноваження та відійти… Йому навіть бізнесом уже займатись не рекомендовано. Він спаплюжив усе (політику, громадянську і корпоративну складові, комерційну діяльність), незважаючи на те, що в його оприлюднених діяннях не вбачається, слава Богу, явних ознак кримінальних правопорушень (злочинів).

В цьому разі даю саму негативну оцінку діям Олександра Скічка, у першу чергу, як члену команди Президента України Володимира Зеленського (усі вони мають молитися на нього за свої можливості). Закликаю його та усіх «слуг народу» (за винятком скромних і професійних представників, яких знаю не один десяток) включитись в активний пошук «клепки», яка дасть можливість побачити відсутність перспектив такої поведінки. Погано закінчували ті, хто хапав бога за бороду!

Щодо дружини Олександра – без будь-якого негативу. Тому що жінка, мама… До того ж, не має вона стосунку до адміністрування зазначеного готельного комплексу (підприємства).

– Торік під час запровадження локдауну деякі мери міст, у тому числі й міський голова Черкас Анатолій Бондаренко, виступили проти жорстких карантинних обмежень. Наскільки такі демарші є безпечними з погляду керованості державою як єдиним цілим?

– Для того, щоб була керованість країною, необхідно мати державу із усіма її офіційними атрибутами і обов’язково Конституцію як святиню. І якщо державні структури сяк-так у нас працюють, то із виконанням Конституції України є великі проблеми.

Складна форма взаємовідносин між місцевими «царьками» (не обов’язково у поганому значенні цього слова) і київськими «князьками». Вона дійсно потребує аналізу і виправлення, але це тема окремої розмови.

А ось із Конституцією України – у нас давно все зрозуміло – цю невеличку книжку чиновники давно викинули в кватирку. Переважна більшість статей не просто не виконується, а паплюжиться. Надто багато про що з цього приводу є розказати. Давайте зробимо окрему публікацію – це було б дуже цікаво читачам.

«У владі зараз дуже мало людей не тільки із досвідом, але й із відповідною кваліфікацією»

– Два попередніх голови Черкаської ОДА – ваші колеги, вони в свій час працювали в структурі СБУ. Як ви вважаєте, це достатній досвід, щоб керувати областю?

– Я знаю лише одного з них (це не означає, що я з ним знайомий), але маю зауважити, що «у минулому співробітник СБУ» – зовсім не значить, що він мій колега у всіх значеннях цього слова.

У владі зараз дуже мало людей не тільки із досвідом, але й із відповідною кваліфікацією – це велика проблема, яка може мати катастрофічні наслідки для держави.

– Після призначення головами Черкаської ОДА двох колишніх правоохоронців Володимир Зеленський доручив очолити цю облдержадміністрацію вихідцеві з шоу-бізнесу. Про що може свідчити така кадрова політика?

– Про відсутність кадрової політики і відповідної «лави запасних» із числа дійсно професіоналів (не профі-крадіїв-схемщиків). Вони – не бажані для дилетантів, що оточують Президента України.

– Ви доволі системно відслідковуєте політичні процеси, оскільки постійно коментуєте їх на телебаченні, у пресі, соцмережах. Що можете сказати про початок виборчої кампанії на окрузі № 197?

– Під час останньої поїздки на Черкащину в квітні бачив і у Золотоніському районі, і в самому обласному центрі рекламні щити із зображеннями, мабуть, потенційних кандидатів (а чим ще пояснити їх появу на білбордах саме тепер?) Звернув увагу, наприклад, на таку обставину: усі вони акцентують увагу і роблять основну ставку на те, що є або уродженцями Черкащини, або тут спочиває прах їх предків, або вони колись працювали чи тепер працюють на благо саме черкащан. Особливо тих, хто мешкає у Соснівському районі обласного центу, місті Каневі та Золотоніському районі. Нібито це вже має забезпечити 50% перемоги! Інколи така «передвиборча генеалогія» (родовід) і електоральна логістика мають досить кумедний вигляд. Був здивований і до цього часу не можу повірити, що основним «гречкосієм» на жовтневих виборах місцеві політтехнологи очікують побачити особу військову, а не якихось там бізнесменів.

– Місцеві політтехнологи передбачають і появу на окрузі таких «політиків-мастодонтів» як Ляшко та Гройсман, котрі, наскільки відомо, до області досі ніякого стосунку не мали. А ви вважаєте, депутат-мажоритарник повинен мати хоч якусь «прив’язку» до того регіону, який планує представляти в парламенті?

– Будь-який депутат має бути «прив’язаним» до усієї країни, а «мажоритарний» має священний обов’язок ще й чути, і бачити, і активно діяти на користь кожного із виборців свого округу, особливо простих людей.

– Ви у 2014 році теж балотувалися у Верховну Раду від партії «Народний фронт». Ви заперечили пов’язаність ваших візитів в область із наступними виборами. Але, все-таки, чи маєте намір спробувати свої сили на Черкащині? Можливо, вам якась партія пропонувала підтримку?

– Був кандидатом по 15-му виборчому окрузі як у 2012, так і в 2014 році. Обидва рази набирав по 30 тисяч голосів, але проходили інші. І Бог з ним – все, що не робиться, до кращого.

Так, щоб не жалітись, розкажу із приводу виборів до Верховної Ради лише один факт, який відомий багатьом відомим особам: Олександрові Турчинову, Володимиру Гройсману, Сергієві Пашинському...

У жовтні 2014 року Петро Порошенко запропонував мені знятися з виборів на користь (чи навіть без користі) кандидата Івана Спориша, його друга, відомого аграрія на Вінниччині. Пропонував звання генерал-лейтенанта і посаду заступника Голови Служби безпеки України-начальника Головного слідчого управління. Я відмовив…

– Ви є почесним президентом вінницького футбольного клубу «Нива». Любите футбол? Чи не тому ви відвідали черкаський стадіон і навіть зробили кілька фото на його фоні?

– Так, маю слабкість, навіть занадто… Черкаський «Дніпро» схожий долею із вінницькою «Нивою». Бажаю обом командам найближчим часом розпочати рух у вищий ешелон українського футболу. Це реально, я знаю!

– Чим ще вам сподобалися Черкаси?

– Неймовірний Дніпро при в’їзді в Черкаси, неймовірний… Й це, однозначно, заслуга як могучої річки, так міста Черкас, яке зразу ж огортає своєю позитивною аурою.