Фракцію пропрезидентської політичної сили «Слуга Народу» в обласній раді віднедавна очолює досвідчений депутат і фаховий менеджер Анатолій Яріш, за плечима якого керівництво Черкаським районом і департаментом аграрної політики ОДА. Про те, які завдання від ставить перед собою і перед фракцією, що відбувається у системі місцевого самоврядування, які зміни очікуються в агропромисловій галузі та які сподівання фахівців щодо цьогорічного врожаю – у інтерв’ю, яке політик дав для читачів «Прочерку».
– Анатолію Анатолійовичу, нинішнє скликання обласної ради має доволі відмінний від попереднього персональний склад. Як на вашу думку, теперішні депутати більше налаштовані на конструктивну співпрацю чи на протистояння?
– Думаю, всі жителі Черкащини, які цікавляться місцевою політикою, і особливо журналісти, добре пам’ятають, як довго відбувалося, по-народному кажучи, «запрягання» цього скликання депутатів перед початком роботи. Відбулося декілька засідань установчої сесії. Але на сьогодні обласна рада працює конструктивно. Краще довго «запрягати» (проводити перемовини, дискусії), але в результаті досягти компромісу й почати активно рухатися вперед. Що врешті й відбулося. Наразі конструктив є з боку всіх фракцій. На мою думку, так і повинно бути, це все-таки місцевий представницький орган, який вирішує здебільшого практичні питання. Сподіваюся, цей конструктив збережеться в нашій каденції якомога довше.
– Ви говорите про «конструктив» у обласній раді. Навколо чого він формується?
– На мою думку, об’єднавчим фактором може бути реалізація стратегії розвитку нашої області. У нас є документ, який має саме таку назву – «Стратегія розвитку Черкаської області на 2021-2027 роки», в якому визначено три глобальні цілі, до яких ми і рухаємося: перша – високотехнологічна, продуктивна, експортоорієнтована економіка, друга – професійні, адаптивні, згуртовані люди, третя – висока якість життя (екологія, безпека, інфраструктура).
– Розподіл коштів – це завжди зіткнення різних інтересів, це поява незадоволених, виникнення нових суперечок. Розкажіть, будь ласка, про рішення останньої сесії, на якій розглядалися бюджетні питання.
– У нас накопичилися залишки з минулого року та кошти завдяки виконанню бюджету цього року. Саме цей бюджетний ресурс і розподіляли на минулій сесії. Було багато питань, які потрібно вирішувати, «закривати». В результаті було обрано декілька напрямків. Приміром, виділено значну суму коштів освіті – на обладнання навчальних закладів обласної комунальної власності протипожежними системами. Велику суму виділили на закупівлю обладнання для закладів охорони здоров’я – обласної лікарні, кардіоцентру, обласної дитячої лікарні, онкодиспансеру. Забезпечили виплату соціальних стипендій дітям-сиротам у закладах освіти. Збільшили видатки на оплату праці працівників закладів освіти обласного підпорядкування, на програму підтримки територіальної оборони Черкаської області. Розподіл коштів відбувся конструктивно, без гострих суперечок.
– Віднедавна ви очолюєте в облраді фракцію «Слуга Народу». Які завдання ви ставите перед собою та перед фракцією?
– Передусім – організувати ефективну роботу фракції, налагодити комунікацію з головою обласної державної адміністрації Олександром Скічком, головою обласної ради Анатолієм Підгорним, з іншими фракціями.
Крім того, потрібно максимально використовувати експертність наших депутатів. У нашій фракції є представники різних професій, наші депутати обіймають різні посади. Серед нас – підприємці, досвідчені керівники підприємств, лікарі, освітяни, управлінці. Кожний – фахівець у своїй справі. Моє завдання – максимально використовувати цю експертність наших депутатів. Наприклад, на останній сесії ми підготували звернення до Кабінету Міністрів щодо необхідності виділення додаткового ресурсу на закупівлю шкільних автобусів. Дякую колегам-депутатам із інших фракцій, які нас підтримали. Також на сесії виступив очільник обласної дитячої лікарні Микола Кондрацький, який розповів про актуальну проблематику медичних закладів. Він зазначив, що хоча в останні роки приділяли увагу медзакладам, залишаються проблеми браку важливого медичного обладнання. Я як фахівець у аграрній галузі також виступив із проєктом звернення до уряду щодо недопущення заборони експорту соняшнику і соняшникової олії.
– Вас обрано заступником голови Всеукраїнської аграрної ради. Розкажіть, будь ласка, що це за організація?
– Це – неурядова організація, до якої входить близько тисячі сільськогосподарських товариств, які разом тримають земельний банк у розмірі 3,5 мільйонів гектарів землі. Основні завдання організації – представництво і захист інтересів аграрної ради, підвищення рівня ведення сільського господарства України до рівня провідних країн світу, напрацювання законопроєктів у аграрній сфері.
– А взагалі як держава сьогодні бачить розвиток аграрного сектору?
– На різних рівнях усі наголошують, що аграрна сфера є дуже важливою для України, що Черкащина – аграрна область. Але саме в аграрному секторі у нас тривалий час не було стратегічного бачення розвитку галузі. Наразі за ініціативи Президента розроблено Національну економічну стратегію на період до 2030 року, в якій значну увагу приділено, зокрема, й візії аграрного сектору. Наголошено, що Україна має стати одним із глобальних центрів продовольчої безпеки, світовим лідером постачання продуктів харчування з високою доданою вартістю та технологічно інтенсивними сервісами для агросектору. У рамках Національної стратегії по кожному напрямку українськими і міжнародними експертами було напрацьовано досить продуктивну, дуже об’ємну, конструктивну візію, а також низку конкретних завдань, що потрібно буде зробити в агросекторі, щоб досягти поставленої мети.
В останні роки держава активно надає допомогу різним секторам аграрного виробництва. Так, у 2021 році здійснюється фінансова підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства, державна підтримка розвитку фермерських господарств, програма підтримки суб’єктів господарювання АПК шляхом здешевлення кредитів, програма здешевлення сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, програма підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції. Крім того, визначено нові напрямки державної підтримки – страхування сільськогосподарської продукції, зрошення, органічного виробництва, картоплярства, вирощування нішевих культур (гречки). Про ці програми можна говорити довго і докладно, в них багато цікавого.
– Із 1 липня в Україні запроваджується ринок земель сільськогосподарського призначення. З цього питання думки українських політиків та аграріїв розділилися. На вашу думку, це крок уперед в розвитку української економіки чи небезпечний експеримент?
– На мою думку, це – все-таки крок уперед. Сам термін «власник землі, паю» передбачає, що людина може ним користуватися, здавати в оренду, продавати. Якщо ж останнє неможливо, то право власності не є повноцінним. Це право, а не зобов’язання. Ринок землі працює у багатьох цивілізованих країнах, в тому числі й у наших найближчих сусідів, приміром, у Польщі. Але, враховуючи недосконалість нашої судової і правоохоронної систем, земельна сфера потребує багатьох запобіжників, що і зроблено у відповідному Законі України.
Щодо запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення існує багато міфів. Серед аграріїв існують цілком обґрунтовані побоювання, але біда в тому, що деякі політики підіграють цим побоюванням, вводять людей в оману. Серед поширених міфів – що закон нібито дозволяє придбавати землю іноземцям (насправді в документі чітко сказано: іноземці не мають права купувати землю). Ще один міф: мовляв, потужні агрохолдинги відразу розкуплять землю селян (хоча в законі передбачена заборона до 2024 року купувати землю юридичним особам; її можуть купувати лише фізичні особи, і то в одні руки не більше 100 гектарів).
Як зазначив міністр агропромислового розвитку України Роман Лещенко, є ще певні нюанси, які потрібно врегулювати в законодавстві, в нормативних актах. Державна влада не очікує з 1 липня якогось особливого буму продажу землі.
– Торішня погода виявилася доволі невдалою для українських аграріїв. Цьогоріч, як здається, погодні умови значно кращі. Чи можна очікувати, що цьогорічний урожай буде кращим, ніж торік?
– Так, торік погодні умови, на жаль, були не найкращими. Як у всій Україні, так і, зокрема, на території Черкаської області була посуха. Відповідно до супутникових даних, одними з найгірших для аграріїв погодні умови були саме на Черкащині. Тож зрозуміло, що врожай ми недоотримали. Якщо у 2019 році зернових і зернобобових культур у нас було намолочено 4 мільйона 600 тисяч тон, то у 2020 році – лише 2,5 мільйону.
Цьогоріч ми мали гарну зиму. Було достатньо вологи, навесні пройшли рясні дощі. Не будемо загадувати, але, дай Бог, урожай має бути набагато кращим, ніж торік.
– Ви п’ять років очолювали Черкаський район – спочатку як голова районної ради, потім – як голова райдержадміністрації. Як, на вашу думку, – нинішнє укрупнення районів піде їм на користь чи принесе шкоду?
– Укрупнення районів – один із етапів реформи децентралізації. Як управлінець із досвідом, я розумію, як непросто керувати навіть маленьким районом. Що вже говорити про укрупнений. З іншого боку, повнота влади нині зосереджується у територіальних громадах, і районна влада відіграє вже не настільки важливу роль, як раніше. Новим очільникам потрібно вибудувати систему співпраці з головами об’єднаних територіальних громад. Це буде непросто, але можливо.
– У збільшених районах утворено ради. Багатьох цікавить, які повноваження новостворених районних рад?
– Нині вони, по суті, виконують ліквідаційні процедури. На балансі районних рад залишилися певні об’єкти комунальної власності. Впродовж останніх місяців райради інвентаризували та передавали громадам майно – школи, територіальні центри соцобслуговування, будинки культури, центральні районні лікарні тощо. Я бачу логічним, що після завершення цього процесу до Конституції України буде внесено зміни, і таку інституцію як районні ради буде ліквідовано.
– Цей рік – рік 30-річчя Незалежності України. Як вам як депутату і представнику провладної сили бачиться святкування цієї дати?
– Президент України Володимир Зеленський під час нещодавньої пресконференції оголосив своє бачення відзначення 30-річчя Незалежності. Зокрема, передбачаються відвідини главою держави Черкаської області, відкриття нового пам’ятного знаку на місці географічного центру України. Обласна державна адміністрація готує заходи щодо відзначення свята й на рівні області. Час ще є. Впевнений, все буде організовано на високому рівні.
Максим Степанов
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису