31 жовтня на виборчому окрузі №197 з центром у Золотоноші відбудуться проміжні вибори народних депутатів. Вакансія мажоритарника з'явилась, коли обраний тут нардеп Олександр Скічко відмовився від мандату, отримавши посаду голови Черкаської облдержадміністрації. За новий мандат змагаються 26 кандидатів від партій та самовисуванців.
Одним з кандидатів у народні депутати по округу №197 став Григорій Козьма – журналіст-розслідувач, який опублікував більше двадцяти розслідувань і з них вісім вже стали гучними кримінальними провадженнями. У 2018 році на Григорія скоєно замах на вбивство – зловмисники готували ДТП зі смертельними наслідками. Від біди врятували криза виконавця, а також самооборона журналіста – він відкрив по нападникам вогонь з зареєстрованої зброї.
Журналіст родом з молдавського села Озерне, що на Одещині. Але Черкаська область йому не чужа. Сьогодні він є кількаразовим переможцем конкурсу журналістських розслідувань пам’яті Василя Сергієнка, який, до речі, родом з нашої області.
«Моя участь в цій кампанії не є формальною. Без сумнівів. Не боюсь програти, перемогти – теж. Що поєднує мене з Черкащиною, спитаєте ви. Зрозумійте: Україна – єдина,» – написав Григорій Козьма у своєму Facebook.
– Григорій, пряме питання: чому журналіст з Одеси балотується у нардепи і чому саме на Черкащині?
– Україна утворилась на руїнах тоталітарної держави, яка нібито вела людей у світле майбутнє, а насправді намагалась зробити все для збереження влади у партійної комуністичної номенклатури. Дотепер у владі багато тих, для кого влада – лише засіб контролювати ресурси, якими багата наша країна. Але Україна як молода держава потребує доскональних перетворень і повної відмови від тоталітарного минулого – і починати потрібно із законів, нормативно-правової бази, де достатньо актів, прийнятих ще за радянських часів. Коли йдуть реформи і нічого не змінюється - це дратує і тому виникло бажання зробити деякі зміни самому.
Мені є що запропонувати черкащанам. Звісно, проблеми по всій країні схожі, але є й нюанси залежно від регіону. Планую брати кожну проблему і вирішувати її. Я не заангажований перед місцевими олігархами й політиками, їх не знаю і, мабуть, знати не хочу. Проте хочу знати проблеми округу і вирішувати їх, передусім, екологічні проблеми, які однозначно вийшли на перший план – це проблеми смітттєпереробки, якості води і повітря, збереження зелених насаджень і українських черноземів.
– Наскільки ви добре підготувалися: є команда юристів, колег-журналістів, однодумців? Адже за нинішніх умов ми знаємо, що перемогу треба вміти не лише здобути, а й втримати. Згадаймо хоча б 87-й округ, де Шевченко боровся проти Вірастюка…
– Безумовно, ці вибори розбуркають місцевий політикум. Черкащина – серце України, а серце б’ється. І ми будемо битися. До змін в країні я вже давно готовий і ця готовність постійно оновлюється – в залежності від нових викликів, змін, новацій. Для цієї виборчої кампанії наша команда підготувала декілька цікавих пропозицій для територіальних громад. Юридичний блок команди – достатньо сильний і готовий як атакувати суперників в рамках закону, так і захищатися від них.
Усвідомлюю, що я не тутешній. Та нам вже годі користуватись принципом "де родився, там і згодився". Україна велика, і кожен з нас може жити та працювати там, де подобається. Наприклад, в Одесі ми спільно працювали з журналістом Богданом Осинським, який родом зі Сміли. Наразі очікую, що скоро він приїде на Черкащину допомогти мені в передвиборчій кампанії.
– Ви самодостатня людина?
– Для мене журналістика, журналістські розслідування – це хобі. Все ж основний вид моєї діяльності – аналітика і підприємництво. У мене декілька автомобілів, є трішки грошей – стільки, скільки мені потрібно, щоб бути незалежним.
– Розкажіть про свої статки. Кажуть, щоб балотуватися, треба заплатити 60 тисяч гривень завдатку. Тут спроба не залізти до вас у кишеню, а розібратися, наскільки ви можете бути фінансово самостійним?
– У мене немає якихось зобов’язань перед певними групами абощо. За реєстрацію мене як кандидата, як вже звучало у ЗМІ, внесок зробила партія. Але, в принципі, я міг би сам сплатити внесок. Підприємницька діяльність за минулий рік дала прибуток в мільйон гривень. Цьому передувала значна аналітична робота, підготовка рекомендацій, методологій. Аналітичний продукт нашої команди купували і продовжують купувати, тому й маємо кошти, бо працюємо.
– Що ваша команда вже може запропонувати виборцям, зважаючи на обізнаність з роботою влади завдяки журналістським розслідуванням?
– Я пропоную виборцям в реальному часі забезпечити максимальну прозорість того, до чого я дотичний. Готовий допомагати знаходити і публікувати, піддавати розголосу все те, що ховають від виборців. Тому й пропоную прозорість. Це ключове. Маю на увазі використання бюджетних коштів, які мають освоюватися максимально прозоро, а не йти на збагачення тих, хто перебуває при владі. Як головний редактор журналу «Громадське слідство» я опублікував три щорічних випуски з журналістськими розслідуванням про корупційні правопорушення на Одещині, про схеми заволодіння ресурсами країни і про те, чому таке стало можливим. Подібне можна готувати відносно Черкащини.
Є ще один напрямок, про який хочу детально розповісти. В рамках підприємницької діяльності ми разом з командою здійснюємо моніторинг усіх грантових програм, що діють в Україні. Результатом такого моніторингу є документ з досить значним обсягом інформації - інструкції, методичні рекомендації, відомості про актуальні грантові конкурси для територіальних громад та організацій громадянського суспільства. І цей документ, з урахуванням територіальних особливостей надання грантів і відповідними рекомендаціями, отримували багато громад. Зрозуміло, що на договірних засадах. Такий моніторинг не готують ані Міністерство регіонального розвитку, ані обласні державні адміністрації!
– Такі матеріали могли б бути корисні в громадах, як я розумію…
– Був би дуже радий, якщо округ №197 з моєю допомогою став би грантовою столицею України. А напрацьований нашою командою матеріал сприяв би використанню всіх потужностей організацій громадянського суспільства, всіх потужностей органів державної влади та місцевого самоврядування для залучення на округ коштів міжнародних партнерів - в освіту, медицину, культуру, спорт, благоустрій, енергозбереження та інші сектори реальної економіки.
– Чи не пізно ви вирішили включитися в інформаційну боротьбу за округ? Чи встигнете?
– Ніколи не пізно включатися в інформаційну війну, намагатися щось змінити. Ніколи не пізно змінювати країну на краще. Окрім того, не хотілося й лізти поперед інших. Інколи краще спершу подивитись, що пропонують інші і як вони діють, хто з них використовує адмінресурс на різних рівнях…
– Коли буде вирішальний час?
– Останні тижні завжди вирішальні. Я займався довгий час східними єдиноборствами. І для мене ці вибори схожі немов на 12 раундів, де 11 раундів треба протриматися, а в 12-му зробити все можливе, щоб перемогти найсильнішого опонента.
– Цікавить ваш досвід роботи у владі. Ви були сільським головою? Скільки років? Чому доводилося судитися?
– Скажу, що я завжди вважав: треба братися самому змінювати щось, а не перекладати на когось відповідальність. Починати слід з малого, змінювати щось навколо себе на вулиці, у дворі, в населеному пункті де живеш. Я народився у молдавському селі Озерне на Одещині й у 23 роки був обраний сільським головою в рідному селі. Фактично, на той час, у 2006 році, став наймолодшим сільським головою в Україні.
Висуваючись від команди Віктора Ющенка, ще тоді я пропонував провести, в якійсь мірі, декомунізацію обличь – щоб нові люди йшли у владу. Але в ті роки в області був пік розвитку Партії регіонів. Від місцевих регіоналів було ініційовано безліч спроб завести на мене кримінальні справи, але усі намагання недоброчесних правоохоронців та можновладців відбив у суді. Вже потім, під час святкування Дня місцевого самоврядування, мені вручили грамоту – за принциповість у виконанні обов’язків. Опонентам все ж довелося визнати, що я в свої 23 роки таки дотримувався букви закону і діяв згідно правил і норм, а не просто, щоб підіграти тим чи іншим сумнівним особам.
– Щодо нападів як на журналіста. Через що власне довелося постраждати? Який матеріал так болісно сприйняли і хто саме?
– За матеріалами моїх журналістських розслідувань було розпочато 8 солідних кримінальних проваджень. Два з них розслідувало НАБУ, зокрема, щодо намагань захопити військовий аеродром для подальшої житлової та комерційної забудови. В серпні 2018 року був скоєний замах на вбивство – в мою автівку в’їхала вантажівка і я чудом врятувався. Як встановило слідство, в організації та реалізації злочину було задіяно 5 осіб, а затримані були лише виконавці. Ще двох на цей момент оголошено в міжнародний розшук. Кримінальне провадження за фактом нападу до кінця не розкрито і досі невідомо, яке з розслідувань було поштовхом для замаху. Вже декілька років я ходжу в суди.
– Завжди до приїжджих ставимо питання: а чи готові вони переїздити у разі перемоги в Київ і, що важливіше, чи готові потім вертатися в округ?
– Відповім коротко: так, готовий. Я давно для себе вже дав відповідь на це питання. Більш того, я і в разі програшу готовий лишатися в окрузі і працювати. Часто виборці стикаються з ситуацією, що вибори проходять і кандидати зникають з округу. Маю на увазі передусім тих, хто не пройшов до Верховної Ради. Тих, хто пройшов, ще можна побачити іноді на окрузі, а тих, хто програв, виборці зазвичай не бачать до наступних виборів. Це свідчить про те, що кандидати не дуже й переймалися проблемами округу, про які вони говорили під час перегонів. Тому пропоную кандидатам у народні депутати в окрузі 197 створити клуб тих, хто планує працювати, допомагати, брати участь у житті округу і після виборів, особливо, якщо вони не будуть обрані народними депутатами.
Я готовий працювати на окрузі незалежно від результатів виборів. Готовий до чесної боротьби зі своїми опонентами та до боротьби за довіру виборців. Довіру, яку обіцяю примножувати. Не боюсь програти ці вибори, виграти їх - теж не боюсь.
– У нас часто цікавляться, хто кому кум брат сват? Розкажіть про свою родину з якої ви походите? Окрім того, знаю, що вам доводилося працювати і перекладачем?
– Я з простої родини, батьки прості люди. На жаль, батьки розлучилися, коли мені було 4 роки. Контакти з батьком підтримувались, але що дуже прикро, він помер, коли я був в 6 класі. Довелося рано дорослішати і рано працювати. Втім, коли ти працюєш, то маєш перевагу перед однолітками, адже отримуєш такий бонус, як досвід. Зараз з найближчих людей є мама, і я дуже ціную спілкування з нею. Щодо кумів і сватів, то це не визначальне для мене.
Місць роботи в мене було декілька, працював в різних сферах і напрямках, намагався робити це добре. Безумовно, родзинка серед місць роботи - коли я був синхронним перекладачем з румунської мови. Мабуть, найбільше, що тут пригадується, це переклад екс-міністра МЗС Володимира Огризка, що був колись при Ющенку. А найнуднішим був переклад з експлуатації комбайну, ця робота зайняла мало не всю зиму. Мало не за кожним словом довелося звертатися до словника. Я знаю про комбайн все (ред: посміхнувся).
– Ми говорили про цікаву ідею створення такого собі клубу кандидатів в нардепи, які не виграли, але працюють і далі для округу. А які ще є пропозиції?
– У мене є інша цікава ініціатива. Зазвичай, помічники народних депутатів – це «рішали», які прикриваються посвідченнями Верховної Ради.
У випадку мого обрання народним депутатом зобов’язуюсь провести конкурс на посаду помічників народного депутата, обираючи по одному помічнику з кожного села та міста на окрузі 197. Своїми помічниками я бачу людей, які будуть моральними та громадськими авторитетами з бездоганною репутацією. Підкреслюю, моральними, а не кримінальними.
Помічники народного депутата повинні бути совістю перед виборцями, піклуватися проблемами села чи міста, закріпленого за ними. Тому вони мають бути публічними, тими, кого будуть рекомендувати люди. Ніяких прихованих помічників.
– Чим займаєтеся на теперішньому етапі виборів? Що у вас за документи на столі?
– Я і моя команда працюємо над картою проблем округу. Планую брати кожну проблему і вирішувати її, бо, як я казав, не заангажований перед місцевими. Думаю, в цьому одна з моїх переваг.
* передвиборна агітація
реклама
Коментарі
Можливо, крім "нових облич", потрібні ще якісь критерії?
Стрічка RSS коментарів цього запису