Учасники конкурсу «Село: кроки до розвитку» захищали свої бізнес-плани

55 претендентів із шести районів Черкащини взяли участь у цьогорічному конкурсі мікрогрантових проектів для сільських громад «Село: кроки до розвитку», який проводить ПАТ «Миронівський хлібопродукт». Нагадаємо, на Черкащині проект реалізовує ТОВ «НВФ «Урожай».

– Порівняно з торішнім конкурсом цьогоріч розширилася географія його проведення, більшою стала й кількість переможців, – розповів журналістам координатор конкурсу, виконавчий директор Черкаської обласної громадської організації «Ресурсний центр АНГО» Анатолій Рекун. – Якщо торік подати заявки могли представники трьох районів Черкащини, то цьогоріч – шести. Серед проектів є багато дуже цікавих: бджільництво, зелений туризм, виробництво товарів. Найактивнішими стали підприємці Черкаського і Чигиринського районів.

На думку Анатолія Рекуна, конкурс уже довів свою важливість для жителів черкаського села. Але є декілька проблем, і серед них  – нерівномірність участі в ньому представників різних районів та схильність претендентів подавати бізнес-плани в останній момент, коли вносити в них необхідні корективи буває вже запізно.

На думку координатора, сума гранту є достатньою для початку бізнесу; вона дає можливість підприємцеві-початківцю впевненіше робити у своїй справі перші кроки.

Крім бізнес-складової, конкурс містить і соціальну складову. Тобто, кожен учасник проекту показав, як його задумка вплине на інших членів громади: наприклад, підприємець може виділити частину своєї продукції представникам найменш захищених верств населення, поділитися набутим бізнес-досвідом із односельцями або створити нові робочі місця.

У конкурсі брали участь як підприємці-початківці, так і більш досвідчені сільські бізнесмени, що хотіли б розширити і розвинути свою справу.

За нову для Черкащини справу – розведення раків у спеціально підготовлених водоймищах – вирішила взятися студентка-економіст Валентина Чупилка із Горобіївки Канівського району.

– Я закінчую магістратуру. Буквально півроку – й доведеться шукати роботу. Не секрет, що молодій людині знайти гідне місце – проблема. От я і вирішила: чому б мені не розпочати свій бізнес? Тим більше, що свою підтримку пообіцяв мій дядько, який займається фермерським господарством, – розповіла «Прочеркові» Валентина.

За словами дівчини, вона має всі риси характеру, які необхідні підприємцеві.

– У нас в університеті проводили тестування. Я входжу в 5 відсотків людей, які за своїм психологічним складом найбільше підходять для підприємницької діяльності, – з усмішкою похвалилася Валентина.

А от Ніна Пустовойт із Межиріча Канівського району, яка розвиває туристичний проект «Мамонтландія», вже має певний досвід підприємницької діяльності. Вона організувала екскурсії до місця розкопок палеолітичної стоянки мисливців на мамонтів, а також пропонує цілу низку розваг для дітей та молоді на тему життя первісних людей. Тепер вона хоче розширити проект. Зокрема, серед її планів – облаштування на стіні «тематичного мамонт-кафе» барельєфу мамонта в натуральну величину.

– Так роблять у європейських країнах, де я бувала, – зазначила Ніна Олексіївна. – Такі барельєфи стають «візитівками» місць відпочинку, на їхньому фоні туристи фотографуються на пам’ять. Та й узагалі такі штуки зацікавлюють проїжджих.

Ніна Пустовойт розповіла «Прочерку», що наразі побувати у «Мамонтландії» хоче така велика кількість туристів (здебільшого школярів), що прийняти всіх організатори проекту вже не в змозі. Тому бізнес треба розширювати – потрібні інвестиції.

– А до того ж можливість розвитку бізнесу в селі самотужки, без інвестицій, сьогодні, на жаль, дуже обмежена, – розповів Анатолій Леонтьєв – колега Ніни Олексіївни по проекту і викладач Канівського коледжу культури і мистецтв. – А між тим, Межиріцька стоянка мисливців на мамонтів має всесвітнє значення. Я переконаний, що гранти, які пропонує МХП, можуть дати поштовх до переходу черкаського бізнесу, й зокрема так званої «економіки вражень», на цивілізовані, європейські стандарти.

Серед учасників конкурсу – люди із дуже різним досвідом. Так, Олег Скрипка із Синявки Канівського району – колишній працівник одного з підприємств МХП. Наразі він вирішив узятися за власний бізнес – вирощування грибів.

– Я поспостерігав за іншими підприємцями, які займаються грибами. Бачу, що справа в них іде непогано. Тож вирішив спробувати й собі. На сьогодні вже маю певний досвід, – зазначив Олег Миколайович, додавши, що розраховує на допомогу й підтримку в майбутньому бізнесові з боку своєї родини.

Вирішив спробувати себе у бізнесі й колишній військовий Ігор Усик із села Глушки Корсунь-Шевченківського району. Разом із сім’єю Ігор Іванович розводить кіз і виробляє із козиного молока бринзу. Зараз у нього 40 тварин, але він вважає, що міг би утримувати до 150-ти й створити два додаткові робочі місця.

– Грант МХП мені потрібний передусім для того, щоб закупити сучасне холодильне обладнання, – пояснює Ігор Усик. – Бринза – це «живий» сир, тому при його зберіганні дуже важливо не лише мати холод, а й організувати постійний обдув продукту. Коли бринза якісна – проблем із її збутом немає. Мені з сім’єю навіть не доводиться вивозити її на ринок – люди самі приходять до нас і купують. А деякі туристи з Києва чи Одеси, скуштувавши нашої бринзи, потім просять відправляти цей сир їм попутками...

Серед учасників конкурсу є люди, майстерність яких відточувалася роками. Жителька Катеринополя Таміла Кріпаченко має великий досвід у випіканні хліба – починаючи від досить дешевих соціальних сортів і до спеціальної хлібо-булочної продукції для різноманітних торжеств. Свою продукцію жінка продає у власній крамниці на ринку, а також виробляє на замовлення. Серед клієнтів Таміли Андріївни – і Катеринопільська філія ТОВ «НВФ «Урожай».

– Напередодні базарних днів (а їх у Катеринополі – три на тиждень) випікаю по 80 «соціальних» хлібин і близько 150 штук дрібної випічки, – розповіла Таміла Кріпаченко. – Не приховую, що основний прибуток приносить саме випічка – здебільшого, це булочки. Маючи досвід і виробництва, і реалізації своїх виробів, я впевнена, що, придбавши завдяки грантові сучасну піч, змогла б збільшити своє виробництво в багато разів. Тож сподіваюся на підтримку МХП.

Серед учасників конкурсу – не лише окремі бізнесмени. Приміром, сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Росава» з села Черепин Корсунь-Шевченківського району сподівається отримати кошти на придбання гранулятора – цей прилад дозволить значно здешевити для учасників кооперативу відгодівлю кролів, а також дасть можливість виробляти для сільських опалювальних котлів пилети.

Ще один учасник конкурсу, Олег Куць із Озерища Канівського району, планує розширити свою пасіку й реалізовувати продукти бджільництва. Він уже досить досвідчений бізнесмен. Проте, розведення бджіл досі було його хобі, а не основним родом занять.

– Я дотримуюся філософії: бери те, що тобі дає природа, – зазначив Олег Леонідович. – Бджоли – це справжній дар, який здатний не лише урізноманітнювати наші страви смачним медом, а й підтримувати й зміцнювати здоров’я різноманітними продуктами бджільництва.

Розширивши свою пасіку і закупивши нове обладнання, Олег Куць планує зробити її джерелом стабільного доходу для своєї родини й осередком для подальшого розвитку бджільництва у селі.

Ще більш амбітні плани – в Наталії Фатєєвої із села Думанці Черкаського району. Наталія Миколаївна планує вирощувати спаржу на експорт!

– Спочатку ми думали вирощувати малину. Але потім зважили на те, що вона досить швидко псується. Поспілкувавшись із людьми, дійшли висновку, що дуже перспективною культурою є спаржа. В нас вона ще не дуже популярна, але завдяки своїй корисності вже має своїх стійких прихильників. Тож ми й вирішили вирощувати цю культуру на своїй ділянці. Вона стає рентабельною не відразу, адже кілька років має розростися, але в перспективі ми можемо не лише постачати паростки спаржі в ресторани, кафе, супермаркети й лікувальні заклади, але й спробувати вийти на закордонні ринки, – переконана Наталія Фатєєва.

Крім уже згаданих учасників, є й чимало інших, які пропонують свої оригінальні проекти. Це і вирощування часнику, і виробництво екологічно чистих ягід, і вирощування розсади овочів та квітів, і виготовлення комбікормів, і пошив одягу... Хто стануть переможцями – стане відомо невдовзі. Підбиття підсумків конкурсу триває.

Цьогоріч конкурс проводиться на Черкащині вже вдруге. Взяти в ньому участь змогли сільські бізнесмени з Городищенського, Канівського, Катеринопільського, Корсунь-Шевченківського, Чигиринського і Черкаського районів. Досвід Черкащини з проведення конкурсів мікрогрантів «Миронівський хлібопродукт» цього року вирішив поширити також на Вінниччину.

Як прокоментував директор ТОВ «НВФ «Урожай» Олег Васецький, більшість учасників конкурсу «Село: кроки до розвитку» – це категорія людей з нетрадиційним для нас, українців, мисленням. Це новий тип українців, насамперед соціально активних, які здатні щось змінювати, і якраз з них має початися нова держава.

– Всі учасники і їхні бізнес-проекти, на мою думку, гідні перемоги. Тому обрати найкращих буде непросто, – наголосив Олег Васецький.