Доїхати в Чигиринську громаду нелегко. Не тому, що вона розташована на краю області і межує з Кіровоградською- і з боку того ж Кіровограда, і від Черкас туди ведуть погані дороги. Місцеві кажуть, що це насправді є своєрідним абсурдом, адже це історичний край, тут безліч місць, які відсилають до часів Козаччини і не лише. Тож туристи сюди їдуть, і дороги були б визначальними.
Заради справедливості – дороги до Чигирина якраз збиралися ремонтувати в 2022 році, але через повномасштабне вторгнення все зірвалося.
Чигирин – центр громади. Це колишня гетьманська столиця. Історія Чигирина тісно пов'язана з одним із етапів формування української державності – Українською козацькою державою та її творцем Богданом Хмельницьким. У самому Чигирині є музей археології, бастіон Дорошенка, музей Богдана Хмельницького та його гетьманська резиденція, яка є окрасою міста.
Фото Прочерку
Як живе Чигиринська громада, як на бюджет вплинула втрата ПДФО, де тут живуть ВПО та що з безпекою, зокрема укриттями? Про це в матеріалі.
Чигиринщина – прихисток для ВПО
З початку повномасштабного вторгнення громада прийняла більше 15 тисяч ВПО. Нині тут проживає близько 2 тисяч переселенців.
Територіальна громада Чигирина відзначається своєю унікальністю серед інших громад Черкащини. Під час пандемії коронавірусу вона здобула перемогу у конкурсі проєктів «Волонтерство в громаді», організованому програмою "U-LEAD з Європою". Її ініціатива "Епідемія ДОБРА" передбачала навчання волонтерів, які допомагали вразливим членам громади. З початку повномасштабного вторгнення ці знання та навички допомогли волонтерам організувати роботу з прийому ВПО.
Наприклад, у Чигирині у приміщенні Вільного простору для дітей, дорослих та молоді «ХАТ-ХАБ» діяв центр розвитку. Його швидко перепрофілювали під житло, тимчасовий притулок. Будівля розташована у мікрорайоні «Новий Чигирин». У 2022 році тут у будиночку проживало до 20 переселенців. Нині ж в «ХАТа-ХАБі» продовжують проходити різні творчі заходи і формується колектив, до якого залучені ВПО з різних областей України.
Фото Прочерку
Директорка благодійної організації «Фонд розвитку Чигиринщини», на базі якої працює «ХАТА-ХАБ», Діна Глазунова розповідає, що у приміщенні колишнього кафе нині діє Вільний простір «ХАТА-ХАБ». Цьогоріч цій ініціативі виповниться шість років.
Пані Діна показує приміщення: окремо кімната з матрацами, кухня, ванна кімната з пральною машинкою, де досі можуть прати речі переселенці, є перукарня, ігровий куточок. Велика кімната для занять. Сьогодні тут активно працюють курси, гуртки, майстер-класи, спортивні заняття для ВПО та місцевих дітей, дорослих та молоді за підтримки постійного донора та надійного партнера - компанії Scatec Ukraine (ТОВ "Грінтеко СЕС").
Любов Іванівна Голубєва з Лисичанська. До цього евакуйовувалася в Хмельницький. Каже, що там не вдалося осісти, тоді подруга покликала в Черкаси. Але дорогою з’ясувалося, що орендувати квартиру можна і в Чигирині неподалік обласного центру.
– Для пенсіонерів тут дуже добре, ми орендували з чоловіком квартиру. Син працює у Львові, невістка в Києві. Все влаштовує, хоча, звісно, хочеться додому. Загалом, пригадую, ми мали 15 хвилин на збори. Спершу їхали до залізничної станції Золотарівка, а тоді потягом на Харківщину, звідти в Хмельницький. Тут долучаюся і до роботи в «ХАТі-ХАБ» - знаходимо тканину, я шию сумки, ось дівчата з ними ходять, – показує Любов Іванівна.
У Чигирині живе нині Тетяна Романова з Харкова. Переїхала сюди ще в березні 2022 року з чоловіком і маленькою дитиною. Переїхали в Чигирин, бо тут є родичі чоловіка. Спершу жили в мікрорайоні, де розташований вільний простір «ХАТА-ХАБ». Каже, дуже було добре перебувати з малечою в вільному просторі серед своїх, дитина ліпила, вирізала чи малювала. Однак у цьому мікрорайоні фактично всі будівлі опалюються завдяки електрики, бо немає централізованого опалення. А згодом через відключення електрики стало досить холодно. І вони переїхали в центральну частину міста, в приватний сектор. Проте і звідси їздить буває з дитиною автобусом у «ХАТА-ХАБ», поки чоловік працює.
– Хоча я зараз вже теж дистанційно працюю у Харкові, вийшла з декретної відпустки, дитина пішла в садок. Загалом, у Чигирині досить затишно, хоч місто, звісно, менше за Харків. Автобусне сполучення між мікрорайонами міста було гірше, зараз краще. Проте спілкуючись з іншими переселенцями в громаді, знаю, що між селами громади автобусне сполучення поганЕ, лиш пару разів на тиждень. Також інколи бракує освітлення, бо центральні вулиці освітлені, а на інших є проблеми. Ми ж зараз раді, що в будинку, який орендуємо є плита, така собі невелика пічка, і можемо топити в разі відключення електрики взимку. Заготовили навіть трохи дров для цього, - каже пані Тетяна.
Один із гуртожитків Чигиринського економіко-правового фахового коледжу УНУС у Чигиринській громаді майже одразу після повномасштабного вторгнення став місцем проживання для людей, які були вимушені тікати від бойових дій зі своїх рідних міст і осель Донецької, Луганської та Миколаївської областей. Наразі в цьому прихистку постійно проживає близько 60 внутрішньо переміщених осіб. Це родини з дітками, люди поважного віку, яким через окупацію і руйнування міст немає куди повертатися.
Директор коледжу Юрій Поліщук каже, що кількість осіб змінна. Хтось їде на Західну Україну, хтось до Польщі. А пізніше сюди приїздять нові люди. Водночас якщо хтось отримує компенсацію, то купує житло.
За підтримки Червоного Хреста України та Canadian Red Cross в рамках проєкту «Стратегія підготовки до зимового періоду» з березня 2023 року у прихистку активно підтримують людей.
Юрій Поліщук показує кімнати. Переселенці, які тут живуть, відшкодовують лиш комунальні послуги за лічильником. Знову ж, завдяки Червоному Хресту тут реконструювали котельню і це дає трохи зекономити кошти на обігріві.
Наталія приїхала до Чигирина з Куп’янська. Нині повертатись нікуди. В принципі, каже, все влаштовує, хоча, звісно, хочеться додому. Та поки про майбутнє не думає.
– Я тут з мамою. Спершу переїхала вона, потім я. Волонтери привезли до Черкас, а потім ми втрапили сюди. Тут і зареєстровані. Насправді дуже страшно, коли читаєш новини. Я не знаю, що там лишилося в нас з житла, адже поряд фронт, - каже Наталія.
– Ремонту потребував заклад і раніше. Але держави кошти не виділяла. Надія була лиш на благодійників. І ось зараз маємо часткову реконструкцію. Тож і можемо надати можливість проживати переселенцям. Буквально нещодавно закінчили роботи. Замінено 34 деревʼяні віконні та балконні конструкції на металопластикові, виконано ремонтні роботи в санітарних кімнатах та підвальному поверсі. Все це коштувало 1 123 000 грн. Задля забезпечення теплом у холодну пору було відремонтовано та запущено котельню для автономного обігріву гуртожитку та передано 100 м3 дров, - розповідає Юрій Поліщук
Для кімнат, у яких проживають люди, придбано і завезено меблі (ліжка, тумби, шафи, шафу для одягу, обідні столи та стільці). Для місць загального користування у прихисток купили 9 комплектів кухонних меблів, 19 умивальників (з оснащення), 19 унітазів, 7 водонагрівачів на 50 літрів та 2 водонагрівачі на 150 літрів води, пральні машини, електричні плити та холодильник, покращено систему освітлення, виконані ремонтні роботи та облаштування укриття.
Насамкінець з вікна Юрій Адамович показує у бік п’ятиповерхівки – це покинутий гуртожиток, який міг би бути ще одним житлом для ВПО, якби в нього вклали кошти і відреставрували.
– Багато кімнат, але будівля фактично простоює. Потрібен ремонт, зараз там ніхто не проживає. Але ж краще відремонтувати і надати житло, ніж будувати з нуля, - каже Юрій Адамович. – Готовий віддати будівлю в будь-яке довготривале користування, пропонуємо, але поки ситуація не змінюється.
Фото Прочерку
Бюджет і освіта
Чигиринська об’єднана територіальна громада створена відповідно до рішення Чигиринської міської ради у 2018 році. У жовтні 2020 року відбулися місцеві вибори на новій територіальній основі. Наразі до складу Чигиринської міської територіальної громади входить 25 населених пунктів. Східна частина громади лежить на березі Кременчуцького водосховища.
Бюджет її складав торік близько 266 мільйонів гривень. На цей рік – 192 мільйони. Дещо менше, бо Верховна Рада торік вилучила «військовий» ПДФО у громад.
Фото: ukrinform.ua
У 2022 році на облаштування укриттів громада виділила 2 млн грн, торік – 5 млн грн. Заступниця міського голови Чигирина Валентина Алєксєєвець розповідає, що нині в освітніх закладах як очна, так і змішана форми навчання.
Згідно з програмою допомоги ВПО, тут надавали організаціям, де проживають переселенці, кошти на опалення. А людям, що проживають в приватних господарствах, виділяли допомога з бюджету, як кажуть, «на дрова». Так само допомагали родинам військовослужбовців.
Враховуючи, що колись Чигирин був центром району, тут є інфраструктура, комунальні підприємства з технікою. Є навіть екскаватор та бульдозер. Хіба що немає крана, але він може бути потрібен для робіт раз на рік.
Сьогодні розглядають можливість будівництва для потреб міста сонячної електростанції.
Фото Прочерку
Левова частка з бюджету громади, звісно, йде на освіту. Водночас основного наповнювача бюджету громади, як це є у Степанецькій громаді чи у Шполянській, тут немає. Податки надходять з різних компаній, однак виокремити можна сільськогосподарське підприємство «Нібулон» (майже 10% надходжень до бюджету) та ДП «Ліси України» (трішки більше 7 % наповнень).
Директор Чигиринського ліцею № 2 Катерина Невгоденко показує укриття.
– Ми практично не навчалися дистанційно. Батьки понаписували заяви. І діти почали ходити в підвальне приміщення вже до другої зими, ще в 2022 році все облаштували, в час війни у нас було все обладнано: туалети, витяжка, з місцевого бюджету виділяють кошти і час від часу оновлюють запаси їжі, які теж зберігаються. Всього на 700 осіб укриття, дітям вистачає. І час ніхто не втрачає просто так, діти й окопні свічки допомагали робити, горіхи били, медові суміші робили…
Фото Прочерку
Окрім того, показують клас безпеки, де у цьому навчальному році було придбано обладнання коштом Чигиринської міської ради. Саме тут проводять щодня заняття з ліцеїстами з вивчення першої домедичної підготовки, психологічної підтримки, військової підготовки, вивчення правил дорожнього руху тощо.
Фото зі сторінки освітнього закладу в ФБ
Соцсфера і хаб для військових
У 2022 році громада взяла участь у програмі «Сади Перемоги». За підтримки компанії CORTEVA придбали і передали в користування Територіальному центру автоклав, сушильну шафу, морозильну камеру, електроплиту та сковорідку, мотоблок з навісним обладнанням, харчові бочки, банки, кришки на загальну суму 360 тис. грн.
З початку повномасштабного вторгнення на базі терцентру виготовляли тушонки. Всі соціальні робітники і всі люди, що живуть поряд, сходилися і допомагали. Все направляли на ЗСУ.
Вже наступного, 2023 року за ініціативи «Садів Перемоги» від проєкту SURGe, що фінансується урядом Канади, та БФ «МХП-Громаді» у партнерстві з Міністерством аграрної політики та продовольства України придбано трактор Kentavr-244SXC з кабіною, культиватор з їжаками, плуг, обприскувач, картоплекопалку транспортерну. Загальна вартість проєкту – 447 тис. грн., з них 250 тис. грн. – кошти гранту, 197 тис. грн – кошти бюджету громади. Трактор та навісне обладнання, відповідно до рішення міської ради, передано Територіальному центру для обробітку земель.
– У нас проживає нині 36 одиноких пристарілих. Окрім того, маємо декілька осіб з числа ВПО. Люди їхали і тут вирішили своїх стареньких лишити, бо люди просто далі їхати не могли. Також в рамках угоди ми можемо деяких осіб брати з інших громад, – каже заступник директора Терцентру Алла Петриченко. – Також маємо господарство. Є 75 соток городів, які використовуються Терцентром. Тому нам особливо став в нагоді трактор Раніше ми наймали техніку для потреби, а нині цього не треба.
Фото Прочерку
Важливою локацією громади є Центр надання допомоги військовослужбовцям та членам їхніх сімей, розташований у центрі міста. Керує ним Світлана Піднебесна, начальниця відділу соцзахисту міськради.
– Ми створили цей центр в 2022 році. Тут збираються військовослужбовці, їхні діти, родини. Проводимо тренінги, таке собі місце, де можна зібратися, поспілкуватися. Маємо також юристку, яка надає консультації, адже у когось можуть бути питання щодо пільг, в когось – щодо виплат тощо. Це базові загальні консультації. Цього місяця приступає до роботи кваліфікований психолог, - каже Світлана Вікторівна. – Нещодавно лиш провели тренінг для родин військовослужбовців на тему: «Особливості спілкування з військовими». Тренінг провели практикуючі психологи з ГО Центр підтримки «Атлант» з м. Черкаси.
Фото відділу соцзахисту
– Переселенці отримують можливість бути почутими та мати вплив на прийняття рішень, що стосуються їхнього життя та добробуту, – поділилася Євгенія Бандура.
Фото Прочерку
Про те, як живуть громади Черкащини у час війни і з якими викликами зіштовхуються, показуємо у серії матеріалів проекту «Дія громад». Готується матеріал про Мошнівську ТГ.
