Дві громади Черкащини, попри війну, продовжуватимуть впроваджувати громадський бюджет. Вони стали учасниками програми «Розробка та впровадження громадського бюджету» від «U-LEAD з Європою». Серед 16 обраних громад – Будищенська та Мліївська.
Переважно проєкти в громадах стосуються покращення матеріально-технічної бази шкіл, ремонту та облаштування комунальних закладів, створення місць сімейного відпочинку та дитячого спортивного дозвілля, створення паркової зони відпочинку та відновлення інфраструктурних об’єктів
Громадський бюджет є важливим інструментом для розвитку демократичних процесів у громаді. Він дозволяє жителям брати участь у розподілі коштів місцевого бюджету, пропонуючи проєкти для покращення громади або голосуючи за них. Про це каже радник із питань місцевих фінансів Регіонального офісу U-LEAD у Черкаській області Микола Гулько.
Зокрема, в положенні про громадський бюджет Будищенської сільської територіальної громади йдеться: «Громадський бюджет – процес взаємодії Будищенської сільської ради та її виконавчого органу з громадськістю, направлений на залучення жителів Будищенської сільської територіальної громади до участі у бюджетному процесі шляхом прийняття рішень щодо розподілу визначеної Будищенською сільською радою частини місцевого бюджету через подання відповідних ініціативних проєктів розвитку, спрямованих на вирішення пріоритетних проблем шести населених пунктів: с.Будище, с.Лозівок, с.Єлизаветівка, с.Новоселівка, с.Свидівок та с-ще Сокирна Будищенської сільської територіальної громади і його жителів, проведення відкритого громадського голосування за такі проєкти».
Бюджет участі, або громадський бюджет – це механізм, за допомогою якого мешканці безпосередньо вирішують, на що витратити частину місцевого бюджету. В Україні цей процес почав активно розвиватися після реформи децентралізації. Вперше бюджет участі був запроваджений у 2015 році в Чернігові, Черкасах і Полтаві, і з того часу здобув популярність.
Проте зараз не всі громади можуть дозволити собі реалізовувати громадський бюджет, оскільки більшість вільних коштів спрямовуються на підтримку армії. У деяких громадах нам повідомили, що такі бюджети не діють. Наприклад, у Сагунівській, Степанківській, Червонослобідській, Буцькій, у Білозірській громадах. Навіть у великих громадах активність жителів часто є ключовим фактором для впровадження цього механізму.
До слова, про Білозірську громаду. Там у 2019 році пробували навіть діджиталізувати громадський бюджет. І люди могли голосувати за проєкти громадського бюджету через банківську систему.
«Щоб віддати свій голос через термінал, потрібно авторизуватися за фінансовим номером телефону або за допомогою банківської картки, у меню – «Голосування за проекти міст» обрати потрібний проект та проголосувати», - роз’яснювали в громаді.
В Набутівській ТГ «бюджет участі» запровадили з 2020 року. Положення про бюджет участі в Набутівській ТГ депутати підтримали на сесії сільської ради наприкінці 2019 року.
«У бюджеті Набутівської об’єднаної територіальної громади щороку передбачатимуться гроші, тобто загальний обсяг Громадського бюджету на реалізацію громадських проєктів в розмірі 160,00 тис. грн, оголошується щороку під час голосування за бюджет громади», - йшлося в повідомленні.
Однак нині ця громада, як і більшість, не працює з громадським бюджетом.
– Ми в 2020 році реалізували це і більше не робимо. Причина в тому, що вільні кошти йдуть на допомогу ЗСУ. Але коли в нас діяв громадський бюджет, то були реалізовані такі проєкти як дитячі майданчики, знаки в населені пункти громади, робили лавочки для благоустрою, - зазначає голова Набутівської громади Ірина Величко.
У Звенигородській громаді, наприклад, розповіли «Прочерку», що до 2020 року громадський бюджет діяв, поки було одне місто Звенигородка як окрема одиниця, але після утворення громади його не ініціювали. Проте, якщо мешканці проявлять ініціативу, влада готова передбачити кошти для реалізації такого бюджету.
Черкаси колись були зразком у впровадженні громадського бюджету. Зараз – ні
Раніше в Черкасах успішно втілювали ідеї громадського бюджету, але з часом ситуація змінилася. Наприклад, черкащанин Тарас Коломієць подав проєкт створення спортивного простору біля пляжу "Живчик". Він передбачав будівництво спортивних майданчиків, встановлення тренажерів та модульних роздягалень. У 2021 році ці проєкти стали переможцями, але через початок повномасштабної війни їх фінансування було припинено, і реалізація так і не відбулася.
Тобто капітальні видатки заморозились, і два проєкти-переможці від Коломійця, а це модульні роздягальні (великий проект) та тренажерна зала (малий проект) під відкритим небом так і не були втілені.
Дехто з учасників громадських проєктів зазначає, що схожі ідеї зараз реалізуються міськрадою. Проте, коли ініціатива йде від влади, вона виглядає як "проєкт зверху", тоді як громадський бюджет давав можливість людям самостійно вирішувати, на що витрачати кошти. Що ж планували зробити перед повномасштабним вторгненням і які проєкти вийшли переможцями в Черкасах на кінець 2021 року?
Наприкінці 2021 року в Черкасах серед 62 проєктів громада обрала 37 переможців у різних категоріях. Наприклад, серед "малих бюджетних" були проєкти на придбання медичного обладнання, ремонти лікарень, а серед "великих бюджетних" – спортивні майданчики та реконструкція шкільних стадіонів. Також перемогли ініціативи з облаштування дитячих майданчиків, арт-скверів і пожежних гідрантів у центральній частині міста. Про це розповідав начальник відділу підтримки громадянського суспільства управління інформаційної політики Олексій Дубовий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Черкасах через війну виконання проєктів Громадського бюджету відклали на рік
Однак війна призупинила їх реалізацію, і зараз громадський бюджет у Черкасах фактично заморожений. Серед малих бюджетних: придбання радіотелеметричного електроенцефалографу для КНП «Черкаська міська дитяча лікарня», придбання сучасного інвентарю для ДЮСШ з веслування ЧМР; капітальний ремонт будівель КНП «Друга Черкаська міська лікарня відновного лікування» (пандусів) за адресою вул. Золотоніська, 2 в місті Черкаси»…
Інша ситуація в Умані, де процес громадського бюджету продовжує працювати. Як повідомили «Прочерку», до кінця вересня там ще приймають заявки на нові проєкти. У 2020-2021 роках в Умані успішно реалізували декілька переможців: створили арт-проєкт "Мальована Умань" (з бюджету м. Умань було використано 60,6 тис. грн), облаштували майданчик для дітей з інвалідністю та встановили спортивні тренажери. Наразі затверджено нову програму "Громадський бюджет" на 2023-2027 роки, що передбачає подання нових проєктів, які будуть реалізовані вже у 2025 році.
У громадах реалізують проєкти завдяки підтримці меценатів
У Мліївській громаді зазначають, що десь на місцях вдалося реалізувати проєкти, а десь – ні.
– Були проєкти по дитячих майданчиках. І ми давали кошти, тобто мова про те, що виключно бюджет громади йшов на це. Попередньо сума обговорювалася. Це було реалізовано в двох населених пунктах громади. А один проєкт поки ще реалізується. Скажу так: ми, окрім виділення коштів, не були дотичні, тобто люди самі реалізовували, - зазначає голова Мліївської громади Василь Микитенко.
Водночас, враховуючи, що кошти часто в громадах йдуть насамперед на ЗСУ, замість громадського бюджету для реалізації проєктів на зразок дитячих майданчиків, облаштування зелених зон, встановлення тренажерів чи облаштування арт-об’єктів шукають спонсорів, залучають кошти меценатів.
– Є проєкти, але багато чого не можемо реалізувати самостійно. Бракує коштів в бюджеті. Тож залучаємо для таких, сказав би, громадських проєктів, фонди і меценатів. Так, завдяки фонду МХП зробили танцювальну залу з сучасним покриттям для спортивних та бальних танців. Також виграли грант і будемо робити музейно-культурний хаб в будинку Городецького. Є в нас така історична будівля, але не дуже нова і потребує реставрації. Це вирішувалося не кимось одним. Проводилося громадське обговорення і ось вирішили. Окремо шукаємо благодійників для інших проєктів, як-от: створення модульного укриття для дітей, – розповідає голова Мошнівської громади Богдан Шкарбута.
Отже, попри фінансові виклики та пріоритетну підтримку ЗСУ, деякі громади Черкащини продовжують втілювати важливі проєкти для покращення життя своїх мешканців. Завдяки залученню меценатів, грантів та громадських ініціатив, такі проєкти як: облаштування дитячих майданчиків, створення культурних хабів та укриттів для дітей – стають реальністю. І якщо громадські бюджети не діють, бо на це немає коштів, але є активне ядро громадськості, то за бажання можна сприяти розвитку громади у співпраці з бізнесом і благодійними організаціями.
Цей матеріал підготовлено за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні за сприяння The German Marshall Fund of the United States
Назарій Вівчарик
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису