Погані передчуття: Трамвай, який відріже голову Одаричу, вже виїхав із депо...

Проаналізувавши можливих кандидатів на посаду міського голови Черкас, газета «Нова молодь Черкащини» підсумовує, що змагатися нинішньому міському голові Сергію Одаричу практично ні з ким. Якби не одне «але»… Як повідомляв «Прочерк», нещодавно партія влади визначилася зі своїм кандидатом у мери міста. От газета і зауважує, що змагатися Одаричу доведеться тільки з адмінресурсом нинішньої влади, яка в останній момент огорошила Черкаси прізвищем свого «казна що». Отже, трамвай виїхав з депо…

Це стало зрозуміло одного ранку, коли виявилося, що за ніч всі Черкаси запістрявіли зловіщими синіми бігбордами „Нова країна. Нове місто. Новий мер”. Так Партія регіонів почала готувати грунт для перемоги свого кандидата – персонально названого лише кілька днів тому. Всі, хто мав намір взяти участь у виборчих перегонах за крісло мера, вже давно засвітились, вже втягнулись в агітаційну кампанію, і тільки регіонали тримали свою таємницю при собі. А до дня виборів, між тим лишилося менше шісти тижнів.

Розкрученої, відомої і авторитетної людини у регіоналів нема. Втім, складається враження, що вони її і не шукали, оскільки відомість, авторитетність і розкрученість їх не цікавлять. Немає потреби пояснювати на що при таких підходах робиться ставка – виборці тут не грають жодної ролі. Вони прокинуться вранці після виборів і дізнаються, що мером став якийсь Прийшлий. Звичайно, облають вибори, країну і певні персоналії, які, на їхню думку, винні у цих „чесних, демократичних” виборах, та й підуть на роботу. Тобто, від самих виборців проблем не буде. Змиряться.

Скандалу, причому офігенного, слід буде чекати тільки з одного боку – а саме: з боку чинного міського голови Сергія Одарича. Бо, як тут не крути, але всім, хто відслідковує суспільні настрої городян, вже зрозуміло: мер буде фаворитом виборчої гонки. Навіть наявність у Одарича цілого шлейфу „негативів” не дає його суперникам жодного шансу. По причині їх малозначущості і явної непереконливості. На сьогодні чудний циганський табір ймовірних мерових конкурентів можна розбити на такі умовні групи:

ДІТИ. Насправді, ці претенденти на мерське крісло давно вже не діти, їм по тридцятнику з гаком, але, крім прізвищ своїх відомих в Черкасах татусів, вони жодної ідентифікації для широких міських мас не мають. Тихі трудяги бізнесу, вони несподівано опинились на чолі певних міських парторганізацій і заговорили про благо Черкас і своє бажання до цього блага докластися. Крім цього „бла-бла-бла”, у дітей немає жодних ідей і, швидше за все, жодного розуміння, як керувати містом.

АЛКОГОЛІКИ. В прямому сенсі слова. Зате у них багаті біографії і послужні списки. Деякі алкоголіки були на досить високих посадах – міських і обласних. Служили різним владам, тягли невдячні напрямки роботи, а деякі стояли на барикадах, втім барикади теж міняли – менш вигідні на більш вигідні. Словом, публіка ушла, хитра, мінлива, не дурна. Можливо, при благодатних обставинах досягла б більшого, але на якомусь життєвому етапі почала дуже „закладывать за воротник”. Втім, не позбавилась амбіцій і віри в свій новий злет. Особливо зараз, коли конкуренція – нульова.

НЕВДАХИ. Ці багаторазові учасники і навіть переможці мерських виборів через різноманітні політичні інтриги мерами так і не стали (або стали, але згодом втратили крісло). Їх ентузіазм нині пригас, тож так до кінця і не зрозуміло, чи ризикнуть вони ще раз погнатися за синім птахом своєї мрії. Швидше, зваживши свої шанси, замахнуться на менше – депутатство.

Є ще й поодинокі диваки, які сподіваються або на підтримку лівого електорату, або на мобілізацію баптистської общини, або й взагалі на казна що.

Тож, змагатися Одаричу практично ні з ким. Вірніше, змагатися йому доведеться тільки з адмінресурсом нинішньої влади, яка в останній момент огорошила Черкаси прізвищем свого „казна що”. Але ж адмінресурс не може бути безмежним, щоб не вибухнути загальноукраїнським скандалом, скажете ви. Може! Більш того – саме таким він і має бути, щоб в черкаські мери проліз нікому не відомий Прийшлий. Але є ще одна умова: треба знешкодити Одарича, бо мер нині, як ніхто інший, зацікавлений в справді чесних, демократичних виборах. І своєї перемоги він просто так не віддасть.

Тому цієї перемоги в принципі не має бути – Одарич не повинен брати участь у виборах.

Як відомо, люди не беруть участь у виборах, якщо їх, наприклад, перед цим випадково застрелили на полюванні. На щастя, такі нещастя в нашій країні трапляються рідко, та й мер не ходить полювати, він відомий своєю любов’ю до тварин.

Люди також не беруть участь у виборах, якщо у них є непогашена судимість. Мер, покищо, не судимий. Але, хто знає, що буде завтра? Сам начальник черкаського УМВС пан Дерновий вже озвучує кримінальні гріхи Одарича і порушені кримінальні справи. Звичайно, засудить (якщо справді буде за що) Одарича вже не встигнуть, але привід для торгу з ним створено. Подібні торги вже багатьох загнали в коаліцію влади і примусили прикусить язика, і вилять хвостом. Хто ж хоче бути переїханим трамваєм?

Але у випадку з Одаричем, схоже, не на того напали. Мер визвірився на Дернового (а, фактично, в його особі на Тулуба), як тренований бійцівський собака.

– Я в повному шоці від заяв пана Дернового, бо одна справа, коли ляпає язиком який-небудь політичний опонент і я на це не ображаюся. Але коли людина, яка за своїм покликанням і за своїм місцем роботи має забезпечувати дотримання законності, яка за це отримує заробітну плату з народних грошей, дозволяє собі такі висловлювання на адресу міського голови та працівників виконавчого комітету, то я в таких ситуаціях мовчати не буду, – вибухнув мер Черкас.

Він вимагає від Дернового публічних вибачень перед телекамерами, а інакше за наклеп потягне шефа міліції до суду. Вже навіть підрахував, скільки неоподаткованих мінімумів Дерновий заплатить у якості штрафу і скільки років горбатиметься на виправних роботах.

Круто, нахабно і безстрашно. Але трамвай вже почав свій шлях, і пасажир Прийшлий вмостився в його салоні, щоб в’їхать в мерію. „По беспрєделу”?

Джерело: «Нова молодь Черкащини», №38 від 22 вересня 2010 року.