Каву «MacCoffee» та «Петровская слобода», яку раніше завозили в Україну з Сінгапуру, вже рік виготовляють в Золотоноші на підприємстві «Фес Укр». У рамках прес-туру журналісту «Прочерку» вдалося побувати на заводі та побачити, в яких умовах створюють каву.
Керують виготовленням кави два директори: один, Говда Нандиш Раві, слідкує за станом приміщенням та обладнання, інший, Сергій Четверов, – за виробництвом. Обидва немісцеві. Перший приїхав з Індії, другий – з Росії.
– У листопаді минулого року ми випустили свій перший саше-пакетик! – не без гордості згадує виконавчий директор ТОВ «Фес Укр» Сергій Четверов. – Продукцію для відвантаження почали виготовляти тільки в лютому. До цього ми вчилися, підбирали персонал.
Зайшовши у будівлю, одягаємо спеціальні халати, волосся ховаємо під шапочками.
Тут виготовляють 24 види продукції. Нещодавно почали випускати гарячий шоколад. Крім того, лише український завод виготовляє цикорій.
На заводі працюють 260 осіб. Каву тут роблять цілодобово – у 4 зміни.
За словами Сергія Четверова, усі працівники регулярно отримують заробітну плату, на роботу та з роботи їх підвозить автобус. Харчування – також за рахунок підприємства. Середня зарплата – 3 600 гривень.
Директор виробництва каже: за рік роботи зафіксували лише одну крадіжку.
– У нас стоять металошукачі, тому вкрасти щось складно. Крім того, люди у нас хочуть працювати, а ми завжди їм кажемо, що краще заробити, ніж вкрасти, – розповідає пан Сергій.
На заводі працює три цехи. Всі вони спеціалізуються на певній продукції. Обладнання привезене з Японії.
– За рік роботи ми збільшили свої потужності втричі, – зазначає Сергій Олексійович.
За день підприємство переробляє близько 25 тонн сировини: цукру, кави та вершків. За місяць виготовляють близько 70 тонн кави, за день – приблизно 2,5 тонни. На запитання про ГМО та Е-домішки переконують: все натуральне!
– Продукт складається з кількох видів кави, звичайно, натуральних, вершків та цукру. Якщо додається ароматизатор, то лише натуральний, європейського виробництва, – каже Сергій Четверов. – Все натуральне. Ніяких ГМО та консервантів!
Сировина майже вся імпортна. Вершки привозять з Індії, бо в українських не вистачає лецитину, щоб забезпечити розчинність кави у прохолодній воді. Каву привозять з Індонезії, Бразилії, Мексики та Колумбії. А от цукор – український.
За словами Сергія Четверова, найбільше «MacCoffee» та «Петровскую слободу» в Україні п’ють на Сході, найменше – на Заході.
Міський голова Золотоноші Віталій Войцехівський тішиться місцевими підприємствами, серед яких і «Фес Укр». Каже: дуже допомагають у проведенні міських свят.
– Нам потрібно поліпшувати економіку, тоді зможемо і гуманітарну сферу розширювати. Є над чим працювати. До речі, «Фес Укр» – одне із бюджетоутворювальних підприємств нашого міста. Крім відрахувань до міського та державного бюджетів, вони дуже допомагають з робочими місцями. Їм потрібно стільки цукру, що у нас зайняті всі підприємства, – розповів Віталій Войцехівський.
Фото Дар'ї Бунякіної
рекламаЦікаві новини звідусіль
Коментарі
1. Якого *** ви коментуєте російською - досі не вивчили в Золотоноші українську?
2. Якого *** робить у вас на почесному місці теліпається портрет цього ***?!
В Україні та й за міжнародними стандартами? Коли один власник - росіянин, а інший - індус? Не смішіть! Міжнародний стандарт діє там, де дотримуються закону. Його відсутність (чи лише задекларованіст ь) породжує стандарти иш на папері.
Хоча ні, стривайте! Там дійсно діє стандарт: ти проходиш працювати, а на тебе завскладом волає, чого без шапочки і халату. А тобі всього-то драбина потрібна, яку поклали у куток.
Чим не стандарт: не розібравшись - волати. Міжнародність по-українськи.
Поява таких заводів, звісно, плюс. Окрім робочих місць окультурюються прилеглі території (наприклад, шмат дороги реконструйовано ). Прикро, що капітал неукраїнський...
Интересно, сколько больных детей получили помощь от так называемой Ирины? А День города в этом году Золотоноша отметила действительно солидно. Но ущербным этого не понять... Кстати, и о детях на этом празднике не забыли.
его то заслуги какие?
Стрічка RSS коментарів цього запису