У ці сільські музеї їдуть навіть зі столиці. У списку і Черкащина

Про три унікальні сільські музеї, які скоро стануть ще кращими: музеї Чорновола, Леонтовича та Трипільської культури розповідає liga.net

В Україні близько 5000 музеїв. Вони дуже різні, але мають спільну рису – дефіцит фінансування. Особливо це критично для сільських закладів. Але завдяки місцевим ентузіастам, які горять своєю справою, та меценатам малі музеї продовжують розвиватися навіть під час війни. Яскравий приклад – три історії, про які нижче.

Унікальний музей трипільської культури, що виник на місці трипільського мегаполіса та найбільшого у світі поселення мідної доби, музей видатного політика та одного з батьків Незалежності В’ячеслава Чорновола та музей Леонтовича, автора всесвітньо відомої різдвяної мелодії “Щедрик”.

ЛЕГЕДЗИНЕ

Музей трипільської культури знаходиться в селі Легедзине, що на Черкащині. Воно розташоване під Уманню – за 24 км та 20 хвилин їзди від міста. Як заїдете сюди, вашу увагу одразу привернуть незвичні двоповерхові мазанки під очеретяним дахом – це реконструкція житла трипільців, зроблена науковцями.

Музей заснований на базі розкопок трипільських поселень і знаходиться на території Державного історико-культурного заповідника “Трипільська культура”.

Зовсім поряд розташоване маленьке село Тальянки. Між ним і Легедзине у 1981 році розкопали залишки справжнього трипільського мегаполіса: його загальна площа 450 га – це як 450 професійних футбольних полів. На думку вчених, поселення належить до ІІІ тис. до н.е. і проживали тут близько 11 000 осіб.

Вважається, що це найбільше розкопане поселення людей мідної доби у світі! Тому сільський музей трипільської культури та історичний заповідник приваблюють дослідників з усієї планети.

ВІЛЬХОВЕЦЬ

Усі чомусь думають, що засновник Народного руху та відомий дисидент В’ячеслав Чорновіл родом із Західної України. Але це не так. Він народився на Черкащині, а дитинство та юність разом з братом Борисом та сестрою Валею провів у селі Вільховець, яке знаходиться за 66 кілометрів від Умані. В 1955 році В’ячеслав тут закінчив із золотою медаллю школу.

Зараз у селі не залишилось родичів засновника Народного руху. Хоча пам’ять про його пращурів тут зберігають навіть місцеві топоніми – куток Чорноволи та Чорноволівський ліс. Але сама батьківська хата В’ячеслава Чорновола у 90-х роках, у час, коли він активно робив свою політичну кар’єру, стояла порожньою та заростала бур’янами.

У 1999 році політик загинув (або був вбитий, як вважає чимало хто), і на початку 2000-х місцеві жителі вирішили зробити у занедбаній садибі музей. У 2007 році його відкрили як філію Черкаського обласного краєзнавчого музею. Ремонтували капітально, бо у хаті вже і стеля впала, і стіни осіли.

Створюючи експозицію, в інтер’єрі будинку все намагалися зробити максимально наближеним до того стану, в якому садиба була за часів дитинства Славка. Тому можна сказати, що будинок у Вільховці є не лише музеєм видатної особистості, а й музеєм українського села, яким воно було у 1960-1970 роках.