Ювілейні вшанування героїв Холодного Яру відбулися на Кам’янщині і Чигиринщині

16-18 травня найвідчайдушніші, найвідданіші шанувальники Холодного Яру, ті, хто усвідомлюють значущість цієї священної землі у становленні нашої держави, зібралися тут з усієї України, незважаючи на війну і негоду, щоби вчергове вшанувати героїв-холодноярців. Варто наголосити, що то були тридцяті відзначення з цього приводу. Адже 28 жовтня 1995 року на місці останнього бою Василя Чучупаки з ініціативи Всеукраїнського політичного об’єднання „Державна самостійність України” було вставлено перший меморіальний знак українським повстанцям Холодного Яру. І з квітня 1996-го в село Мельники на могилу Василя Чучупаки їдуть українці з усіх усюд.

Мені пощастило бути майже на всіх вшануваннях. Бачив тут дрібку українців на початках, і тисячі гостей з усіх кінців нашої держави та з-за кордону згодом. Приїжджали відомі політики, митці, президенти України… Через зрозумілі причини цьогорічний захід не був такий багатолюдний. Проте так само надихаючий, хвилюючий, якийсь родинний. Адже чи не більшість присутніх їздить сюди щороку і вже добре один одного знає.

Але цього разу окрім зрозумілого піднесення від дотику до подвигу звитяжців доби УНР на їхній землі і чіткого усвідомлення тяглості визвольних змагань, яка вилилася в нинішню самопожертву продовжувачів слави отамана Василя Чучупаки, гайдамаків очолюваного ним полку і письменника-воїна Юрія Горліс-Горського, що оспівав цю боротьбу в епохальному творі „Холодний Яр”, додавався ще й легкий сум. Бо стало відомо, що незмінний голова та організатор цих вшанувань, відомий письменник та дослідних героїчної минувшини України, президент історичного клубу „Холодний Яр” Роман Коваль іде в відставку з посади голові оргкомітету вшанувань героїв Холодного Яру.

Урочистості розпочалися 16 травня в місті Кам’янці концертом, у якому взяли участь народна артистка України Світлана Мирвода, лідер гурту „Тінь Сонця” Сергій Василюк, дитячий танцювальний гурт „Самоцвіти” і багато інших. Свої книги представили письменники Лариса Ніцой та Роман Коваль. Захід відвідали сотні містян, вони були в захваті.

А 17 травня, в Мельниках вшанували Головного отамана Холодного Яру та братську могилу холодноярців, у якій спочивають козаки Петро Оверкович Токовенко, Прохор Іванович Деркач, Руденко та Гаврилко „Полтавець”, закатовані більшовиками.

Опісля в центрі Мельників було урочисто покладено квіти до монументів загиблих у боротьбі за Україну козакам і козачкам села, а також до пам’ятників Юрієві Горлісу-Горському та славній родині Чучупаків.

Лягли квіти до монументів на місці останнього бою Василя і Петра Чучупаків на Кресельцях. Відбувся збір і в Мотриному монастирі біля могили сотника полку гайдамаків Холодного Яру Івана Компанійця.

Під час урочистостей Роман Коваль вручав нагороду „Лицар Холодного Яру” – і полеглим героям, і живим, які продовжують боротьбу. З огляду на війну на заході було багато військовослужбовців. Тож біля кожного пам’ятника лунали сальви.

Відрадно, що урочистості зацікавили й молодь. Тут була не лише малеча з батьками. Були і школярі та студенти, були кремезні парубки, які готуються до захисту Батьківщини, в очікуванні коли їм виповниться вісімнадцять.

Особисто мене вразили студенти Києво-Могилянської академії Роман і Олександр, які до Холодного Яру ішли пішки з Кам’янки. Ночували в лісі без наметів і навіть карематів. Таким чином хотіли відчути на собі, в яких умовах довелося жити і боротися героям-холодноярцям, котрі є для них взірцями незламних українців.

Було і дещо неприємне: як зізналася у розмові заступниця голови оргкомітету, берегиня Холодного Яру Леся Островська, настоятелька Мотриного монастиря цього року відмовила в ночівлі батькам загиблих Героїв, хоча в попередні роки проблем із цим не було. Довелося старшим людям ночувати в наметах. Тривожний симптом. Таке враження, що черниці московського монастиря на щось сподіваються, чогось очікують. Недоброго для нас...

Уже надвечір, незважаючи на дощ, на хуторі Буда розпочала роботу Літературно-музична сцена. Окрасою цього заходу став виступ уславленого на весь світ музичного колективу стародавньої музики Хорея Козацька. Напередодні він виступив у Раді Європи, але встиг і до Холодного Яру.

18 травня на Меморіалі козакам-добровольцям (біля Мотриного монастиря) урочисто відкрили і освятили пам’ятники полеглим борцям за Українську державу в ході нинішньої російсько-української війни. Скульптор усіх пам’ятників – Ігор Семак, архітектор Олександр Бучацький. Чин освячення здійснили високопреосвященний Іоан – митрополит Черкаський і Чигиринський, голова Синодального управління військового духовенства(ПЦУ) та митрофорний протоієрей Василь Циріль – настоятель храму святих апостолів Петра і Павла (ПЦУ) в Чигирині.

Наприкінці другого дня вшанувань Роман Коваль оголосив, що його наступником буде ветеран війни, керівник національного парку „Холодний Яр” Богдан Легоняк.

Без сумніву, хто був на нинішніх вшануваннях, той приїде і на наступні. Холодний Яр притягує до себе мовби магнітом. Не випадково заступник голови Черкаської районної військової адміністрації Микола Турик наголосив у своєму слові на місці останнього бою Василя Чучупаки, що він тут уже вдесяте. Бо в Холодному Яру зберігається код нашої нації, який потрібно зберегти і передати нащадкам. Тож приїхав він з чотирирічним сином, який на вшануваннях вдруге…

Олександр Вівчарик,

Фото автора