Штучний інтелект усе глибше проникає в наше повсякденне життя – від підказок у смартфоні до технологій, що допомагають обробляти великі обсяги інформації. Та як він працює насправді, навіщо його вивчати не-айтішникам і як його можна застосувати в освіті, бізнесі чи волонтерстві на місцевому рівні?
Про це розповіла «Прочерку» програміст, розробник систем на основі штучного інтелекту (ШІ), магістр комп’ютерних наук Марина Антоневич.
– Що варто розуміти під терміном «штучний інтелект»?
– Штучний інтелект – це здатність комп’ютера розв’язувати задачі, з якими зазвичай справляється людина: думати, аналізувати, робити висновки. Така собі система, яка імітує роботу людського мозку.
– Як «думає» штучний інтелект – чи є там щось подібне до людської логіки?
– Штучний інтелект не «думає» так, як це робить людина. У нього немає свідомості, емоцій чи інтуїції. Він здатний аналізувати великі обсяги даних, знаходити закономірності та робити певні висновки, спираючись на логіку та алгоритми, а не на людський досвід чи відчуття.
– Коли ви вперше з ним стикнулися? Розкажіть про свій досвід.
– Цікавитися технологіями штучного інтелекту я почала ще під час навчання в університеті. Ми вивчали різні напрями IT, і саме сфера штучного інтелекту мене захопила найбільше. Я мала можливість брати участь у наукових конференціях, досліджувати тему глибше та розвиватися у цьому напрямі. Навчалася в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка – одному з провідних закладів вищої освіти України.
– Які найпростіші приклади застосування ШІ в побуті ми вже використовуємо, не усвідомлюючи цього?
– Коли наш телефон розпізнає мовлення і перетворює його на текст – це вже застосування штучного інтелекту. Так само смартфон може автоматично розпізнати наше обличчя, щоб розблокувати екран. Крім того, ШІ використовується в рекомендаціях на відеоплатформах: він підбирає для нас цікаві фільми чи інші відеоматеріали, а також автоматично створює субтитри.
– Як саме можна інтегрувати ШІ в освіту, бізнес чи волонтерство на місцевому рівні (як от у Черкасах)?
– Якщо говорити про освіту, генеративний штучний інтелект дає вчителям змогу створювати тематичні плани занять, цікаві тести чи вікторини під будь-яку аудиторію, формувати навчальні матеріали за темою уроку. Усе, що допомагає краще працювати зі слухачами. У бізнесі ШІ допомагає аналізувати клієнтів, підбирати товари під різні групи, працювати з відгуками та автоматизувати відповіді через чат-боти. У волонтерстві ці інструменти можна використовувати для автоматичної обробки листів і заявок, сортування звернень за категоріями й прискорення комунікації.
– Чому важливо навчати основам ШІ навіть тих, хто не є айтішниками?
– Це дуже корисно і цікаво, особливо для тих, хто хоче йти в ногу з часом. Штучний інтелект сьогодні – один із головних трендів, який часто звучить у розмовах. Ці технології допомагають значно прискорити та автоматизувати рутинні завдання, залишаючи людині більше часу на важливіші справи. ШІ – не лише про програмування, це про те, як ми можемо використовувати сучасні інструменти для більш ефективної роботи, зокрема чат-боти, які стають нашими особистими помічниками.
– Які навички треба мати або прокачати, щоб зрозуміти й почати працювати з ШІ?
– Насамперед, бажання вчитися, відкривати для себе щось нове і йти в ногу з часом. Важливо прагнути бути впевненим у цифровій грамотності та розуміти сучасні технології. Саме внутрішнє бажання стає фундаментом для здобуття нових навичок.
– Якщо врахувати всі ці критерії, чи можна сказати, що потенційна вікова аудиторія для вивчення ШІ є доволі широкою?
– Будь-хто може навчитися працювати з технологіями штучного інтелекту, адже вони стають дедалі доступнішими та простішими у використанні. Проте варто пам’ятати, що деякі сервіси, зокрема чат-боти на кшталт ChatGPT, мають свої обмеження. Зазвичай рекомендується використовувати їх особам від 18 років і старше. Це пов’язано з особливостями таких чат-ботів та відповідальністю за їх використання.
– З якими проблемами можуть зіштовхнутися користувачі технологій ШІ?
– Використання технологій штучного інтелекту відкриває багато можливостей, але водночас ставить перед користувачами низку важливих викликів. Одним із них є так звані «галюцинації» ШІ – ситуації, коли чат-бот дає відповідь, яка виглядає переконливою і правдоподібною, але насправді є хибною або вигаданою. Наприклад, якщо попросити створити рецепт із неіснуючих продуктів, система все одно запропонує певний варіант, хоча такого рецепту насправді немає.
Ще одна проблема – діпфейки. Сфальсифіковані зображення або відео, створені за допомогою ШІ, які можуть вводити в оману, видаючи себе за реальні. Тому дуже важливо критично ставитися до отриманої інформації та перевіряти її достовірність.
– Як уникнути викривлень чи упередженості в результаті роботи систем із технологіями ШІ?
– Насамперед користувачам варто ретельно перевіряти отриману інформацію. Водночас розробники мають створювати такі системи без упередженості, щоб вони однаково працювали для всіх категорій людей, не дискримінували користувачів за різними ознаками.
– Чи варто Черкасам, як регіону, розвивати освітні хаби ШІ? І як це правильно зробити?
– Це справді чудова перспектива – розвиток освітніх хабів, які навчатимуть технологіям штучного інтелекту. Як я вже зазначала, зараз це в тренді. Я сама проводжу в Черкасах безкоштовні курси під назвою «Штучний інтелект простими словами», які відбуваються на базі кількох освітніх хабів.
На заняттях ми вивчаємо базові наукові поняття, щоб користувачі розуміли, що ШІ – не лише генерація картинок чи тексту, а значно ширша сфера. Ці технології можна застосовувати як у повсякденному житті, так і в професійній діяльності.
Фото: слайди з презентацій, які показує своїм учням Марина Антоневич
реклама
