Учора в Черкаському обласному краєзнавчому музеї заслужений художник Російської Федерації Нікас Сафронов зустрівся із шанувальниками своєї творчості.
Нікас Степанович увійшов до конференц-зали, де для нього організували зустріч, у піднесеному настрої. Причин для цього було кілька: гарна погода та улюблена фірмова страва на сніданок.
– Мене зустріла чудова погода. Я вийшов об 11.00 випити кави, з’їсти манної каші з коньяком. Це моя фірмова страва, – відразу уточнив художник і пояснив, чому так сталося. – Колись до мене в 1988 році прийшов у гості Олег Янковський (актор та режисер, – ред.) після якогось чергового фільму і запитав: «Слухай, а в тебе є щось випити?» Я в цей час саме перемішував кашу. Коли він подавав коньяк, ненавмисне розлив у неї чарку. Я трішки розізлився. Але поспішав, тому розмішав. І вийшло так смачно. Відтоді це моя фірмова страва.
Порадувало Нікаса Сафронова і те, де його поселили.
– Готель «Апельсин» надав мені кращий номер: 4 з половиною кімнати. Грошей не взяли. Я повинен це сказати, – із посмішкою сказав Нікас Степанович.
Далі художник заходився влаштовувати своє особисте життя.
– Для жінок молодих я – холостяк, – урочисто оголосив Нікас Степанович. – Молодих жінок, скажімо, до 50-ти. Тому будемо шукати. У мене є в Полтаві хата. Одна жінка хоче, щоб я дав її племінниці кілька майстер-класів. За це вона мені побудує кілька будинків. Тому ласкаво прошу до Полтави, це недалеко.
Нікас Сафронов подякував директору обласного краєзнавчого музею Аллі Кушнір за те, що саме в стінах очолюваного нею закладу триває його персональна виставка. За його словами, для друзів він може влаштувати виставку і на кухні, і у ванній, але для міста чи країни обирає лише національні музеї, бо таке в нього правило.
– Вам передавав низький уклін Микола Миколайович Дроздов (вчений-біолог, ведучий програми «У світі тварин», – ред.). Він повинен був їхати зі мною, але у свої 76 років катався на самокаті, впав і зламав ногу. Зараз у лікарні. Я також повинен був їхати на лікування до Німеччини: впав, коли розписував церкву. Але не міг не приїхати сюди, тим паче, що тут є різні думки необ’єктивні, – з докором сказав Нікас Степанович, очевидно, маючи на увазі те, що заступника міського голови Черкас Павла Карася розчарували його картини.
Відразу після цього Нікас Сафронов почав дякувати владі області за візит до Черкас.
– Я дуже вдячний Тулубу Сергію Борисовичу та його заступникові Тетяні Федорівні (Прітченко, – ред.). Коли я вчора побачив цю жінку (Тетяну Прітченко, – ред.), я заспокоївся. Вона посміхнулася... Куди там Джоконді з її посмішкою до Тетяни Федорівни. Вона справжній професіонал, – вихваляв заступницю очільника області Сафронов.
Представник Національної спілки художників України, професор, заслужений художник України Іван Фізер, взявши слово, почав як людина, причетна до мистецтва, співчувати Нікасу Сафронову.
– Я не вірю, що ти не хвилюєшся. Кожен митець, виставляючи себе оголеного на суд глядача, хвилюється, – говорив з власного досвіду Іван Васильович.
– Вань, до спілки своєї візьміть мене! – попросив Івана Фізера Нікас Сафронов. – Я вступлю! Ми зробимо із черкаськими митцями якийсь проект, тому що Черкаси – це моє місто, моє улюблене місто, тому що тут працює мій друг. Ми будемо спілкуватися й дружити, якщо мене тут так гарно приймають.
Директор обласного художнього музею Ольга Гладун, звертаючись до гостя з Росії, вирішила наголосити на значенні його творчості для мистецтва.
– Дорогий Нікасе, років через 30, а то й через 50, дай Вам Боже довго-довго жити, після вашої смерті ми зможемо чітко й об’єктивно (тут Ольгу Дмитрівну перебив сміх у залі)… Може, вже й не ми, – уточнила директор музею, – зможемо зрозуміти значення Нікаса Сафронова.
А от заслужений художник України Олександра Теліженко, скоріше за все, сколихнула в душі Сафронова дуже теплі почуття.
– Вийшла така красива жінка… Я б закохався, – мрійливо дивився на Олександру Василівну Сафронов.
– У Сальвадора Далі дружина Гала була українкою. Я бажаю вам знайти свою Галу, – сказала Нікасу Степановичу Олександра Теліженко.
Після цих слів Нікас поглянув на Олександру Василівну багатозначним поглядом.
– Ні, я не претендую, – швидко заперечила пані Теліженко.
Тут пан Сафронов почав пригадувати, як в Криму закохався в дівчину Анну з Черкас.
– Згодом вона переїхала до Києва. Я до неї приїжджав, потім вона поїхала до Канади. Хочу її знайти. Якщо не знайду, то візьму ту, яка погодиться, – кивнув із надією у бік Олександри Теліженко Нікас Степанович. – Це було у 1985 році. Сьогодні це вже доросла людина. Думаю, не вона часом?
Врешті, зустріч Сафронова із черкащанками не обійшлася без містики.
Шанувальниця творчості російського художника, яка приїхала побачити свого кумира до Черкас аж із Тернополя, зустріла в холі музею хлопця, який збирався покінчити життя самогубством. Вона почала відмовляти його від цього вчинку, пояснюючи, людина якого масштабу зараз знаходиться у залі. Хлопчина пообіцяв не зводити рахунки з життям. Нікас Сафронов, коли почув цю історію, запевнив, що зустрінеться із хлопцем і допоможе, чим зможе.
– Подарую йому альбом, зроблю якусь фотосесію, запрошу до Москви. Бувають критичні хвилини через кохання чи відчай… Я також у молодості різав вени заради кохання, вішався. Слава Богу, все в нормі. Тому хлопця треба підтримати. А раптом із нього вийде Тарас Шевченко або Гоголь, – припустив Сафронов.
Наостанок російський художник пообіцяв, що в Черкасах він – не в останнє. Наступного разу планує приїхати вже у вересні.
– Ми ще будемо спілкуватися. Я прошу тільки одного: об’єктивності. Не милосердя, а об’єктивності, – знову натякнув на критику заступника міського голови Черкас Сафронов.
Після зустрічі Нікас Степанович поїхав робити замальовки черкаського краю.
реклама
Коментарі
И Гладун - Телиженко великие эстеты и искусствоведы)) ) Что сами создали, чтобы других критиковать???
проЧЕрКИСТЫ )))
Якби він приїхав і сказав "Хлопці, дівчата, я - шоумен, я - як Боря Моісєєв!", то й не було б такої шаленої зливи критики. Той, хто йшов би на виставку, знав би, що йде позадивлятися на черговий продукт масової культури.
А так. Українська публіка естетично вибаглива, а на язик - гостра. Це може в якійсь Костромі відвідувач, глянувши на його картини, з притаманним росіянам самобічуванням, пішов би розбиратися у власній нікчемності. У нас це не пройде. У нас кожен українець - робітник, хазяїн, митець і експерт-мораліст! Хіба можна такому показувати НІКчемність і казати, що то "високоє іскуство"?
Чого, чого... Бо "лубок" дуже схоже на "лобок" і как би чєго нє вишло.
Інші матеріали по темі:
17/08/2013 17:04 - Сафронов вважає, що заступник мера Черкас критикував його «не від великого розуму»
16/08/2013 07:43 - На Черкащину привезуть понад півтисячі породистих собак
Аааааааааааааха хахахаха
Стрічка RSS коментарів цього запису