Що робить 12 років на Мадейрі черкащанин? Відпочиває!

У Португалії острів Мадейра називають поцілунком бога. Мовляв, створив всевишній світ, подивився із задоволенням на своє творіння і поцілував. На цьому місці і утворилась Мадейра, обриси якої віддалено справді нагадують той слід, який залишається від поцілунку.

- Ви знаєте, останнього імператора бабці Австрії Карла Габсбурга, в заслання відправили на Мадейру?

Фуншал, вулиця Санта Марія

- Пощастило йому, тут вам не Кос-Арал, - думаємо ми і продовжуємо наші посиденьки.

Знизу шумить океан, трохи ближче кози скубуть рослинність, сонце близиться до заходу і освітлює сусідні острови Дезерташ. Ці острови досі залишаються незаселеними, такою ж була Мадейра до 15 століття. Основний острів архіпелагу за останні шість століть успішно заселили, натомість висадка на Дезерташ зараз заборонена. Зараз тяжко уявити, що ще пару століть тому острів був зневодненим і абсолютно не придатним до життя людини.

Левади, фонтани і Микола Іванович

«Вере а ю фром? Португал, Дойч, Інгланд?». «Юкрейн», відповідаємо ми і чуємо у відповідь таке знайоме «Шоооо????».

Так на одній з левад ми познайомились з Миколою Івановичем. Микола Іванович народився в Черкаській області і 12 років працює на Мадейрі. «А ви тут що робите? Працюєте?», - питає він. «Ні, відпочиваємо». «Де?! На оцій от дорозі?».

«Оця от дорога» пролягала лісом повз леваду.

Сусідні острови незаселені через проблеми з прісною водою. Була вона і на Мадейрі поки тут не спородили систему каналів, яку називають левадами. Левади «стартують» в горах, де збирають дощову воду і транспортують її вниз. Загалом у цій водопостачальній системі є близько 10 тисяч каналів і зараз ніщо не нагадує, що на острові немає прісної води.

Вздовж багатьох левад (особливо тих, що в горах) зараз прокладені туристичні стежки, тож диво інженерної думки можна оцінити наочно.

Неподалік від цього місця випадково побачили стадіон: хутір на десять хат в горах, але стадіон в кращому стані ніж більшість львівських.

Тут же можна оцінити як на маленькому острові різко змінюється клімат. Якщо на узбережжі +20 і світить сонце, то левада «25 фонтанів» зустріла справжньою осінню: жовте листя, дощ, туман і +8.

Взагалі клімат на острові доволі приємний, тому, як і Тенеріфе, його називають островом вічної весни. У листопаді на узбережжі майже завжди було сонячно, температура повітря +17-+20. Температура води в океані така ж.

Фуншал і Санта Марія

Мадейра у першу чергу приваблює мандрівників своєю природою. До заселення майже весь острів був вкритий субтропічними лісами. Перші переселенці ці ліси пустили на деревину (власне, Мадейра це деревина португальською), а на їх місці постало житло і сільськогосподарські угіддя.

Втім людей на острові все одно небагато. Столиця острова - Фуншал – завбільшки з Червоноград, решту ж містечок за українськими мірками розмірами не завжди до сіл дотягують.

Тож природний рельєф подбав, що навіть однотипні білі будиночки виглядали дуже мальовничо на крутих схилах над океаном.

Типова мадейранська забудова – маленькі хати під солом’яними стріхами, збереглись лише у гірських селах. Найпопулярніша серед них Сантана, де існує тематичний парк-скансен, але їх можна зустріти і в інших закутках острова.

У Фуншалі нам ж найбільше сподобалась вулиця Санта Марія – така собі вулиця художників. Розмальоване тут все – і двері, і стіни. До вулиці «приклались» як професійні художники, так і аматори. Тож зараз тут все виглядає дуже атмосферно: пошарпані будівлі лише додають шарму, і навіть чисельні ресторани майже не заважають.

І трохи корисної інформації

Найдешевший варіант потрапити на Мадейру – британським лоукостом Easyjet з Лісабона (про те, як недорого добратись до португальської столиці буде в наступному репортажі). Нам квитки в обидва боки обійшлись менше, ніж у 50 євро.

Житло на Мадейрі краще шукати через сервіс airbnb (правило працює і для континентальної Португалії). Так, за свої трьохкімнатні апартаменти на березі океану ми платили по 30 євро на добу.

Вид з нашого балкону - на ньому проводились вечори під свіжозловлену у супермаркеті рибу та "Мадейру".

Громадський транспорт на острові представлений автобусами, але для пересування по острову краще орендувати автомобіль – тільки зважайте на крутий рельєф, потрібно кілька днів, щоби до нього звикнути після нашої рівнини. Також доволі недороге на Мадейрі таксі. Так, для нашої компанії з чотирьох людей таксі часто обходилось в ту ж суму, що і автобус.

Уляна Куйдич, ВГОЛОС