«Толкові журналісти все життя займаються самоосвітою», – переконані столичні колеги, родом з Черкащини

Наскільки важливо для журналіста підвищувати свій професійний рівень? Чи допомагає в професійному становленні столичних журналістів робота в регіональних ЗМІ. Що потрібно для того, щоб стати високопрофесійним журналістом? На ці та інші запитання – ексклюзивні відповіді столичних журналістів, що народилися на Черкащині.

Сергій Швець,  «1+1», уродженець Черкаси:

– Багато моїх друзів-журналістів пройшли шлях від районних ЗМІ до центральних. Такий початок однозначно пішов їм усім на користь, адже досвід, який вони отримали, не замінить ніяка наука. Практика показує, що краще мати профільну вищу освіту, як-от: економіста, енергетика, політолога,  літературознавця чи якусь іншу, а ту мінімальну кількість знань, яку потрібно в роботі журналіста, можна за бажання, отримати на додаткових курсах. За досить короткий час можна навчитися працювати з текстом, джерелами інформації і особливостями виробництва медіапродукту. Сучасна ж вища журналістська освіта в Україні дещо переобтяжена малозначущими предметами. Скажімо, говорячи про історію журналістики як таку, вона вважається вирваною з контексту, якщо не вивчати її в складі всього історичного процесу.

Тетяна Коваленко,  «1+1», уродженка Городища:

– В журналістиці працюю ще зі школи –  тривалий час була редактором шкільної газети. Дописувала у  «Вісник Городищини», обласні журнали, досі вдома вирізки з газети маю. Хоча з журналістикою не планувала пов’язувати свого життя. Думала вступати в аграрний. Але так вийшло, що журналістську освіту здобула в Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка. Хоча якщо повернутися назад, то я б не отримувала журналістську освіту на вищому рівні, бо з 20 предметів мені знадобилося лише 4. Зараз достатньо періодично проходити курс підвищення професійного рівня журналіста, щоб бути в курсі останніх новинок у сфері інформації. Щоб стати хорошим журналістом, потрібно насамперед мати базову вищу освіту, наприклад юридичну. Тоді в журналістиці  можна працювати у вузькій спеціалізації, але достатньо глибоко висвітлювати ті чи інші теми. До того ж нині існує багато можливостей навчитися журналістики без вищої освіти. Головне – мати велике бажання.

Один мій колега взагалі має вищу освіту лікаря-ветеринара. У нього було величезне бажання стати журналістом. Отримав додаткову освіту. Зараз він журналіст-розслідувач, свого часу йому навіть було вручено нагороду Телетріумф. У своїй роботі такі люди розуміють, за яку жилу треба тягти під час збору інформації.

Є колеги, які приходять працювати і починають усе з нуля, теж маючи велике бажання творчо і професійно рости і розвиватися. У районах, звісно, такі можливості обмежені. Якщо журналіст звик все конспектувати в блокнот і не має бажання професійно рости відповідно до вимог часу, то він буде неконкурентоспроможним на медіаринку. Тому зараз є нагальна потреба в журналістиці починати все з найкращого. Мати всюди вільний доступ  до інтернету відкриває багато можливостей і для журналістики зокрема.

Оксана Соколова, ICTV, уродженка Черкас:

– Хороший журналіст повинен бути  освіченим, мати  широкий кругозір, володіти універсальними знаннями. В ідеалі вища журналістська освіта повинна давати широке коло базових знань, які б можна було вдосконалювати, займаючись самоосвітою.

Професійний журналіст обов’язково має бути допитливим, енергійним і здатним до самовдосконалення та саморозвитку. Це та професія, оволодіти якою не допоможуть жодні зв’язки чи знайомства. У моїй практиці було кілька подібних випадків, коли досить впливові люди просили взяти на роботу їхніх дітей. У результаті батьки були задоволені, а діти розчаровані, бо в них не було хисту до журналістики.

Якщо говорити про роботу в регіональних ЗМІ, то моя кар’єра якраз-таки й почалася на Черкаському обласному телеканалі «Рось». Такий старт дав мені серйозну підготовку до роботи на потужному всеукраїнському телеканалі. Але порівнювати центральні ЗМІ та регіональні не варто, бо вони концептуально перебувають у різних світах. Це різні бюджети, можливості, рівні.

Віталій Ковач, ICTV, уродженець Черкас:

– Я не знаю жодного з викладачів в українських вишах, що готують медійників, хто був би провідним журналістом. Викладачі факультетів журналістики насправді в цій сфері нічого не зробили, це теоретики. Тому щоб стати хорошим журналістом, не обов’язково закінчувати  вищий навчальний заклад лише заради журналістського фаху. До мене як до шеф-редактора приходили на практику студенти-журналісти IV курсу інституту  журналістики, які поняття не мали, що таке коротка форма.

Сьогодні стали модними журналістські курси і школи. Вони годяться тільки для журналістів, які працюють. Зробити журналіста за три місяці з людини, яка не має відповідної практики, неможливо. Це під силу лише під час безпосередньої роботи з редакторами, які в журналістиці не одну, а цілу тонну собак з’їли.

Шанси стати професійним журналістом зростають у того, хто вміє яскраво писати, логічно і послідовно викладати власні думки і володіє здатністю до самовдосконалення, працює над собою. Толкові журналісти все життя займаються самоосвітою, переймають найкращі традиції західної журналістики, професійно зростають.

Тетяна Боковня, «1+1», уродженка Черкас:

– Вища освіта як така у журналіста має бути обов’язково. Але набагато більше журналіст отримує під час практики та безпосередньої роботи в редакції чи на телеканалі. Я журналістську освіту здобувала заочно, проте вже з першого курсу працювала в черкаському обласному виданні. На той час журналістам допомагали підвищити свій фаховий рівень відповідні журналістські курси, серед яких IREX. Мені ж як студентці вища журналістська освіта дала небагато. Головне в журналістиці я почерпнула з практики. Після обласної газети пощастило працювати у столичному журналі – найкращому на той час всеукраїнському таблоїдному  виданні. Те, чого навчилася за 5 років роботи в регіональному ЗМІ, забезпечило моє подальше зростання як журналіста. Працюючи нині на потужному телеканалі, застосовую набуті за роки вміння і навички, а також періодично проходжу курси для вдосконалення журналістської майстерності.

Щоб бути хорошим журналістом, потрібно любити свою роботу, адекватно сприймати критику на свою адресу і бути цілеспрямованим. А ще в роботі журналіста важливий фарт.

На думку першого секретаря Національної Спілки журналістів України, голови Черкаської обласної організації НСЖУ Сергія Томіленка, в журналістиці дійсно не буває випадкових людей. Досвід показує, що високопрофесійними журналістами стають сумлінні й наполегливі  колеги.

– Журналістика – це особлива професія, яка вимагає постійного вдосконалення і самоосвіти відповідно до вимог часу, які постійно змінюються. В умовах вищої журналістської освіти в Україні, яка тільки наближається до західних журналістських стандартів, стати  фахівцем  без належної практики  складно, – коментує Сергій Томіленко. –  І так само ми бачимо, що ті з колег, хто готовий днювати і ночувати на роботі, готовий ризикувати –  успішно себе реалізовує та отримує визнання і на місцевому, і на національному рівні.

Матеріал підготовлено прес-службою Черкаської облорганізації НСЖУ.