реклама
04 серпня 2015, 08:35
Четверо черкаських хлопців здійснили днями експедицію річкою Рось. Про це у своєму блозі написав організатор Любомир Коломієць, інформує "Нова Доба". Метою було пройти річкою Рось від Богуслава до Корсуня-Шевченківського із загальною протяжністю маршруту в 54 кілометри. Вони це встигли зробили за півтора дня замість запланованих 3-ох. Пересувались хлопці двома SUP-дошками та двомісним надувним каное.
– Усе почалося з моєї ідеї пройти сапом від Сміли до Кам’янки річкою Тясмин, яка успішно провалилась за 15 хв, адже виявилось, що 30% цього маршруту пролягала б не через сам Тясмин, а через городи прибережних сіл, тому що ситуація гирла в багатьох місцях плачевна, – пише Любомир.
Тому вирішили змінити маршрут: Богуслав – Корсунь-Шевченківський.
– Перші 3-4 км ми йшли спокійно, роблячи невеликі зупинки, щоб відкинути водорості від кіля та помилуватися Россю, доки не дійшли до розвилки. Я пам’ятав, коли читав звіт одного з байдарочних клубів, то писалось, що скрізь йти по праву руку, – веде далі Любомир. – Зліва нам здався прохід чистішим і, попри інтуїцію, пішли тудою. За 100 м спіймали перший камінь серед річки під ряскою, вперлись носом в густий очерет і зупинились.
Також непрохідні 300 метрові пороги були в Хохитві, тож довелось робити обхід берегом, потім пішо водою і лише десь через кілометр ми знову повноцінно стали на весла і вже не зупинялися кілометрів 15. Так, ми йшли без упину, аж до восьмої вечора. Швидко почало темніти, тож ми мусили заночувати в селі Москаленки.
Наступною точкою зупинки була батьківщина Нечуя-Левицького – село Стеблів. Там була найбільша наша перепона ГЕС. Тож це був наш орієнтир, тому що в кожного рибака на Росі ми питали: «Скільки км до Стеблова?» І скажу, чим ближче ми були, тим більше стрибав кілометраж: від двох кілометрів до п’ятнадцяти і притому, що відстань між цими рибаками була в 100 метрів. Але ми йшли і йшли, доки на горизонті не побачили золотий купол церкві в Стеблеві. Це надало наснаги і ми гнали несамовито… ГЕС застопорила нас на півтори години: ми оббігали її з усіх боків, щоб знайти обхід. У результаті довелося обноситись за півтора кілометри вбік.
Після цього до Корсуня лишалось 15-20 км, куди екстремали успішно добралися.
реклама
– Усе почалося з моєї ідеї пройти сапом від Сміли до Кам’янки річкою Тясмин, яка успішно провалилась за 15 хв, адже виявилось, що 30% цього маршруту пролягала б не через сам Тясмин, а через городи прибережних сіл, тому що ситуація гирла в багатьох місцях плачевна, – пише Любомир.
Тому вирішили змінити маршрут: Богуслав – Корсунь-Шевченківський.
– Перші 3-4 км ми йшли спокійно, роблячи невеликі зупинки, щоб відкинути водорості від кіля та помилуватися Россю, доки не дійшли до розвилки. Я пам’ятав, коли читав звіт одного з байдарочних клубів, то писалось, що скрізь йти по праву руку, – веде далі Любомир. – Зліва нам здався прохід чистішим і, попри інтуїцію, пішли тудою. За 100 м спіймали перший камінь серед річки під ряскою, вперлись носом в густий очерет і зупинились.
Також непрохідні 300 метрові пороги були в Хохитві, тож довелось робити обхід берегом, потім пішо водою і лише десь через кілометр ми знову повноцінно стали на весла і вже не зупинялися кілометрів 15. Так, ми йшли без упину, аж до восьмої вечора. Швидко почало темніти, тож ми мусили заночувати в селі Москаленки.
Наступною точкою зупинки була батьківщина Нечуя-Левицького – село Стеблів. Там була найбільша наша перепона ГЕС. Тож це був наш орієнтир, тому що в кожного рибака на Росі ми питали: «Скільки км до Стеблова?» І скажу, чим ближче ми були, тим більше стрибав кілометраж: від двох кілометрів до п’ятнадцяти і притому, що відстань між цими рибаками була в 100 метрів. Але ми йшли і йшли, доки на горизонті не побачили золотий купол церкві в Стеблеві. Це надало наснаги і ми гнали несамовито… ГЕС застопорила нас на півтори години: ми оббігали її з усіх боків, щоб знайти обхід. У результаті довелося обноситись за півтора кілометри вбік.
Після цього до Корсуня лишалось 15-20 км, куди екстремали успішно добралися.
Цікаві новини звідусіль
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису