реклама Делікат

Всеукраїнська виставка мисливських псів відбулася в Черкасах 5 травня. На ній визначали племінну здатність чотирилапих та присвоювали відповідний клас.


О 9.30 в парку "50-річчя Жовтня" чути собачий гавкіт. На території огородженій зеленим парканом зібралися господарі тварин. Організатори розставили ятки із написами порід: "Лайки", "Лягаві", "Гончі". Усіх учасників реєструють, перевіряють наявність документів на псів, розподіляють тварин за віковими групами. Розпочинають перевірку. Кожен хазяїн виводить собаку на галявину, експерт Наталія Шабранська робить висновок за екстер'єрними та робочими якостями, приглядається до шерсті, зубів, постави.


"Ох і любить свою собаку хазяїн, − звертається до 50-річного Григорія, натякаючи на гладкість тварини. – Перегружена вона у вас"

"Побачите її восени", - відповідає чоловік.

"Кажу те, що є зараз".


О 10.34 біля однієї з яток облизуються два курцхаари.

"У них любов з дитинства", − каже власник Юга Андрій Андрющенко, 37 років. Собаки в цей час падають на землю й починають гратися. Хазяїни їх розтягують. Андрющенко дістає червону велюрову ганчірку й починає витирати свого курцхаара.

"Який цікавий випадок пригадуєте із полювання?" − запитую в мисливців.

"Коли горілка закінчується", − відповідає товариш Владислава Бужилова, 37 років. Обоє сміються. Поміж учасниками ходять глядачі. Дві дівчини просять сфотографуватися зі спанієлем.

"Таким гарним дівчатам можна", − жартома відповідає хазяїн.


О 12.56 біля ятки "Лайки" розмовляють два товариша.

"Така башковита собака", − каже Олександр Руденко, 52 роки, до товариша.

"Та треба ж, щоб хоч хтось в сім'ї був з головою. А то батько загуляє, кобель загуляє….", − жартує Михайло Тимошенко. Лайка Руденка починає гавкати на собаку друга. Чоловік її заспокоює.

"Не послушна твоя собака", − каже Руденко до Тимошенка. – Якщо наша Кама подивилася і твоя собака не впала на кістки, то буде гавкати, поки не додавить психологічно. Всі собаки дома у нас по периметру ходять".

О 15.40 на лавці сидить чоловік у камуфляжній формі. Біля себе тримає на повідку курцхаара. Собака скавучить.


"Оце так зве хазяйку. Завжди скімлить, якщо не разом", − Віктор Гончар звертається до сусідки 44-річної Надії. Вона саме вискубує шерсть зі свого пса Террі.

"Шерсті море! Зараз ще й підпушка вилазить", − бідкається жінка.

"Так вичісуйте"

"Два тижні чесали й нічого не допомагає".

"Зате восени не холодно. Бо коли беру на човен, то моя так замерзне й труситься, що в мене аж інструменти підскакують, − говорить Гончар. – А ваша собака шкодить дома?"

"Ну ми живемо в приватному будинку, а коли морози були – пустили в хату, то тепер вигнати не можна", − розповідає Надія.

"А як вашу звати?"

"Дея. Буває прокинешся в ранці на полюванні після похмілля. І питаєш "Де я?" Собака тут як тут", − говорить Віктор і йде до машини.


Текст: Інні Іщук, "Газета по-українськи". Фото: Світлана Литвак.

реклама

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100