– Свій телефон "Nokia 2700" я купив два тижні тому приблизно за 800 гривень. До цього у мене був телефон "Nokia 2600". Але він був старий, став барахлити, сам відключатися, тож довелося купувати нового, – розповідає пан Олександр. – Надаю перевагу, як ви бачите саме фірмі "Nokia". Що ж до різноманітних функцій, то це не важливо. Головне, щоб телефон був функціональним: щоб дзвонив, відсилав смс. Але для мене має значення, щоб у мобільному можна було налаштувати різні мелодії на дзвінки від різних людей, що телефонують. Я так звик. Коли дзвонить мобільний, а я зайнятий, то по рингтону визначаю чи швидко бігти до телефону, чи можна зачекати. От буває, наприклад, що телефон дзвонить на сесії і чути по мелодії, що це хтось з рідних, то звичайно треба відповідати.
Допомагає мобільний Олександру Давиденку і в його депутатській діяльності.
– Ще важливо, щоб мобільний мав фотоапарат. Наприклад, їду я на зустріч з виборцями або просто проїжджаю свій округ, то фотографую невивезене сміття, дірки в асфальті, незрізане аварійне дерево і одразу телефоную в гарячу службу міськвиконкому. Фото просто залишаються в телефоні як доказ, що порушення таки мало місце. Бо був випадок, коли зі мною начальник РЕУ сперечався, що немає сміття біля такого-то будинку. Я йому показав фото, і наступного дня все прибрали.
В Інтернет через мобільний телефон Олександр практично не виходить. Каже, що має Інтернет вдома.
– Але коли я десь на виїзді, то приєдную мобільний до ноутбука і використовую тоді його як модем. Швидкість Інтернету влаштовує, принаймні, завжди можу якийсь файл прочитати чи надіслати комусь. Смс відправляю не часто, бо в "мобілці" маленький екран, а в мене зір не дуже добрий.
Що ж до вибору оператора зв'язку, то у пана Олександра "дуже старий МТС, який раніше ще називався UMC". Хоч чоловік і зізнається, що тарифи на розмови дорогі, однак номер телефону не змінює, бо цей номер знають дуже багато друзів.
– Я вчився за кордоном і у нас була міжнародна група. Тож нині мені телефонують і з Польщі, і з Америки, і з Грузії. Тому номер не змінюю принципово, він для мене цінний, хоч і не дуже дешевий тариф. Купувати ще одну сім-картку і телефон не хочу. Не визнаю такої моди, – зазначає депутат.
– А де ви зараз працюєте?
– Ніде. Я вже два роки як безробітний. Сергій Одарич як звільнив мене, то сказав, що я місту не потрібний, от і сиджу вдома.
– А за які ж кошти ви мобільний поповнюєте і живете, зрештою?
– Старі запаси є, а також батьки і друзі допомагають. Квартиру знімаю безкоштовно у друга, телефон інколи також друзі поповнюють. Тож живу за рахунок них, поки що.
Фото: "Прочерк", Gazeta.ua та блог Олександра Давиденка
реклама
Коментарі
Безробітний черкаський депутат...
бла-бла
Що хотів сказати автор статті???
Я не розумію суть.
Согласен на все сто!
Стрічка RSS коментарів цього запису