Небажання російськомовних українців переходити на державну мову черкаська психологиня, докторка психологічних наук, доцент кафедри прикладної психології ЧНУ ім. Б. Хмельницького Інна Лук’янець пояснює так:
«Перш за все наша психіка не любить нічого нового, вона не хоче труднощів. Перелаштовуватися на іншу мову – це напружуватися, докладати зусилля, а психіка хоче, щоб було просто. Нехай це неправильно, погано, некомфортно, але це знайомо, навіщо напружуватися? Потрібно розуміти: для чого це? Я маю зараз перелаштовуватися, щоб що?»
«Одні люди розуміють, для чого їм це потрібно, бо вони повністю вловили українську ідентичність і осмислили, що мова є важливою на даному етапі. І це є для них мотивацією, щоб відійти від всього російського. А інша частина людей не бачить цієї мотивації і вони шукають собі самовиправдання: «Яка різниця якою мовою я розмовляю? Чому посягають на мою свободу? Мова не винна» і тому подібне. Таким людям буде ще складніше перейти на українську, бо психіка налаштована проти цього і мотивація працює в іншому напрямку і таким чином у них, окрім мовного бар’єру, є ще й психологічний», – зауважила Інна Лук’янець.
Психологиня вважає, що шляхом подолання мовного бар’єру є спосіб, коли починають з малого: «Як показує практика, люди одразу ставлять до себе високі вимоги. Тобто якщо я переходжу на українську мову, то я відразу маю правильно говорити. Потім починають комплексувати через помилки чи через акцент і, таким чином, одразу заганяють себе в кут: у мене не виходить, я не знаю, я не вмію. Потрібно рухатися маленькими кроками».
Інна Лук’янець стверджує, що усі вимоги до себе потрібно прибрати і дозволити собі спочатку говорити як вдається. Психіка здатна перелаштовуватися. Головне почати і витримати перших три дні, вони будуть складні, а далі людина починає поступово звикати.
Також психологиня рекомендує втішати себе приємностями за докладені зусилля. Наприклад: «я поговорю українською кілька годин чи день і я себе чимось порадую». Таким чином, психіка буде розуміти, що там є хороший бонус і буде також старатися. Якщо людина ідеологічно налаштована і усвідомлює, що українська мова є важливою для національної ідентичності, то ця мотивація також буде добре працювати.
Про намір у найближчому майбутньому перейти виключно на українську заявляють близько третини російськомовних українців та близько двох третин двомовних громадян країни, – про це повідомляє BBC.
День української писемності та мови щорічно відзначають 9 листопада, з цієї нагоди Суспільне мовлення запрошує всіх охочих долучитися до Радіодиктанту національної єдності-2022, – про це повідомили на порталі Уряду 7 листопада. Мета радіодиктанту – об’єднати людей та підкреслити важливість української мови в консолідації українського суспільства. Проте дискусії навколо мовного питання тривають досі, а зміни у мовній самоідентифікації прогресують після переломних в історії України моментів.
Видання Українська правда, посилаючись на дані соціологічної служби «Рейтинг», повідомляє, що у 2012 році, до подій Революції Гідності на Майдані й до початку російської військової агресії, 57% співвітчизників вважали українську мову рідною. У 2022 році, через ескалацію російської агресії проти України, показник сягнув 76%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “У будь-якій професії мова – це інструмент”: що говорять носії української про її значення в суспільстві
Анастасія Бут
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису