Добровільна пожежна команда - це пожежно-рятувальний підрозділ, який здійснює свою діяльність з використанням пожежного автомобіля або іншої спеціальної техніки для швидкого реагування на локальній місцевості. У Благодатному подібний колектив створений давно. Повноправному функціонуванню бригади заважали бюрократичні нюанси. Та 9 березня підрозділ набув офіційного статусу. Цього ж дня, чоловіки були неофіційно «посвячені» у справу. У селі сталася пожежа, пише zoloto.city
— Мені передзвонили із ДСНС і повідомили про загорання трави на одній з вулиць села. Враховуючи теплу погоду та рвучкий вітер того дня, це сприяло швидкому розповсюдженню стихії, – пригадує події того дня староста села, за сумісництвом член добровільної пожежної команди (ДПК) Дмитро Шевченко. По дорозі від старостату до пожежного пункту забрав ще двох «рятувальників» Віталія Водяника та Володимира Шевченка - чоловіки працювали в центрі села. Четвертий – начальник об’єднання – Максим Масюк, вже чекав на колег у приміщенні, прогріваючи спецавтомобіль.
Троє чоловіків швидко перевдяглися, четвертий взяв із собою деякі речі у машину. Виїхавши на місце події, благодатнівці відразу зорієнтувалися де епіцентр пожежі. Побачили, що вогонь швидко розповсюджується по сухій траві. Оцінивши ситуацію, першим ділом взялися локалізувати стихію, щоб відгородити її від найближчих будівель – хати й сараю.
— Я особисто взяв хлопавку і побіг гасити траву. Хлопці в цей момент розв’язували рукава та поливали полум’я водою. Відвівши вогонь від будівель, ми почали заливати місця, де була спалена трава, щоб уникнути повторного загорання, - розповідає Дмитро Володимирович. Золотоніські рятувальники прибули на місце за 10 хвилин після сільчан, коли ті практично вже приборкали пожежу й повторно заливали вигорілі місця. - Це був наш перший «бойовий досвід». Сподобалося, що ми не розгубилися, а навпаки швидко згуртувалися, тверезо оцінили ситуацію і злагоджено почали діяти, почергово розподіливши обов’язки: один гасив траву, другий – розтягував рукав, третій – запускав помпу.
За попередніми висновками, причиною загорання стало необережне поводження з вогнем. За словами місцевих жителів, перед пожежею на вигоні гралися діти. Чи могли стати вони саме тими «запальничками» – невідомо. Проте з батьками й жителями села провели ґрунтовну бесіду про небезпеку пожеж. Адже цього разу за 10-15 хвилин вигоріло близько 20 соток трави.
— Я думаю, що цифри говорять самі за себе. Те, що ми приїхали на 10 хвилин швидше золотоніських колег й локалізували пожежу, дало змогу вчасно врятувати майно людей і запобігти втратам.
- Ці 10 хвилин можливо врятували будівлі від загорання або від розповсюдження стихії на більшу територію, - підсумовує староста. - Страшно не було, ми просто намагалися максимально швидко зібралися, бо точно розуміли, що може постраждати чиєсь майно або, не дай Бог, і самі люди. Тому в голові були лише думки про якнайшвидше ліквідування пожежі.
Судячи з усього, про доцільність створення подібного колективу годі й говорити. Пожежа у селі стала показовим варіантом необхідності такої команди у населеному пункті. У надзвичайних ситуаціях велику роль відіграє вчасне реагування, швидкість прибуття на місце події та злагодженість дій. Адже на кону стоять не просто збитки, завдані стихією, а найголовніше – життя та здоров’я людей. У благодатнівських вогнеборців є всі ключові аспекти й знання, які підтвердили їхній статус у надзвичайній ситуації. Тож, бажаємо мужнім добровольцям сил, рішучості й завзяття на обраному шляху!
реклама
