Кіт Василь уже чотири роки живе у пожежній частині Золотоноші. До рятувальників тварина зайшла випадково і відразу стала місцевим улюбленцем, пише "Золотоноша. City".
Головний фахівець відділу цивільного захисту Золотоніського РУ Альона Коваль розповідає, що спочатку рятувальники подумали, що кіт домашній та загубився, тому публікували оголошення з його фото в соцмережах.
— Подумали, що це гуляка чийсь, фотографували його, публікували оголошення у соцмережах. Та на красеня-вусаня ніхто не відреагував, - розповідає Альона Коваль. - Він з самого початку відчув правильну ієрархію у частині й почав ходити в кабінет до начальника, спати в нього під стільцем, тим самим виявляючи котячу повагу й прихильність. Тварина не заважала людині, у них була цілковита гармонія. Згодом начальник постановив, що треба кота взяти на баланс. І щоб його хлопці годували. Так і пішло.
Згодом кіт почав ходити на другий поверх до головного бухгалтера Людмили Калини. Жінка з першої зустрічі полюбила тварину та почала підгодовувати.
- Людмила Яківна дуже рано приходить на роботу, та Василь (так назвали улюбленця) вже чекає на "маму". Тільки її побачить – біжить стрімголов. Один час годували його всі. Потім зрозуміли, що перегодовуємо. Тому відповідальність за харчування взяла на себе Людмила Яківна. У неї чіткий режим і без варіантів: їжа зранку і ввечері. І все. Ну хіба якщо випросить своїм тактовним поглядом ще трохи, і щоб ніхто не бачив можна сипнути. Але тихенько, - говорить Альона.
Тварину постійно обробляють від бліх і кліщів. Якось у кота виявили сечокам’яну хворобу. "Йому було так боляче, що він мало не вмер", - згадує дівчина. На лікування улюбленця витратили дуже багато коштів: його і капали, і промивали, і процедури робили. Разом кота вдалося вилікувати, йому купили спеціальний збалансований корм. Тоді ж кота й стерилізували.
— Коли було холодно, він спав на пункті зв’язку частини біля хлопців або біля начальника караулу. Зараз він ходить ночувати з людьми, які чергують у Пункті незламності. А ще в нього є друг у садочку, що поряд за парканом - Дмитрович. Це охоронець. Він годує пана Василя, дає йому прихисток на ніч. У нас тут сухий корм, спеціальний для стерилізованих котів з проблемами ниркової недостатності, а у Дмитровича – шийки! – розповідає Альона Коваль.
На корм протягом чотирьох років скидалася рятувальники.
— Кіт багато не їсть, і це було нормально. Потім Василь став медійною особою, про нього писали та знімали відео. І неочікувано, до управління звернулася відома торгова марка із пропозицією забезпечити котові харчування. Той самий корм, який ми раніше купували і на який скидалися командою тепер привезли у мішках! Вася забезпечений на цілий рік! – ділиться новинами Альона.
реклама
